З 1 січня 2016 року Росія ввела санкції проти України, які включають мита та продуктове ембарго, аналогічне до чинного щодо країн, які підтримали санкції проти РФ. У відповідь Верховна Рада внесла зміни до закону "Про зовнішньоекономічну діяльність", надавши уряду право застосовувати "адекватні заходи економічного характеру до держави-агресора". Економіст Борис Кушнірук вважає, що втрата російського ринку змусить українських товаровиробників шукати інші ринки.
Санкції Кремля щодо українських товарів практично не вплине на нашу економіку, - зазначає фахівець. - Наш експорт до Росії за останні 4 роки скоротився учетверо: від майже 20 мільярдів доларів до 4,5. Це було однією з причин падіння української економіки, яке спостерігалося з четвертого кварталу 2012 року. Експорт до Росії в результаті нинішніх санкцій може ще скоротитися на 1 мільярд доларів, але це вже не буде так дошкульно.
Наскільки швидко українські експортери зможуть переорієнтуватися на інші ринки?
Це довготривалий процес. Торік ми мали падіння експорту на європейський ринок. Бо по класичних видах української продукції — металу і зернових — відбулося падіння цін. Хоча обсяги експорту зернових, на відміну від металу, не впали. Але європейці превентивно розвивали свої галузі економіки, тому попит на метал значно знизився. Лише поступово, вводячи інші види продукції, ми зможемо нарощувати експорт до Євросоюзу. Процес триває. Щомісяця з'являються підприємства, які намагаються збільшити постачання продукції до Європи, приводячи її до євростандартів. 2016 рік буде для вітчизняних експортерів періодом намацування світових ринків збуту. А з 2017 року збільшення експорту з України стане суттєвим. Бо наші товаровиробники намагатимуться привести свою продукцію до європейських стандартів.
Крім Європи, куди ще зможемо збільшити експорт?
Просувати продукцію стане цілком можливим на ринки Азії, Близького Сходу, Африки і Латинської Америки, якщо вона відповідатиме стандартам Євросоюзу. Значною мірою це залежатиме від самих товаровиробників, наскільки вони будуть готові витрачати кошти на модернізацію виробництва і підвищення якості продукції. Поки що держава мало робить для сприяння експорту. Насамперед це пов'язано з внутрішньоекономічною ситуацією. Чим менше регулювання бізнесу, чим сприятливіша податкова система, чим доступніші кредити, тим легше буде товаровиробникам пройти процес переходу на євростандарти.
Які ризики виникають у зв'язку із введенням зони вільної торгівлі з Євросоюзом?
Побоювання, що європейські товари витіснять українські, перебільшені. Цього не відбудеться, бо через зниження курсу гривні до долара доходи українців за останні два роки сильно впали. Ті, хто міг собі дозволити купувати європейську продукцію, її купували, не зважаючи на 5-10 відсотків мита. А ті, хто не міг, то й не купуватиме. Для більшості ці товари будуть недоступні. Та й для країн Євросоюзу ринок України не є настільки важливим.
А є перспективи збільшення співпраці з країнами інших континентів?
По мірі виконання економічної частини Угоди про асоціацію з Євросоюзом наші шанси зростають. От у Львові японська компанія "Фуджікура" цього місяця планує відкрити підприємство з виробництва автокомпонентів. Інвестиційний проект вартістю 75 мільйонів доларів є частиною європейської прогроми бізнес-розвитку компанії. Враховуючи, що ми матимемо єдиний простір з Євросоюзом, Китай і Японія будуть за сприятливих економічних умов налагоджувати свої виробництва в Україні. Навіть з точки зору транспортування продукції до Європи їм це буде вигідно.
Які в України в цьому плані конкурентні переваги?
Насамперед наближеність до європейських ринків збуту. Крім того, доволі високий рівень освіченості населення. Нарешті, низький рівень оплати праці. Це головна перевага країн третього світу. Наші люди згодні будуть працювати за 300-500 доларів на місяць, коли європейці за ту саму роботу отримують 2-3 тисячі євро.
1 
8642
Коментарі
2