Щорічно у гральному бізнесі в Україні "крутиться" приблизно 66 мільярдів гривень. Це той обсяг грошей, які граються, програються і взагалі залучені в азартній сфері. Цифри легше сприймаються у порівнянні: тому, для прикладу, тіньові обсяги грального ринку – майже такі самі, як річний бюджет української армії (81 мільярд у 2019 році).

Проблема в тому, що кошти від цієї сфери до державного бюджету майже не надходять. Гральний бізнес процвітає, використовуючи законодавчі лазівки, але після 2009 року державою не контролюється. Світовий досвід показує, що будь-які заяви про повну заборону грального бізнесу є не більше ніж популізмом. Реально заборонити азартні ігри неможливо. Але в силах держави – виписати правила, легалізувати цю сферу, продумати механізм контролю та регулювання, і в кінцевому результаті поповнювати державний бюджет.

Верховна Рада уже на низькому старті – в парламенті зареєстровані 8 законопроектів по азартних іграх. Після того, як президент Зеленський заявив про необхідність легалізації грального бізнесу, експерти в один голос погоджуються: так, це дійсно потрібно, пора нарешті навести порядок на цьому ринку. Втім диявол завжди в деталях. Тому основне питання, яке зараз стоїть, - якою саме буде ця легалізація?

Кабінет Міністрів своє бачення виклав у законопроекті №2285 "Про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор", зареєстрованому у ВР 17 жовтня. Один альтернативний законопроект поданий за авторства депутатки ОПЗЖ Наталії Королевської. Ще шість – від однієї і тієї ж фракції "Слуга народу". В чому логіка такої законодавчої азартної творчості в одній фракції – до кінця не зрозуміло. Тому, очевидно, що серйозно розглядати треба саме урядовий документ. На ньому і зосередимось. В основному на тих моментах, які експерти вважають найбільш небезпечними. Диявол же у деталях.

Об'єднання азартних ігор та лотереї

Проблема. Першим, що одразу кидається в очі в урядовому законопроекті, є стаття 2. Тут до переліку азартних ігор включена класична лотерея. Нарівні із покером, залами гральних автоматів, букмекерськими пунктами. Сучасна міжнародна практика показує, що воєдино ці два види діяльності не з'єднуються. У них різні механізми проведення, різні юридичні і технічні категорії. Лотерея, на відміну від азартних ігор, не викликає залежності, має суспільно прийнятний характер.

У зв'язку з таким об'єднанням, законопроект передбачає ряд обмежень для класичної лотереї. Наприклад, забороняє проведення лотерей в Інтернеті. По-друге, гравець в азартну гру (а відтак в тому числі і в лотерею) має пройти ідентифікацію віку. Ще одне нововведення Кабміну в тому, що він пропонує встановити в Україні лише одного монопольного лотерейного оператора.

Наслідки. Прийняття законопроекту призведе до припинення випуску діючих класичних числових лотерей. Лотерея, яка не викликає залежності, не витримає конкуренції із азартними іграми. Наприклад, обов'язкова верифікація гравця ускладнить процес участі в лотерейній грі. Частина гравців зробить вибір на користь нелегальних лотерей та/або азартних ігор через те, що там можна грати анонімно. Заборона лотереї в Інтернеті призведе до того, що лотерея залишиться вузькоспеціалізованим продуктом, користувачі мережі стануть брати участь в іноземних та нелегальних лотереях, а держава від того не отримає ніякої користі.

 

Багато запитань викликає також монополізація цього ринку. Наприклад, в США працює 47 лотерейних операторів. "Штучна монополізація призведе до падіння попиту на лотереї та боротьбу за єдине перше місце, гравці втратять з поля зору звичні лотерейні продукти, які їм вже знайомі десятки років, а держава недоотримає значні суми грошей, обчислювані в мільйонах гривень", - переконаний кандидат юридичних наук, експерт лотерейного ринку Ігор Галицький. Таким невдалим шляхом вже пішла Грузія, яка створила державного лотерейного монополіста. В результаті він збанкрутував.

Поширення лудоманії

Проблема. Законопроект, по суті, підтримує види гри з високим ризиком залежності – казино, букмекерство, гральні автомати. Ст.24 законопроекту встановлює на диво лояльні вимоги до реклами азартних ігор – достатньо лише мати ліцензію. Відсутні запобіжники для передачі маркетингової і рекламної інформації неповнолітнім.

Акцент зроблений на зборі коштів від продажу ліцензій. При тому, що більшість країн Європи найбільший дохід отримують не від продажу ліцензій, а від подальшої стабільної роботи точок.

Наслідки. Україна і тут може повторити негативний досвід Грузії – масове розповсюдження лудоманії в суспільстві. Нині у цій невеликій країні лудоманами вважаються 400 тисяч осіб. До речі, в Україні зацікавленим у стимулюванні лудоманії буде сам контролюючий орган, створення якого передбачає законопроект, каже експерт "Українського інституту майбутнього" Олександр Чебаненко. Негативний вплив на здоров'я суспільства матиме безконтрольне та повсюдне поширення реклами азартних ігор.

Очевидний негатив – від орієнтації на продаж ліцензій за якомога більші гроші. Для повернення витрачених коштів будуть запроваджуватися ігри, які мають більшу зовнішню привабливість і більше затягують суспільство до гри.

Лудоманія – хвороба, яка характеризується пристрастю до азартних ігор. Заключна стадія — затьмарення свідомості та божевілля.

Преференції для букмекерів

Проблема. Ст. 35 законопроекту встановлює, що на території України може працювати 800 букмекерських пунктів. Жодних обмежень щодо місця і площі немає.

Наслідки. Експерт Українського аналітичного центру, економіст Борис Кушнірук переконаний, що законопроект 2285 носить лобістський характер і вигідний лише кільком букмекерам, в тому числі російським. ЗМІ тим часом законодавчу ініціативу уряду називають "українським раєм для беттінгу".

Чому так і які наслідки це матиме для суспільства і держави?

На практиці за допомогою зазначеного ліміту у 800 пунктів будуть легалізовані уже діючі букмекерські пункти. В Україні основними гравцями на цьому "ринку" є "Парі Матч" і "Фаворит". На двох у них діє близько 1,5 тисячі букмекерських пунктів. Після введення в дію закону вони дуже швидко зможуть їх легалізувати, не допустивши на ринок інших гравців. Для подання заяви на ліцензію необхідно надати документи на право власності або оренди приміщень. "Зрозуміло, що діючі букмекери вже мають усі необхідні документи, уже зайняли всі відповідні приміщення, поділили між собою квоти", - каже Борис Кушнірук. В результаті вийде, що іноземним інвесторам, про яких говорив президент Зеленський, працювати на цьому ринку – зась.

"Економічні новини" пишуть, що основними лобістами законопроекту, поданого від українського уряду, є якраз букмекерські компанії "Парі Матч" та "Фаворит".

Коротко про них:

- "Парі-Матч" заборонена в Україні з 2009 року. Штаб-квартира залишається у Києві, основний бізнес веде в Росії і країнах СНД. У 2018 році СБУ звинуватила "Парі-Матч" у фінансуванні тероризму за операції з окупованими територіями.

- "Фаворит" також з 2009 року під забороною. Незважаючи на це, розвинула в Україні масштабну мережу з п'яти тисяч підпільних ігрових залів. У 2016 році, в результаті спецоперації силовиків, мережа була ліквідована. Продовжує вести бізнес в Росії, а також в ОРДЛО.

Ще одним лобістом законопроекту називають Бориса Баума, представника російського злочинного угруповання "Лужниківські". Дійшло до того, що він бере участь у засіданнях парламентських комітетів, називаючи себе представником президента.

З української сторони лобістом і офіційним речником законопроекту є Давид Арахамія, голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді. Йому приписують тісні зв'язки з букмекерської компанією "Парі-Матч".

 

Для суспільства небезпека "букмекерського азартного раю" в тому, що букмекерські ставкомати легко зможуть виконувати зовсім інші функції. Наприклад, працювати як ігрові автомати, маскуючи свою діяльність під букмекерство. При цьому зможуть бути розміщені будь-де і на будь-якій площі. Закон дозволить.

Корупційні ризики

Проблема. Ринок, на якому крутяться мільярди, - потенційно ласий шматок для корупційних схем. Експерти сходяться на думці, що корупційні ризики виникають уже на моменті створення окремого регулятора – Комісії з розвитку та регулятора азартних ігор. Сам факт його створення, при наявності Міністерства фінансів і Бюро фінансових розслідувань, ставить під сумнів принцип прозорості.

Регулятору, наприклад, буде дозволено встановлювати додаткові вимоги при отриманні дозвільних документів. Ще одне корупційне вікно відкривається, коли законопроект надає право Комісії самостійно визначати ціну ліцензії на лотерею.

 

Наслідки. В урядовому законопроекті закладений величезний конфлікт інтересів. Робота регулятора фінансується з цільового Фонду підтримки медицини, спорту і культури. "Дарма й казати, що такий регулятор ніколи не обмежить права операторів, як це робить, наприклад, відповідна комісія - регулятор в тій же Великій Британії. Чи не вийде так, що при таких засадах діяльності регулятора, тих коштів, що вдасться зібрати з азартного бізнесу, якраз вистачить на фінансування роботи регулятора?", - задається питанням експерт УІМ Олександр Чебаненко.

Висновок

І таких питань до статей законопроекту 2285 – десятки. При декларованих благих намірах турборежим, який увімкнули при підготовці документу, може тільки зашкодити державі і суспільству. Очевидно, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання. Дехто з експертів після детального вивчення більш радикальний, наголошуючи, що закон треба виписувати повністю заново.

 

Неякісна легалізація може призвести до ситуації ще гіршої, ніж є на сьогодні. "Якщо азартні ігри будуть легалізовані неякісно, якщо суспільство не буде задоволене тим, як відбулася легалізація – в результаті ми отримаємо чергову популістичну заборону, яка стане наслідком чергового загравання політиків з суспільством. І ми знову будемо ходити по колу", - вважає колишня державна уповноважена Антимонопольного комітету Агія Загребельська.

Зараз, на її переконання, важливо забезпечити максимальний громадський контроль за процесом. Часу залишилось обмаль: президент Зеленський дав завдання прийняти закон про азартні ігри до 1 грудня 2019 року.

×