
Близько 1,5 тис. нових промислових підприємств збудували в Радянському Союзі під час першої п'ятирічки. 400 з них - в Україні.
Перший п'ятирічний план прийняли 23 квітня 1929 року під час 16-ї конференції ВКП(б). За його допомогою хотіли провести швидку індустріалізацію протягом 1928-1933 років. Повністю п'ятирічний план виконаний не був.
В Україні почали будувати ДніпроГЕС, Харківський тракторний завод, Краматорський машинобудівний завод, "Криворіжсталь", а також металургійні заводи у Маріуполі та Запоріжжі. Нові підприємства вивели Україну на рівень великих індустріальних країн Європи. Промисловий потенціал 1940 року всемеро перевищував показник 1913-го.
ДніпроГЕС
Почали зводити 1927 року. 1932-го гідроелектростанція запрацювала. Під час Другої світової війни ГЕС підірвали працівники НКВС, коли стало відомо про наступ німецьких військ поблизу Запоріжжя. В результаті прориву греблі загинули 1,5 тис. німецьких солдат. Також - від 20 до 120 тис. радянський військових та місцевого населення. Німці відновили підірвану частину ДніпроГЕС. Восени 1943 року, коли почався відступ, знову підірвали. Для цього використали понад 200 т вибухових речовин і десятки авіабомб. Після перемоги СРСР та союзників у війні, гідроелектростанцію почали відновлювати. 1950-го підприємство запрацювало на повну силу. За 24 роки почала роботу Дніпровська ГЕС-2. На основі отриманої від ГЕС електрики розвивали металургійний, хімічний та машинобудівний промкомплекси Запоріжжя.
На початок 2000-х підприємство виробляло понад 4000 млн кВт на рік. Обслуговували станцію 337 працівників. Сучасні реконструкції станції провели у 1997-2002 та 2006-2008 роках. Замінили турбіни для збільшення потужності станції.
Гребля завдовжки 1,5 км та заввишки 60 м. У темний час доби освітлюється жовто-синіми вогнями. Жителі Запоріжжя вважають ГЕС візитівкою міста.

Харківський тракторний завод
Заснували 1930 року. На будівництво і монтаж витратили 15 місяців. Перед підприємством ставили завдання - випуск 50 тис. одиниць техніки на рік. На заводі постійно удосконалювали розробки, створювали нові моделі тракторів, зокрема гусеничні. 1994-го завод перетворили на акціонерне товариство. Протягом кількох років був у власності російського олігарха Олега Дерипаски. Із 2016-го новим власником став харківський бізнесмен Олександр Ярославський.
Згідно з офіційними даними, протягом 2001-2010 років підприємство було збитковим. У березні цьогоріч на заводі заявили, що за 2017-й підприємство вийшло на прибутковий рівень і заробило 48,8 млн грн. Продукцію реалізують в Україні, Молдові, Казахстані, Вірменії, Болгарії, Польщі, Білорусі, Новій Зеландії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Де найшвидше зростають зарплати в Україні
На ХТЗ працюють майже 3 тис. робітників. За 85 років роботи завод випустив понад 2,5 млн тракторів різних моделей.

Криворізький металургійний завод
Він же - "Криворіжсталь", а з 2007 року - "АрселорМіттал Кривий Ріг". Підприємство почали будувати 1931-го. Першу доменну піч запустили через 3 роки. 1967-го запрацювала на той час найпотужніша доменна піч у світі корисним об'ємом 2700 м³.
2004 року держава дозволила приватизацію підприємства. Промислово-фінансова група Ріната Ахмєтова та Віктора Пінчука придбали завод за $800 млн. Хоча експерти оцінювали "Кріворіжсталь" у суму від $3 млрд до $6 млрд. Пізніше уряд домігся визнання угоди незаконною. 2005 року продав Криворіжсталь компанії "Mittal Steel Germany GmbH" за $4,8 млрд.
На 2011 рік "АрселорМіттал" входив до 10 об'єктів, що найбільше забруднюють природне довкілля України. Водночас завод є найбільшим гірничо-металургійним комплексом держави. Видобуває залізну руду, виготовляє чавун, сталь та металопрокат. Експортує товари до Центральної Азії, держав Перської затоки, також до Африки та Європи. Має майже 29 тис. працівників.

"Азовсталь"
Почали зводити у Маріуполі на Донеччині 1930 року. На сьогодні є монополістом у виробленні деяких видів металопрокату. Крім того, виробляє чавун, сталь і агломерат. Серед металургійних підприємств України займає 3-тє місце за рівнем ВВП.
Продукцію комбінату експортують у понад 30 країн світу. Компанія має офіси в 11 країнах: Туреччині, Лівані, Китаї, Італії, Домініканській республіці, Сербії, Ірані, Литві, Судані, Туркменістані, Сінгапурі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рейдери намагалися захопити соєвий завод на Херсонщині із застосуванням вогнепальної зброї
"Азовсталь" є власністю фінансово-економічної групи System Capital Management, що належить Рінату Ахмєтову. 2005 року відбулося злиття комбінату з маріупольським коксохімічним заводом "Маркохім". На підприємстві працюють понад 12 тис. робітників.

Новокраматорський машинобудівний завод
Фундамент заклали у жовтні 1929-го. За 5 років відбувся офіційний пуск. За роки роботи підприємство стало одним з найбільших у світі в галузі важкого машинобудування. Випускає обладнання для виробництва металургії, потужні преси, гірничо-рудні і підйомно-транспортні машини. Виконував окремі замовлення для устаткування підводних човнів, космодромів, виготовляв артилерійські установки. Роботу забезпечують 11,5 тис. працівників. Майстри станків отримують заробітну плату від 6 до 20 тис. грн на місяць.

Від Голодомору 1932-1933 років загинули 7 млн українців. Раніше заявляли про 3,5 млн жертв. Це число вивели, опираючись на результати радянських переписів населення. Науковці вважають, що в сучасних працях не враховують низку смертей, пов'язаних із Голодомором. Наприклад, кількість убитих під час спроб утечі за кордон у пошуках їжі. Припускають, що втрати населення можуть бути ще більшими.
Коментарі