Найближчим часом парламенту доведеться пройти черговий тест на готовність до реформування країни. Очікується, що Кабмін погодить та направить у Верховну Раду проєкт Закону "Про особливості управління об'єктами державної власності в лісовій галузі…".
Планується завершити реформу, розпочату ще у 2021 році з укрупнення лісгоспів і продовжену минулого року створенням ДП "Ліси України". На третьому етапі ДП трансформується на акціонерне товариство, що значно розширить можливості для розвитку галузі. Власником лісів, як і раніше, залишиться держава. В цьому контексті реформа нічого не змінює.
Приватизація самого підприємства буде також законодавчо заборонена. Ні ліс, ні право постійного користування земельними ділянками лісового фонду не входить до статутного капіталу АТ, а отже залякування щодо приватизації лісу є безпідставним. Також реформа не порушує гарантовані конституційні права громадян щодо власності українського народу та права безперешкодного доступу громадян у ліси.
Національна лісова компанія має отримати в управління не лише 7,5 млн га державних, але й 1,3 млн га комунальних лісів. До АТ приєднають також ліси Міноборони та інших державних структур.
Реформа викликала негативну реакцію керівництва багатьох місцевих громад. З'явилось безліч звернень та петицій у стилі "не дамо поцупити ліс" з закликом "не допустити передачу лісів громад акціонерному товариству". Причина обурення нібито у "порушенні права територіальних громад розпоряджатися своїми землями".
Насправді громади ніхто не лишає права користування лісами. Це нонсенс. Питання лише у тому, хто і як буде здійснювати господарську діяльність. В цьому сенсі варто порівняти основні показники ефективності господарювання у державних та комунальних лісах.
Як свідчать результати роботи лісової галузі у 2022 році, комунальні ліси перетворились у корупційну годівницю для місцевої еліти. Ліс продається за заниженими цінами, а часто просто розкрадається. Не має ані контролю, ані належного лісовідновлення.
За 2022 рік лісогосподарськими підприємствами комунальної власності було реалізовано 1 млн 347 тис. куб. м. необробленої деревини на суму 1 млрд 664 млн грн.
Дохід державних підприємств – 23,5 млрд грн. Реалізовано 13,5 млн куб. м. деревини. Тобто площа лісів ДП "Ліси України" більше у 6 разів, а дохід в 15! Різниця у 2,5 раза!
Місцеві керівники виправдовуються, нібито їх ліси переважно штучно створені на малопродуктивних землях і виконують не лісозаготівельні, а захисні функції. Породний склад, повнота і запаси, особливо стиглих і перестійних насаджень, гірші в комунальних лісах, ніж у державних. Тому і доходи, а також обсяги сплати податків комунальними лісгоспами не співмірні з діяльністю державних галузевих підприємств.
Проте захисники комунальних лісгоспів чомусь бажають не згадувати, що у 2022 році понад 60% від загального обсягу реалізації році комунальники реалізовували за прямими договорами (808 тис. куб. м. деревини). Лише 23% необробленої деревини продано на електронних аукціонах товарних бірж. Водночас державними підприємствами на аукціонах реалізовано понад 93% (деякий час на початку війни біржі з технічних причин не працювали). Саме тому, вартість знеособленого кубометра реалізованої деревини у комунальних лісгоспів складає 1235 грн, що на 505 грн менше ніж у підприємств Держлісагентства.
По дровах паливних середня реалізаційна вартість у комунальників менше на 65 грн, дров'яній деревині промислового використання на 342 грн, лісоматеріалах круглих на 946 грн.
Тобто комунальники не лише менше заготовляють, вони ще і штучно тримаються непрозорих механізмів продажів. Тому ціни у них в середньому на 30% менше ніж у ДП "Ліси України". Внаслідок цього за 2022 рік комунальними підприємствами недоотримано доходу в обсязі 680 млн грн, а бюджетами всіх рівнів надходжень на суму близько 300 млн грн.
Рівень контролю у комунальних підприємствах значно нижчий. Явно прослідковуються масштабні зловживання із сортністю деревини. На рубках головного користування в комунальних лісах було заготовлено 637 тис. куб. м. необробленої деревини, з якої 296 тис. куб.м. лісоматеріалів круглих, що складає 46%. В той самий час вихід лісоматеріалів круглих у державних лісогосподарських підприємств становить 52%.
Якщо в державних лісах запас стиглих і перестійних насаджень становить 300 куб. м. на га і більше, то в лісах інших користувачів – 200 куб. м. на га і менше. Але, що роблять у комунальних підприємствах, щоб покращити ситуацію? Висаджують нові ліси? Не вгадали.
Відповідно до даних інтернет-ресурсу "Зелена країна" державними лісогосподарськими підприємствами за 2021-2022 роки висаджено 213 млн дерев, комунальними лісогосподарськими підприємствами – 19 млн, що менше в 11 разів. Саджанців з закритою кореневою системою комунальники майже не використовують, бо не мають. Отже, лісовідновлення у них працює як мінімум вдвічі гірше.
У Кабміну залишається два варіанти. Приєднати комунальні лісгоспи до АТ, підтягнути їх до єдиних стандартів управління (збільшення площі висадки, контроль, прозора реалізація, механізації заготівлі, інвестиції тощо), або залишити лісгоспи на "прокорм" місцевим "елітам". Від першого варіанту виграє країна в цілому, виграє держбюджет, виграють місцеві бюджети та місцеві громади. Адже перехід в АТ означає детінізацію заготівлі, збільшення надходжень від рентної плати, зростання зарплат співробітників і, відповідно, відрахувань у місцеву скарбницю. Збільшення висадки означає збереження лісів, покращення їх якості. Що стосується другого варіанту, то тут програють всі окрім деяких місцевих керівників, які вже не зможуть задарма отримувати деревину для власних пилорам.
Парадоксальність ситуації у тому, що ДП "Ліси України", яке невдовзі трансформують в АТ, комунальні ліси абсолютно не потрібні. ДП сьогодні складно реалізувати власну деревину, ціни на мінімумі, попит дуже обмежений. ДП залучає інвестиції та ресурси для відновлення господарств Півдня і Сходу (державних субвенцій на це не виділено). А їм ставлять чергову задачу - навести лад, знайти кошти та інвестувати у збереження та розвиток комунальних лісів. Але у завершені реформи зацікавлена країна. Бо вирішити ту безліч проблем, які тиснуть на галузь, можна лише шляхом об'єднання та централізації системи управління.
5 
8642
Коментарі