Нацбанк пояснив, як обстріли вплинуть на економіку

Національний банк України розглядає базовий та песимістичний сценарії втрати темпів зростання реального ВВП України через російські обстріли інфраструктури.

Втрати темпів за 2022 рік через обстріли становили 1,3 в. п, повідомляють в "Інфляційному звіті".

Базовий сценарій передбачає порівняно швидке відновлення енергетичної системи завдяки ремонтам та оперативним поставкам енергетичного обладнання.

Песимістичний сценарій передбачає більші руйнування енергогенеруючих підприємств або магістральних мереж, тимчасову зупинку окремих блоків АЕС через зниження маневреності системи, суттєві втрати у тепло- та газопостачанні, а також тимчасові тривалі відключення електроенергії в окремих дефіцитних областях. Поставки додаткового середньо- та високовольтного енергообладнання очікуються з другого кварталу 2023 року. Але його налаштування та адаптація потребуватиме часу. Тож ремонти триватимуть довше, а система відновлюватиметься повільніше.

Дефіцит електроенергії у базовому сценарії зросте до 27% у першому кварталі 2023 року та поступово буде падати. Наприкінці року він збільшиться до 18%. У песимістичному сценарії дефіцит становитиме у першому кварталі 2023 року 40%, наприкінці року він становитиме 33%.

Обидва сценарії враховують ризики нових пошкоджень інфраструктури, особливо у першому кварталі 2023 року, коли потреби в електриці найвищі. В обох сценаріях передбачається сезонне збільшення потреби в енергоресурсах узимку та відповідно скорочення дефіциту навесні й улітку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НБУ спрогнозував, коли зростуть зарплати

Буде також потреба у проведенні планових ремонтів блоків АЕС для забезпечення стійкості системи. Це означатиме тимчасові обмеження виробництва електроенергії, насамперед у другому та третьому кварталах 2023 року.

Передбачається перерозподіл між споживанням електрики у зимовий період на користь підтримки об'єктів соціальної, критичної інфраструктури та домогосподарств.

Попри очікуване повернення контролю над ЗАЕС зі зменшенням безпекових ризиків, її інтеграція в енергосистему припускається лише в другому півріччі 2024 року через вірогідне замінування території та пошкодження обладнання.

За базовим сценарієм втрати темпів зростання річного ВВП 2023 року становитимуть 1,9 в. п. Це враховує додатний ефект у розмірі 0,5 в. п. коштом використання бізнесом генераторів. Завдяки поступовому відновленню системи 2024 року втрати зменшаться до 0,6 в. п. За песимістичного сценарію цьогорічні втрати ВВП становитимуть 3,6 в. п., у 2024 році - 1,5 в. п.

Вплив дефіциту електрики на річну інфляцію оцінили в +0,5 в. п. на кінець 2022 року. Надалі вплив на показники інфляції зростатиме. За базового сценарію він досягне максимуму 3 в. п. у другому-третьому кварталах 2023 року та знизиться до 2 в. п. наприкінці року. І на початку 2024 року зберігатиметься незначний додатний внесок в інфляцію. Він відображатиме статистичні ефекти від зростання собівартості в попередньому році. Але вже наприкінці 2024 року дія цього чинника вичерпається.

За песимістичного сценарію очікується, що попри вищі витрати, загальний ефект на інфляцію відповідатиме базовому сценарію внаслідок падіння сукупного попиту.

Найбільше зростання імпорту очікується у першому кварталі 2023 року на рівні $220 млн на місяць. З другого кварталу завдяки довшому світловому дню, вищій температурі та певному насиченню ринку обладнанням для забезпечення енергоавтономності імпорт продукції машинобудування знизиться. Та він знову зростатиме з настанням холодів. За песимістичного сценарію найбільші втрати так само припадатимуть на першийквартал 2023 року, проте їх величина зросте. Середньомісячне зниження експорту прогнозується на рівні $135 млн на місяць, тоді як зростання імпорту – $410 млн.

×