Дискусії про законопроект "Про легалізацію грального бізнесу" як в парламенті, так і в професійному середовищі мають напружений і дуже активний характер. Черговим каменем спотикання стало питання про організацію системи онлайн моніторингу грального бізнесу. Ця система використовується для розрахунку валового ігрового доходу (GGR) - це виручка грального закладу, яка розраховується як різниця між сумою ставок гравців і сумою виграшних ставок. Лобісти лотерейного пулу замість встановлення зрозумілої і прозорої системи моніторингу ринку намагаються протягнути в законопроекті надто об'ємні і складні характеристики системи онлайн моніторингу. Чому так?
По-перше, Данило Гетманцев і іже з ним - теоретики, які не можуть навіть уявити всю необхідну технічну частину під створення запропонованої ними в законопроєкті системи моніторингу, повідомляють "Вести". Банальне нерозуміння. Представники бригади Гетманцева хочуть, щоб система моніторингу відстежувала і дані гравців, і всі їхні дії, і всю інформацію про організаторів ігор, і контролювала систему самообмеження осіб, а також інші параметри. При найскромніших підрахунках мова йде про необхідність врахування 200-300 мільйонів транзакцій в день. Який сервер впорається з цим?
По-друге, під прикриттям необхідності створення всеосяжної системи моніторингу вони намагаються затягнути це питання. Адже для організації такого моніторингу держава повинна буде виділити велику суму грошей: для знаходження відповідних фахівців, яких в Україні сьогодні практично немає; створення необхідної технічної інфраструктури; організації адміністративної структури, яка буде керувати цим процесом. На все це можуть піти десятиліття. І все це при тому, що для нарахування GGR з системи моніторингу необхідна лише інформація двох параметрів - сума ставок гравців і сума виданих виграшів.
Для нівелювання подібних ризиків найлогічнішим було б отримання державою відразу великого ліцензійного платежу (мова про понад 500 мільйонів гривень від одного оператора), ніж дрібних незрозумілих платежів від нарахування GGR, що ґрунтуються на системі моніторингу, яка з об'єктивних причин не зможе адекватно працювати довгий час.
Виходячи з цього, припущення про те, що система онлайн моніторингу вступає в дію навіть через 2,5 року - виглядає занадто оптимістичним. Державі для створення захищеної електронної системи і навчання (залучення) відповідних фахівців потрібен час. І найголовніше, немає ніякого опору з боку операторів азартних ігор створенню системи онлайн моніторингу, адже вони, як і держава, зацікавлені в її використанні для захисту конкурентності ринку і прав споживачів.
Але ідеї депутатів з лотерейного гуртка не обмежуються створенням дуже складної системи онлайн моніторингу. На їхню думку, крім цього, оператори азартних ігор повинні також використовувати і касові апарати. Такий підхід, як не дивно, сприятиме не більшій прозорості ринку, а лише більшому обтяження галузі, створюючи корупційні ризики у вигляді наявності підрядників з моніторингу та компаній, які обслуговують касові апарати. Про вигоди таких бізнесів-присосок, думаю, пояснювати не потрібно, особливо якщо це будуть монополії. Цілком ймовірно, що хтось із масовки лото-забави вже готує собі чудовий стартап.
Що ж слід було б врахувати при побудові адекватної та ефективної системи онлайн моніторингу?
1. Дублювання наявності системи онлайн моніторингу використанням касового апарату не має ніякого сенсу, крім як створення компаній-паразитів гральної галузі. Таким чином, якщо використовуємо систему онлайн моніторингу, то тоді відмовляємося від ідеї введення касових апаратів.
2. У зв'язку з можливим витоком інформації, дані гравця необхідно передавати в систему моніторингу в неперсоналізованому вигляді.
3. Варто задуматися про доцільність передачі інформації в режимі реального часу, адже при такому підході будь-який збій може паралізувати гру і/або поставити оператора в нелегальне становище. Виходом з такої ситуації може бути пакетна передачі інформації, яка збирається оператором протягом певного часу, а потім "пакетом" передається в систему.
Сьогодні зусилля депутатів з групи "МСЛ і всі-всі-всі" спрямовані на те, щоб загнати весь гральний бізнес під дію закону про ліцензування, якому підпорядковуються вони самі, і де їм створені сприятливі умови. Таким чином вони хочуть нівелювати суб'єктність закону про азартні ігри, щоб весь бізнес йшов на "загальних" підставах, під одну, ними розроблену, "гребінку".
Фактично, закон про легалізацію азартних ігор перетворюється в підзаконний акт до інших технічних за своєю природою законів, наприклад, про ліцензування, про касові апарати, про оподаткування, і так далі. І як наслідок, українська держава та її громадяни не отримають на виході - створення окремої і самостійної галузі, яка легально стане поповнювати бюджет. Замість цього ми отримаємо клубок сірих і корупційних схем, які в обхід скарбниці будуть доїти операторів азартних ігор. І саме цієї мети підпорядкована ідея створення наскільки докладної системи онлайн моніторингу.
7 
8642
Коментарі