Сьогодні перед світовою економікою постають цілий ряд нових викликів та загроз: зміна монетарної політики Федерального Резерву США, уповільнення темпів зростання Китаю, великий державний борг і фрагментованість фінансової системи європейської зони і т.п. Економічне зростання розвинених країн хоч дуже повільно, але набирає певної швидкості, в той час як економічний поступ економік країн, що розвиваються, є невтішним. Однак, саме на них припадає основна частина зростання світової економіки. Всі ці виклики і загрози будуть впливати на економіку України протягом найближчих декількох місяців.
Зміна монетарної політики США буде мати глобальні наслідки. Але більш серйозні проблеми насправді йдуть від невизначеності. Ще в травні, інвестори могли спостерігати наміри Федерального Резерву щодо "перекриття" або ослаблення монетарних стимулів. Це призвело до того, що прибутковість облігацій і ставки по іпотечних кредитах багатих країн зросли. Вплив подібних намірів не обмежився лише відповідним зростанням прибутковості облігації та ставок по іпотечних кредитах, але також мав своїм наслідком високу напруженість і турбулентність фондових і валютних ринків країн, що розвиваються. Справжній сюрпризом було 18 вересня, коли орган Федерального Резерву, який визначає політику Федерального Резерву - Комітет по операціях, на відкритому фондовому ринку Федеральної резервної системи, оголосив про свої наміри щодо щомісячної купівлі казначейських та іпотечних облігацій на суму 85 мільярдів доларів США.
Зміни монетарної політики США матимуть як мінімум три наслідки для України. По-перше, це збільшення цін на фінансові ресурси та вплив на ділову активність.
Другою загрозою є невизначеність процентних ставок по всьому світу. Зростання невизначеності може сприяти відтоку прямих і портфельних іноземних інвестицій. Саме тому ми можемо спостерігати прискорення відтоку капіталу, падіння цін на акції, і в'яле інвестування в Україну. Перспективи виглядають ще гіршими за умов високої прибутковості державних облігацій і високої вартості позик (прибутковість суверенних боргових свопів досягла непомірно високих рівнях за останні місяці). Ситуація ще ускладнюється зниженням міжнародних резервів - у разі потужного відтоку капіталу, Національний банк буде обмежений у своїй здатності використовувати резерви в якості буфера для стабілізації. Ця небезпека може певною мірою бути пом'якшена невеликим зростанням прямих іноземних інвестицій в Україну на 5,52 % (у порівнянні зі зростанням прямих іноземних інвестиції з України на 2,19 %) за період січень - червень 2013 порівняно з тим же періодом попереднього року. Це можна розглядати як позитивний сигнал, адже прямі іноземні інвестиції вважаються більш стабільними і надійними інвестиції, що характеризуються меншою волатильністю та меншим ризиком раптового відтоку. Ця тенденція є особливо обіцяючою, оскільки згідно даних McKinsey Global Institute у світі спостерігається падіння іноземного інвестування взагалі.
Наступним джерелом загроз для економіки України є країни, що розвиваються. Уповільнення темпів економічного зростання країн, що розвиваються, буде мати негативний вплив на економіку України, оскільки експорт товарів у ці країни може суттєво знизитися. Особливо, ця проблема пов'язана з уповільнення економічного зростання в Китаї , який є одним з найбільш важливих і стратегічних торгових партнерів країни. Іншою негативною тенденцією є падіння світових цін на недорогоцінні метали , такі як алюміній, мідь, свинець, цинк і нікель, так як основною статтею експорту країни є саме вони.
Виходячи з даних (Рис. 1), зростання ВВП України до кризи слідувало тенденції економічного зростання Співдружності Незалежних Держав (СНД). З іншого боку, можна відмітити деякі зміни: з початку 2012 року зростання ВВП України є більш корельовано зі зростанням ВВП європейської зони. Більше того, за прогнозами економістів МВФ, зростання ВВП України до 2018 вказує на збільшенням кореляції між темпами зростання ВВП України і єврозони. Це, у свою чергу означає, що як економічні проблеми та і економічне зростання в Європі можуть мати досить вагомий вплив на економіку України.
Збільшення кореляції темпів економічного зростання України та європейської зони можна пояснити рядом причин. Однією з них є те, що європейський простір відіграє усе більшу роль у міжнародній торгівлі країни. За період з січня по серпень 2013 експорт та імпорт товарів і послуг України скоротився порівняно з аналогічним періодом 2012 року (Рис. 2). Однак відмічається менше падіння обсягів експорту до європейських країн ніж до країн СНД (99,9% і 86,6% відповідно). Крім того, імпорт з європейських країн збільшився на 1,4 %, у той час як імпорт до країн СНД знизився на 29,2%. Однією з позитивних тенденцій є збільшення диверсифікації торгівельних партнерів, яке характеризується зниженням частки експорту та імпорту з країн СНД і збільшення частки експорту та імпорту з таких регіонів як Європа, Азія і Африка (Рис. 2).
Подальша кореляція темпів росту країн Європейського Союзу та України залежатиме від Угоди про Асоціацію між Європейським Союзом і Україною. Підписання даної Угоди змусить обидві сторони відмовитися принаймні від частини своїх протекціоністських заходів, що призведе до збільшення міжнародної торгівлі і потоків капіталу між країнами Європейського Союзу та Україною. Це, у свою чергу, може стимулювати економічне зростання в Україні і зміцнення української валюти.
Не слід також забувати і про політичний аспект Угоди про Асоціацію. З одного боку, очікується збільшення політичного тиску з боку Росії у відповідь на переговори щодо Угоди про Асоціацію, яка в даний час є головним торгівельним партнером України серед країн СНД. З іншого боку, підписання такої угоди може сприяти більшій політичній незалежності України і слугувати сигналом для інвесторів і торгових партнерів щодо її намірів переходу від пострадянської бізнес-моделі до демократичних принципів. Це може зменшити невизначеність серед інвесторів про інвестиційний клімат у країні і зробити інвестиційні можливості більш привабливим. Таким чином, підписання Угоди про Асоціацію може призвести до збільшення впливу країн Європейського Союзу на економічне зростання України.
Останні економічні показники вказують на стабілізацію економічної активності в периферії і ядрі єврозони, однак рівень безробіття залишається високим, а рівень інфляції є нижчим наміченого Європейським центрального банком (ЄЦБ), що викликає стурбованість з приводу дезінфляції і дефляційних процесів. Попит в регіоні буде залишатися слабким, оскільки приватний і державний сектори все ще продовжують збільшувати частку позикового капіталу, а отже попит на імпорт українських товарів лишатиметься заниженим. Ефективність монетарної політики ЄЦБ, спрямована на стабілізацію периферії, знижена через фрагментацію фінансового ринку і слабкі баланси банків. Політична напруженість також підвищує невизначеність серед інвесторів. Поки ці питання не будуть вирішені, не слід очікувати високого зростання інвестицій з європейських країн, хоча на даний час відмічається тенденція позитивного приросту інвестицій.
Перспективи європейської зони, як і раніше, залишаюся нерайдужними. Темп економічного зростання Німеччини, найбільшої європейської країни, за останній період досяг лише рівня 0,1% , а зростання ВВП Франції, другої за величиною країни, знизився на 0,2%. За прогнозами Європейською комісії, оприлюднені на початку травня, ВВП єврозони знизиться на 0,4% у порівнянні з попереднім роком. З іншого боку, спостерігаються позитивні зміни в первинному бюджетному сальдо, який є важливим показником стійкості державних фінансів, але рівень державного боргу залишатиметься небезпечно високим на периферії єврозони. Перспективи України виглядають трохи краще, так як за прогнозами економістів МВФ зростання реального ВВП до кінця року прогнозується на рівні 0,4%. Окрім того, відповідно до прогнозів до 2018 року (Рис. 1), очікуються вищі темпи економічного зростання України ніж темпи економічного зростання єврозони.
Ще гірша ситуація спостерігається в Росії, де економічний стан й надалі залишається напруженим. У країні спостерігався чистий відплив капіталу на фоні скорочення зовнішнього попиту. Річні темпи промислового виробництва скоротилися до "мінус" 0.7%.
Поки ми залишаємося експортоорієнтованою країною всі ризики світової кризи будуть проявлятися і в Україні.
Реалії України
По-перше, у зв'язку з погіршенням світового попиту - проблеми в реальному секторі економіки залишаються. Можна очікувати, що стрімкого підйому в світовій економіці не спостерігатиметься, ситуація залишається вкрай складною. А вітчизняна економіка орієнтована на зовнішні ринки. Враховуючи всі фактори внутрішнього і зовнішнього характеру, зростання ВВП за 2013 складе близько 0.5% (за нашими оцінками). І це буде ще добрий результат, так як більшість країн будуть демонструвати падіння. Потрібно в першу чергу підтримувати сільське господарство і внутрішній попит, стимулювати зростання внутрішнього ринку. Разом з тим, розрахунки показують, що його потенціальні можливості щодо зростання є досить великими. Повне їх використання дало б змогу збільшити обсяги товарного виробництва майже вдвічі. Проте, на заваді цьому стоять інституційні перешкоди, що унеможливлюють кумулятивне зростання сукупного попиту на внутрішньому ринку, приріст якого майже на 90% обмежується зовнішньокон'юнктурними коливаннями, а його зростання не прискорюється через несприятливий інвестиційний клімат, що стримує надходження вітчизняного та іноземного капіталу. Природно в цій ситуації уряд змушений буде шукати способи корекції бюджетного дисбалансу, нові механізми для забезпечення економічного розвитку та збалансування фінансового стану.
Оцінка макроекономічних тенденцій
Несприятлива зовнішньоекономічна кон'юнктура визначала зменшення обсягів виробництва експортоорієнтованих галузей промисловості, а високий внутрішній споживчий попит сприяв розвитку галузей, орієнтованих на внутрішній споживчий попит. Якщо подивитися на загальний статистичний огляд розвитку економіки України, який публікується Державною службою статистики України за січень-вересень, то можемо спостерігати наступні тенденції. ВВП у другому кварталі 2013 року порівняно з другим кварталом 2012 року знизився на 1,3% (у постійних цінах 2007 року). Основна причина – несприятливі зовнішньоекономічні тенденції, що призвели до уповільнення темпів розвитку промислового виробництва.
Індекс промислової продукції у січні–вересні 2013р. порівняно з відповідним періодом 2012р. становив 94,8%. Промислове виробництво в Україні у вересні 2013 року порівняно з вереснем 2012 року скоротилося на 5.6%, повідомляє Державна служба статистики України. Загалом низхідний тренд розвитку промисловості був зумовлений комплексом чинників, пов'язаних із збереженням значних фінансових проблем у ряді країн Єврозони, Росії та Близького Сходу, посиленням рецесійних тенденцій, що негативно позначилося на динаміці зовнішнього попиту та збереженням структурних диспропорцій системного характеру. Тобто, негативно на ситуацію у промисловості впливало посилення конкуренції з боку іноземних виробників (зокрема, Китаю, РФ та Туреччини), формування низької цінової динаміки на світових товарних ринках, відсутність кредитної підтримки та жорстка монетарна політика.
Порівняно з попередніми місяцями, динаміка роботи промисловості залишається стабільною. Однак, викликає значне занепокоєння секторальний зріз галузей промисловості
Позитивні результати діяльності демонструють тільки фармацевтичне виробництво ( +7,5%), видобуток металевих руд (7,3 %), виробництво виробів з деревини ( 0,8 %) та розподілення електроенергії , газу і пари (3,6 % у порівнянні з вереснем 2012).
Потребує прийняття кардинальних заходів зі сторони Уряду ситуація в хімічній галузі: зниження обсягів виробництва склало 19,7 %. Складається враження, що надмірна монополізація виробництва в галузі є, насправді, гальмом її подальшого розвитку. Можна говорили про відсутність попиту на зовнішніх ринках і сезонний вплив, але це не вирішує суть питання. Мова має йти про нові ринки збуту продукції і створення умов для аграріїв для придбання необхідних хімічних засобів.
Потребує нових підходів розробка національної політики розвитку машинобудування. Це пов'язано, як зі скороченням обсягів закупівель вітчизняної продукції на російському ринку, відсутністю ефективного просування вітчизняного експорту на міжнародні ринки і слабким попитом на неї внутрі країни, що є наслідком недостатньо ефективної системи споживчого кредитування. В підсумку – скорочення обсягів автомобілебудування. Не допомогли й імпортні мита на авто. Якби не старались лобісти автомобільних компаній запроваджувати різні обмежувальні заходи без підвищення рівня конкурентоздатності своєї продукції вони перспектив не мають.
Уряд також має прийняти ряд рішучих заходів щодо недопущення погіршення ситуації в промисловості в осінній період. По-перше, потребує термінового вирішення питання митного оформлення вантажів на кордоні з РФ. По-друге, вирішення питань функціонування підприємств хімічної галузі. Для цього має бути проаналізований досвід 2008-2009 років щодо укладення меморандумів між виробниками, споживачами та Урядом. По-третє, погіршення світового попиту – може мати серйозні наслідки і для вітчизняної металургійної індустрії.
Серед інших негативних чинників, що мали вплив на динаміку промислового виробництва, були: продовження зниження попиту та відповідно цін на сталь, що спричинило падіння обсягів виробництва металургії; утилізаційний збір на автомобілі, уведений у дію Російською Федерацією з 1 вересня минулого року. Позитивна динаміка інших промислових галузей визначалася високим внутрішнім споживчим попитом. Додатковим фактором високих темпів його зростання було зниження споживчих цін на деякі групи товарів та послуг, що сприяло посиленню споживчих настроїв населення. Тому, останні підсумки роботи промисловості України ще раз підтверджують факт надзвичайної відкритості національної економіки та її залежності від кон'юнктури світового ринку. Обмежене кредитування реального сектору економіки та високі процентні ставки за кредитами стали каталізаторами уповільнення економічного зростання. Ці явища посилюються девальваційними тенденціями на валютному ринку багатьох країн світу, в той час як курс гривні відносно долара США утримується на фіксованому рівні впродовж тривалого періоду.
Вже більше року відбувається зростання сільськогосподарського виробництва. У січні-вересні 2013р. індекс обсягу сільськогосподарського виробництва порівняно з відповідним періодом 2012р. становив 103,0%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – 101,8%, у господарствах населення – 103,9%. У січні-вересні п.р індекс обсягу виробництва продукції тваринництва порівняно з відповідним періодом 2012р. становив 104,8%, у т.ч. в аграрних підприємствах – 108,5%, господарствах населення – 102,1%. Діяльність сільськогосподарського виробництва в цей період визначалась під впливом стабільного попиту з боку домогосподарств та переробних підприємств; забезпечення фінансової підтримки сільгоспвиробників з боку банківського сектору; збільшення обсягів дотацій і компенсацій за реалізовану тваринницьку продукцію переробним підприємствам.
В цілому, розвиток аграрного сектору спроможний здійснити потужний вплив на економічну динаміку України, зважаючи на значні перспективи його капіталізації та прогнозовані довгострокові підвищувальні тренди на ринках основних видів аграрної продукції. В умовах відкритості національної економіки світові тенденції щодо наростання дефіциту продовольства та зростання цін можуть розглядатися як потужний виклик для українського аграрного виробництва. Ці тенденції стимулюватимуть приплив інвестиційних ресурсів до галузі, можуть діяти як активний стимул пожвавлення сільгоспвиробництва та експорту сільгосппродукції, джерело додаткових фінансових ресурсів для розвитку й капіталізації сектору, підґрунтя для розкриття вітчизняного аграрного потенціалу як важливої та досі недостатньо розкритої національної конкурентної переваги. Реформування в аграрній сфері має полягати в запровадженні прозорого та конкурентного ринку земель сільськогосподарського призначення. Основні акценти мають бути зміщені в бік формування ринкових інститутів, які дозволять оптимізувати діючі форми організації сільськогосподарського виробництва з погляду ефективності реалізації ними не лише економічних, а й соціальних та екологічних функцій.
За оцінками спеціалістів, у найближчі роки Україна матиме найвищий у світі відсоток зростання аграрного виробництва. Це дозволить їй наростити експорт більш ніж наполовину. Покупцями ж вітчизняної сільгосппродукції є як країни Європи, так і Азії і Африки. Україна активно розширює географію та асортимент продукції, що експортується. Так, Україна займає перше місце в світі з експорту соняшникової олії. А в поточному маркетинговому році держава займе друге місце в світі з експорту зерна, поступаючись лише Сполученим Штатам Америки.
У 2012 році втричі зросли поставки зерна в ЄС, склавши понад 7,8 мільйона тонн. Закріпившись в традиційних регіонах, вітчизняна сільгосппродукція динамічно просувається на перспективні ринки країн Південно -Східної Азії та Африки. У цьому маркетинговому році прогнозується наростити поставки зернових в Китай - майже до 5 мільйонів тонн, і соняшникової олії - до 350 тисяч тонн. Україна починає активну участь у продовольчих програмах ООН. Продовольча програма ООН (FAO ) прогнозує, що Україна в найближчі роки буде мати найвищий у світі відсоток зростання аграрного виробництва і, відповідно, експорту сільськогосподарської продукції, який в 2020 році збільшиться на 60%.
Оборот роздрібної торгівлі за січень-вересень 2013р. становив 638,1 млрд.грн., що у порівнянних цінах на 9,8% більше обсягу січня-вересня 2012р.
За січень-серпень 2013р. експорт товарів склав 41127,6 млн. дол. США, імпорт – 48524,2 млн. дол. Порівняно з відповідним періодом 2012р. експорт склав 90,9%, імпорт – 87,6%. Від'ємне сальдо становило 7396,6 млн. дол. (за січень-серпень 2012р. також від'ємне – 10110,4 млн. дол.).
Обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу) в економіку України з країн ЄС на 01.07.2013 становив 42819,9 млн. дол. США, що складає 77,4% загального обсягу інвестицій в Україну (на 01.01.2013 – 43431,0 млн. дол., 78,8%). Головними країнами-інвесторами, на які припадає майже 87,0% загального обсягу інвестицій з ЄС, є Кіпр – 17928,5 млн. дол. (41,9% загального обсягу інвестицій з країн ЄС), Німеччина – 6165,3 млн. дол. (14,4%), Нідерланди – 5376,1 млн. дол. (12,6%), Австрія – 3196,3 млн. дол. (7,5%), Велика Британія – 2697,2 млн. дол. (6,3%) та Франція – 1808,4 млн. дол. (4,2%).
Обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу) з України в економіку країн ЄС на 01.07.2013 складав 6053,7 млн. дол., або 92,5% загального обсягу інвестицій з України (на 01.01.2013 – 6046,6 млн. дол., 93,3%). Найбільші обсяги інвестицій з України на 01.07.2013 спрямовано до Кіпру – 5817,2 млн. дол. (96,1% загального обсягу інвестицій в країни ЄС). Друге та третє місця за обсягами інвестицій посідають Латвія та Польща, в економіку яких з України надійшло відповідно 94,1 млн. дол. та 54,3 млн. дол. США.
Для прикладу - у 2012р. інноваційною діяльністю у промисловості займалися 1758 підприємств, або 17,4% обстежених промислових підприємств (у 2011р. – 1679 підприємств, або 16,2%). Виходить, що замість того, щоб модернізовувати виробництво та займатись інноваційною діяльністю в Україні – наші олігархи розвивають наукову та технічну діяльність на Кіпрі та в інших офшорних зонах. Значна технологічно обумовлена експортоорієнтованість української економіки на тлі песимістичних оцінок світової торговельної кон'юнктури спонукає до цілеспрямованої політики підтримки експортної активності й конкурентоспроможності українських підприємств.
Основні завдання влади
За оцінками Національного Банку України, через охолодження економічної активності доходи зведеного бюджету в II кварталі знизилися порівняно з першим кварталом і були нижчими навіть за показник II кварталу 2012 року. Водночас видатки зростали високими темпами внаслідок підвищення соціальних стандартів – у II кварталі в річному вимірі вони збільшилися на 7.7%, зростання за січень – липень порівняно з відповідним періодом минулого року становило 9.5%. Поточні видатки зросли на 12%, а капітальні знизилися на 23.4%. Унаслідок охолодження економічної активності в першому півріччі податкові надходження знизилися на 1.1% порівняно з відповідним періодом минулого року, і лише за підсумками семи місяців вони відновили своє зростання (на 1.7%).
Однією з статей наповнення Державного бюджету може стати суттєве корегування рентних платежів. В даний час неважко пересвідчитись, що потенціал різкого збагачення українських олігархів криється в надмірній експлуатації природних ресурсів, які, як відомо є всенародним надбанням, і фактичному привласненні природної ренти. У загальній вартості національного багатства держави природний капітал становить біля 54%, а фактична рента з них в складі доходної частини державного бюджету коливається до 15%. Суттєве збільшення ренти створить можливості формування нової рентної системи оподаткування, зменшення інших видів податків, в першу чергу – ПДВ, що може стати поштовхом розвитку реального сектора економіки. Привласнення ренти стало основою різкого зростання статків всіх сьогоднішніх олігархів і породження фактично олігархополії в Україні. Не знання і технології, а рента стала причиною появи сьогоднішніх олігархів.
Аналізуючи структуру українського експорту за останні 2 роки, і особливо за 1 півріччя 2013 року, можна помітити суттєве зростання експорту сировини. В першу чергу тої, що складає значну частину потенціалу природних ресурсів. Якщо дивитись за товарною структурою експорту то, найсуттєвіші експортні поставки здійснювались до Російської Федерації – 24,7% від загального обсягу експорту (чорні метали, механічні машини, залізничні локомотиви), Туреччини – 6,1% (чорні метали, добрива, зернові культури), Китаю – 4,5% (руди, шлак і зола, жири та олії тваринного або рослинного походження, механічні машини), Італії – 4,2% (чорні метали, зернові культури, насіння і плоди олійних рослин), Польщі – 3,9% (чорні метали, руди, шлак і зола, електричні машини), Казахстану – 3,6% (вироби з чорних металiв, залізничні локомотиви, механічні машини) та Індії – 3,4% (жири та олії тваринного або рослинного походження, чорні метали, палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки). Основу товарної структури українського експорту складали чорні метали та вироби з них – 28,3% від загального обсягу експорту (зменшення обсягів на 11,9% проти І півріччя 2012р.). Мінеральні продукти становили 11,7%, продукти рослинного походження – 10,8%, механічні та електричні машини – 10,7%, продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості – 8,1%, жири та олії тваринного або рослинного походження та засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби – по 6%, готові харчові продукти – 5,8%.
Разом з тим, видобуток, переробка і експорт природних ресурсів та виробів з них не має кореляції у адекватному збільшинні природно-ресурсних платежів, що мають рентний характер. Незважаючи на у цілому висхідний тренд у динаміці надходжень збору за спеціальне використання природних ресурсів до Зведеного бюджету України за останні роки, реальних зрушень щодо підвищення рентної спрямованості податкового регулювання природокористування досі не відбулося.
Як свідчать дослідження вчених Ради по вивченню продуктивних сил України та його наступника – Інституту сталого розвитку та економіки природокористування, причинами низької результативності залучення природно-ресурсної ренти до Зведеного бюджету України є низький рівень нормативів плати за спеціальне використання природних ресурсів, штучно звужена база стягнення природно-ресурсних платежів, відсутність оперативного взаємозв'язку між даними природно-ресурсного моніторингу та системою адміністрування плати за спеціальне природокористування, недосконалість міжбюджетних відносин щодо розподілу даного виду платежів.
Прийняття Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм" від 5 липня 2012 року стало фактично кроком, який ознаменував реформування платежів за користування надрами на основі відсоткових (адвалерного типу) ставок. Разом з тим, у складі нормативної бази плати за надра на цей час зберігається низка суперечностей. Мова йде про недостатньо вмотивовані зміни деяких нормативів проти їх науково обґрунтованого рівня. Зазначені зміни вводились спонтанно і фактично в адміністративному порядку. Відтак виникла штучна заниженість низки нормативів – стосовно металевих руд, вугілля, мінеральних вод та деяких інших видів корисних копалин.
З коригуванням нормативів плати за надра відповідно до їх науково обґрунтованого рівня пов'язується значний потенціал зростання надходжень у бюджет. Розрахунки, виконані українськими вченими, зокрема проф. В. Міщенком, за конкретними видами корисних копалин, дають наступні оцінки.
Залізні руди - профільний для України вид сировини. За аналітичною оцінкою вчених Ради по вивченню продуктивних сил України, оптимальна величина ставки для залізних руд становить 3,5% до вартості товарного продукту. У Податковому кодексі наведено ставку 2,7%. Різниця, враховуючи обсяги виробництва залізних руд призводить до суттєвих втрат для державного бюджету. Останніми роками ціни на залізну руду трималися на високому рівні, зокрема, у 2012 році вони становили 120-125 дол.США/т, а у 2011 р. піднімалися ще вище. На цей час ми маємо орієнтуватися на 90-95 дол.США/т. Обсяги виробництва залізорудного концентрату становлять біля 65 млн. т. Ці вихідні дані дозволяють зазначити, що при переході на ставку плати в 3,5 % бюджет може додатково отримати 380-400 млн. грн. Також слід брати до уваги, що ставка плати 3,5% відображає ресурсно-кон'юнктурну ситуацію 2009-2010 років. Сьогодні створилися передумови для її збільшення до 4%. Потенціал зростання доходів бюджету може становити мінімум 600 млн. грн. Якщо орієнтуватися на середньозважену річну ціну на залізну руду на рівні 110-120 дол. США (прогноз на 2013 р.) та реалізовувати більш рішучі заходи при оподаткуванні (адвалорна ставка – 7%), то додаткові надходження до бюджету можуть сягнути 2 616 млн.грн. Так, адвалерна ставка за видобуток залізної руди в Індії - 10%, не враховуючи експортного мита.
Оцінюючи по вугільній галузі потенціал зростання надходжень у бюджет коректним є підхід, за яким до уваги береться видобуток лише у недержавному секторі. При річному видобутку в останньому 25 млн. т готового вугілля та ціні 850 грн/т збільшення надходжень становитиме близько 130 млн. грн. при ставці плати за надра в 1% і 340 млн. грн. при відповідній ставці 2%. За зазначених обсягів промислового розливу мінеральних вод і за мінімальної ціни 4 грн./літр потенціал зростання доходів бюджету при переході на ставку 6% оцінюється у 250-260 млн. грн., а при переході на ставку плати у 10 %. – у 450-460 млн. грн.
Загалом розрахунки, виконані вченими стосовно всіх випадків заниження нормативів плати за надра (відносно їх науково обґрунтованого рівня) підтверджують, що реальний потенціал зростання доходів бюджету становить 900-950 млн. грн. за мінімальним варіантом і 1500-1550 млн. грн. за максимальним. Мобілізація додаткових резервів пов'язана із впровадженням механізмів контролю рентних надприбутків у надрокористуванні.
За визначеною у ст.272 діючого Податкового кодексу України ставкою земельного податку за один гектар ріллі – 0,1% від нормативної грошової оцінки, обсяг податкових надходжень до бюджетів від оподаткування орних земель оцінюється у 670,61 млн.грн. Збільшення такої ставки до 0,3 % дасть змогу додатково залучити 1 341,21 млн. грн. Ще близько 94 млн. грн. можна додатково залучити до бюджетів при збільшенні ставок оподаткування земель з багаторічними насадженнями, сіножатей, пасовищ та інших земель сільськогосподарського призначення з 0,03 до 0,09 % від їх нормативної грошової оцінки.
Доцільно здійснити оптимізацію оподаткування земель населених пунктів, ставка податку на які встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки. Тут криється найбільший потенціал підвищення надходжень до місцевих бюджетів,. Зокрема, збільшення податкової ставки до 3% дозволить додатково залучити 10 811,3 млн. грн. Загалом потенціал підвищення надходжень від податку на землю можна оцінити в додаткових 12 246,5 млн. грн. Загальний потенціал підвищення надходжень від плати за землю знаходиться в діапазоні 16 761,1 - 30 373,3 млн. грн.
За експертними оцінками в цілому, збори та плата за спеціальне використання природних ресурсів, рентна плата, збори на паливно-енергетичні ресурси може становити до 36 млрд грн..
1 
8642
Коментарі
5