Україна і В'єтнам - дві країни у світі, де аграрії віддають бюджету у вигляді податків більше, ніж отримують з нього у вигляді різних програм бюджетної підтримки, субсидій, дотацій і податкових преференцій.
Про це йдеться в дослідженні Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), в якому проаналізовано системи субсидування, дотування та податкової підтримки агросектора в 52 країнах світу "Оцінка підтримки виробників і споживачів".
"Ця ситуація не виникла в один момент. Вона існує вже більше 20 років. Складається враження, що українським урядам агробізнес потрібен тільки для того, щоб його "доїти", а не для вирішення питань продовольчої та економічної безпеки. Серед країн, чиї показники внесені в діаграму, тільки Україна і В'єтнам, після відрахування всіх податків, сплачених фермерами, залишаються з негативним показником держпідтримки. А з 1995 року ситуація тільки погіршилася", - пишуть ЗМІ.
Причому негативні показники держпідтримки агросектора в Україні як щодо ВВП, так і щодо відсотка в створеній доданій вартості свідчать про невигідність переробки продукції в нашій країні, і стимулюють лише сировинний експорт.
За підрахунками аналітиків ОЕСР, тільки Україна і В'єтнам мають негативне значення обсягів держпідтримки: податкове вилучення з українського агросектора в порівнянні з обсягами держпідтримки перевищують 2,6% ВВП не на користь аграріїв - по суті, це драконівські, безпрецедентні обсяги вилучення коштів з агросектора на користь бюджету. У той час як у всьому світі ситуація діаметрально протилежна: обсяги держпідтримки істотно перекривають податкові надходження від агросектору. Простіше кажучи, українські аграрії дотують бюджет на ті самі 2,6% ВВП. А в світовій практиці ситуація протилежна - держави віддають аграріям більше, ніж вони приносять бюджетам країн. Для прикладу, агросектор Індонезії отримує "чистими" - після відрахування податків - 4% ВВП країни. У Китаї цей показник становить 2,4% ВВП, в Росії - 0,9%, в Казахстані - 0,8% ВВП, в США - 0,5% ВВП.
У той же час агросектор в Україні залишається потужним драйвером формування ВВП країни і його приросту - близько 20%, одним з найбільших роботодавців, а також і одним з основних постачальників валюти в країну - більше половини її притоку.
Але безпрецедентий у світовій практиці податковий тягар для агросектора просто нівелює весь, здавалося б, великий комплекс українських розрізнених стимулюючих інструментів. До них відносяться як прямі бюджетні виплати за різними держпрограмами, так і непрямі стимули - податкові преференції і непряма допомога у вигляді забезпечення функціонування Держпродпотребслужби, Держгеокадастру, мережі державних науково-дослідних установ та інших держінститутів інфраструктурного характеру.
"До недавнього часу основною статтею підтримки аграріїв були податкові пільги від так званого єдиного податку 4-ї групи і спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільськогосподарських підприємств. Спецрежим по ПДВ був повністю скасований з 2017 року", - відзначають аналітики і підкреслюють, що зміна системи оподаткування істотно вдарила по аграріям.
Крім того, девальвація гривні в останні роки призвела до того, що в доларовому вираженні обсяги державної підтримки агросектора скоротилися в рази, незважаючи на формальне зростання в гривневому еквіваленті. Наприклад, в 2012-2013 роках обсяги підтримки агросектора у вигляді фінансування державою його послуг, податкових преференцій і прямих дотацій з бюджету становили близько 23-24 млрд грн, що при курсі 8 грн/$ еквівалентно обсягам підтримки в розмірі близько 3 млрд дол. А вже в 2018 році сумарна пряма і непряма підтримка становить лише близько 17 млрд грн, що при поточному курсі становить лише трохи більше 600 млн дол на рік. Тобто за останні п'ять років обсяги держпідтримки агросектора скоротилися в 5 разів.
Аналітики попереджають, що в такій ситуації український агросектор може програти в глобальній конкуренції і навіть втратити власний ринок - вітчизняних аграріїв потіснять з власного ринку зарубіжні, які отримують величезні субсидії з національних бюджетів.
"Весь світ на порозі глобальної продовольчої кризи намагається підтримувати виробництво аграрної продукції, підвищити конкурентоспроможність власного виробника, розширити ринки збуту, щоб зміцнити власні позиції в умовах потенційного зростання ринку", - резюмують аналітики.
2 
8642
Коментарі