За рік, що минає, інфляція в Україні перевищила 40%, зовнішня торгівля знизилась на третину. Загалом економіка впала, як очікував МВФ, на 11%.
Водночас, країні вдалося диверсифікувати поставки природного газу. Цього року купували "блакитного палива" у ЄС більше, ніж в Росії.
Крім того, весь минулий рік Україна готувалась до початку дії економічної частини Угоди про Асоціацію з ЄС.
Нова програма МВФ
У березні Україна уклала нову чотирирічну програму співпраці з Міжнародним валютним фондом з використанням механізму розширеного фінансування на 17,5 млрд дол.
За цією програмою Україна вже отримала два транші на 6,7 млрд дол.
Програма також дала Києву доступ до інших кредитів на 7,5 млрд дол. - від Світового банку, ЄБРР, урядів країн Великої сімки.
Натомість уряд пообіцяв провести реформи. Зокрема, податкову, регуляторну, банківську, "Нафтогазу". Крім того, Київ зобов'язався сформувати ефективні антикорупційні інституції.
Нові кредити допомогли збільшити золотовалютний резерв України з 6,4 млрд дол. станом на січень до 13,3 млрд дол. на кінець року.
Курсове ралі
Завдяки фінансовій підтримці МВФ та відносному затишшю на донбаському фронті, в Україні стабілізувалася макроекономічна ситуація.
На початку року гривня девальвувала з 16 грн до 24 грн за долар. Абсолютні антирекорди нацвалюта встановила 26 лютого, коли долар злетів до 30,01, а євро – до 34,04 гривні.
Тоді Національному банку вдався до низки обмежувальних заходів. Гривня закріпилася і за підсумками року залишилася в коридорі 24,3 – 24,5 грн за долар.
При цьому держбюджет на 2015 рік був розрахований на середній курс 21,7 гривні за долар. У бюджет країни на 2016 рік уряд заклав курс 24,1 гривні за долар.
Банкопад
Національний банк України за 2014 і неповний 2015 рік визнав неплатоспроможними понад 60 банків.
Більшість фінустанов у рамках очищення банківської системи закрили саме цього року. Серед найкрупніших - "Дельта" (четвертий за обсягом активів у 2014 році)і "Фінанси та кредит"(10-е місце станом на 1 липня 2015 року).
Станом на листопад вкладники збанкрутілих банків отримали з Фонду гарантування понад 43 млрд грн.
Недовіра українців до банків спричинила скорочення депозитів фізосіб на 37% у валюті та на 18% - у гривні.
Жодного акціонера або керівника банку не посадили за махінації чи доведення фінустанови до банкрутства.
Реструктуризація
В 2015 році Україна провела реструктуризацію держборгу.
Списання частини боргів, зі зміною умов повернення решти, було ключовою умовою для співпраці України з міжнародними фінансовими партнерами.
Переговори з кредиторами почалися в березні і тривали 8 місяців.
Інвесторів представляв комітет кредиторів, в який ввійшли 4 найбільші держателі українських єврооблігацій (Franklin Advisors Inc., BTG Pactual Europe LLP, TCW Investment Management Company і T. Rowe Price Associates Inc.).
Від України переговори вели представники Міністерства фінансів на чолі з Наталією Яресько.
Процес реструктуризації завершився 13 листопада. Домовилися про списання 20% боргу і перенесення виплат. Україна обміняла 15 млрд дол. старого боргу та накопичений дохід за ним на дев'ять нових єврооблігацій з погашенням в 2019-2027 роках.
Відмовився від реструктуризації тільки один кредитор — Росія, яка має українські цінні папери на 3 млрд дол. з погашенням у грудні цього року — так званий "борг Януковича".
Російський борг
Уряд України отримав кредит від Москви у грудні 2013 року, в розпал Євромайдану.
Нова українська влада назвала 3 млрд дол., які мали стати частиною "допомоги" від Росії на 15 млрд дол., хабарем тодішньому президенту Віктору Януковичу за непідписання Угоди про асоціацію з ЄС.
РФ наполягала на офіційному статусі боргу, адже єврооблігації України викупив уряд РФ. Київ наголошував на комерційному — на Ірландській біржі їх міг купити будь-хто.
Крапку в суперечці 16 грудня поставив МВФ, визнавши борг офіційним. Раніше це означало б, що Київ втратить підтримку Фонду в разі його не повернення.
Однак 8 грудня Рада директорів МВФ змінила правила і дозволила кредитувати країни із заборгованістю за офіційними зобов'язаннями.
18 грудня уряд України оголосив мораторій на виплату Росії 3,5 млрд дол. - "боргу Януковича", а також кредитів українських компаній КБ "Південне" і "Укравтодор", узятих у російських банках.
Москва збирається повернути гроші через суд. Київ заявляє, що готовий до судового процесу і подальших переговорів про реструктуризацію.
На шляху до газової незалежності від Москви
У 2015 році Україна збільшила імпорт природного газу з Європи вдвічі – до понад 10 млрд кубів.
Водночас закупівлі у російського "Газпрому" впали в 2,3 разу. За підсумками 11 місяців у Росії придбали 6,2 млрд кубів проти 14,5 млрд торік.
При цьому з початку липня по 12 жовтня Україна не купувала газ у Москви взагалі. Київ не влаштувала запропонована Росією ціна в 247,17 дол. за тисячу кубів.
З жовтня по кінець листопада Україна купила в РФ 2 млрд кубів газу для опалювального сезону за ціною 227 дол. за куб і знову призупинила закупівлю за російським напрямком.
За словами міністра енергетики і вугільної промисловості Володимира Демчишина, у 2016 році Україна купуватиме російський газ, якщо його ціна буде нижчою 200 дол. за тисячу кубометрів.
Нові тарифи
Цього року в Україні рекордно зросли комунальні тарифи.
У 2015 році тариф на електроенергію підвищували двічі на 19-54%, а потім ще на 25%.
Газ подорожчав у 3,3 разу: в опалювальний сезон, з 1 жовтня по 30 квітня, тисяча кубів коштує 3,6 тис. грн, якщо використовувати до 200 кубів на місяць. Якщо більше 200 — 7,18 тис. грн за тисячу кубометрів
Водночас, субсидії отримали майже п'ять мільйонів родин. Середня виплата на сім'ю становить близько 800 грн на місяць.
За словами прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, Україна скоротила споживання газу в опалювальний сезон цього року на чверть. Це економить українцям 11 млн дол. на день, заявив він.
Блокада Криму
20 вересня активісти кримськотатарського Меджлісу, Правого сектора, Айдару та Азову розпочали безстрокову акцію з блокування торгівлі з окупованим Росією Кримом.
Кінцевою метою проголосили відновлення територіальної цілісності України.
У ніч на 22 листопада невідомі підірвали опори ліній електропередач, що живили Крим.
Від 70 до 90% електроенергії на півострів постачається з материкової України. Відтак, Крим поринув у темряву. Окупаційна влада оголосила надзвичайний стан і охрестила знеструмлення "терактом".
Частково забезпечити півострів світлом намагалися за рахунок дизель-генераторів. У першу чергу, електрику дали військовим об'єктам, будівлям ФСБ та "влади".
2 грудня президент РФ Володимир Путін ввімкнув першу лінію постачання з Росії. Однак електроенергії з РФ заледве вистачало на Феодосію та Керч. А вже за кілька днів від перегріву сталася аварія і її потужність упала вдвічі.
8 грудня, зі згоди учасників акції протесту, Україна почала відновлювати постачання півострова.
16 грудня уряд узаконив продовольчу блокаду. До Криму з 15 січня можна буде провозити тільки особисті речі та "соціально значущі" продукти (борошно, хліб, м'ясо, крупи, картоплю), якщо їх вага не перевищує 50 кг на людину, а вартість - 10 тис. грн.
Дія документа не поширюється на електроенергію, товари стратегічного значення для економіки й безпеки держави. Дозвіл на це має видати Мінекономрозвитку.
Санкційна війна з Росією
Протягом 2015 року Україна та РФ обмінялись низкою взаємних обмежень.
У вересні Україна ввела персональні санкції щодо 105 підприємств та 388 осіб, причетних до анексії Криму і агресії на Донбасі.
До санкційного списку, зокрема, потрапили три десятки російських банків, телекомпанії, айті- та авіакомпанії, оборонні підприємства.
Щодо них застосували два види обмежень - блокування активів і зупинення виконання економічних і фінансових зобов'язань.
З 25 жовтня Україна закрила свій повітряний простір для російських авіакомпаній, серед яких "Аерофлот" та "Трансаеро", через польоти до Криму, заборонені Києвом. Росіянам нарахували понад 600 млн грн штрафу, який ті досі не сплатили.
Також росіянам заборонили транзитні польоти через український повітряний простір з товарами військового призначення, російськими військовими та невідомими вантажами
У відповідь — Москва закрила небо для компаній з України та заборонила використовувати українські вагони для транзиту залізницею.
Слід сказати, що санкційні баталії між Україною та Росією продовжаться наступного року.
Так, з вже з 1 січня Росія заборонить ввезення продуктів харчування з України та скасує митні пільги, що діють в рамках зони вільної торгівлі країн СНД.
Тим часом, 24 грудня Рада дозволила українському уряду вдатися до "дзеркальних" санкцій у відповідь "на дії держави-агресора, що завдають шкоду економічним інтересам України".
Нові торговельні горизонти
У 2015 році Україна активно готувалася до зони вільної торгівлі з Євросоюзом та втрати російського ринку збуту.
За підсумками року продаємо в Росію не більше 12% від загального обсягу експортної продукції.
Продовольчий експорт в РФ взагалі скоротився на 70% і становить не більше 2%.
Це істотно нижче нашого продуктового товарообігу з країнами Близького Сходу і Африки, які Україна тільки відкриває для себе.
Одночасно Україна планує наростити експорт продовольства в Туреччину і Китай.
Можливі втрати від російських санкцій в 2016 році уряд України оцінює в близько 600 млн дол.
Росія ж втратить від "дзеркальних санкцій" України, за підрахунками експертів, вшестеро більше – близько 3,5 млрд дол.
Протягом року для України діяв пільговий режим торгівлі з ЄС. Українські товари прямували в Європу без мит, в той час як європейці продовжували сплачувати ввізні мита.
Саме ЄС став найбільшим покупцем українських товарів цього року. На нього припало понад 30% українського експорту.
Паралельно Україна готувала своє законодавство до Асоціації. Зокрема, скасовано майже 13 тисяч радянських держстандартів.
5 
8642
Коментарі