Ідея створення Зони вільної торгівлі з Європейським Союзом ще декілька років тому запустила нищівну хвилю критики в сторону уряду та експертів. Головними аргументами євро-песимістів стали прогнози щодо перенасичення внутрішнього ринку товарів з країн ЄС та відсутністю можливості в українських виробників для поставок товарів до Європейського Союзу, і, як наслідок, колапс, а то і знищення вітчизняного АПК.
Про це Gazeta.ua розповів Генеральний директор асоціації "Союз птахівників України" Карпенко Сергій Михайлович.
"Втім одностороннє відкриття ЄС своїх кордонів для української продукції дещо змінило тон дискусій, даючи надію на збільшення обсягів експорту нашої продукції на ринки країн ЄС. Та чи дійсно це так для всіх товарів та секторів економіки?
Перед відкриттям власних ринків завбачливі високопосадовці з ЄС ввели певні ліміти на ввезення найбільш "ходової" української продукції у вигляді встановлення тарифних квот, крім того, запровадивши високі митні ставки для ввезення продукції понад встановлені обсяги квот.
Таким чином ЄС ввів наступні квоти на безмитне ввезення найбільш затребуваної української продукції (із зазначенням обсягу):
Пшениця (950 тис т)
Кукурудза (400 тис т)
Ячмінь (250 тис т)
Цукор (20,07 тис т)
Курятина (16 тис т розділеного м'яса + 20 тис т тушок)
Продукція переробки томатів (10 тис т)
Яблучний та виноградний соки (10 тис т)
Мед натуральний (5 тис т)
На перший погляд дозвіл на безмитне ввезення продукції мав би підштовхнути українських виробників до збільшення обсягів експорту, оскільки ціна реалізації вітчизняної продукції на ринках країн Європейського Союзу в такому випадку зменшується на обсяг ввізного мита. Втім у цієї ситуації є й інша сторона: вказані обсяги квот суттєво лімітують українських виробників.
Починаючи з 2015 року, поставки української продукції до Росії почали стрімко скорочуватись. Крім того скоротився і обсяг експорту в ті країни, логістика до яких проходить транзитом через "північного сусіда". Українські аграрні підприємства були змушені диверсифікувати власні ринки збуту, шукаючи споживачів в країнах Азії та Африки. Ринок ЄС все ще знаходився в статусі "пріоритетного", втім обсяги тарифних квот, навіть в такій достатньо критичній для української економіки ситуації, залишились незмінними і на 2016 рік.
Такі обмежуючі обставини є не просто несприятливими для українських виробників, а й такими, що стримують розвиток АПК в цілому. Особливо це стосується тих галузей, які виробляють продукцію з високою доданою вартістю: переробка томатів, яблучний і виноградний соки та курятина. Щодо останньої, то відсоток доданої вартості в ній один із найбільших серед усієї сільськогосподарської продукції, яка йде на експорт. Окрім цього, птахівництво забезпечує робочими місцями понад 19 000 осіб в самій галузі птахівництва, та ще 55 000 робочих місць в супутніх, а обсяги сплачених податків можуть формувати бюджети не однієї сотні селищ та містечок.
Переймаючись за майбутнє не тільки галузі птахівництва, але і всього АПК України, ми не раз звертались до влади з проханням підтримати ініціативи асоціацій та бізнесу щодо збільшення обсягів безмитних тарифних квот, або ж почати обговорення введення режиму АТР – додаткових преференцій зі сторони Європейського Союзу для української продукції у вигляді зменшення рівня тарифних ставок, що накладаються на продукцію, ввезену понад обсяги вже діючих (існуючих) тарифних квот. Це дасть додаткові можливості для українських виробників по збільшенню обсягів експорту, а, отже, призведе до створення нових робочих місць на підприємствах галузі та додатково у супутніх секторах економіки.
У ситуації, коли майже кожен третій долар, що надходить в економіку нашої країни від товарного експорту, – отриманий саме за рахунок експорту продукції АПК, влада повинна докладати більше зусиль аби допомогти українським аграрним підприємствам виходити на нові рівні експорту, залучати інвестиції, створювати нові робочі місця та разом покращувати добробут нашого населення.
І влада таки йде на зустріч бізнесу. Ще в квітні 2016 року від офіційних установ України було надано узгоджений із бізнесом пакет додаткових преференцій, таких необхідних не тільки українським аграрним підприємствам, а й бізнесу в цілому. Якою буде реакція Європейського Союзу? Покаже час. Ми можемо тільки сподіватись, що ЄС піде до кінця і використає всі можливості для підтримки свого європейського партнера – України"
Коментарі