Економіка до та після Майдану: що змінилось в Україні

Порівняно з 21 листопада 2013 року, коли почалися протести на Майдані, і сьогоднішнім днем Україна суттєво втратила в операційних показниках, щоправда, паралельно поліпшила стратегічні і піднялася на кілька позицій в міжнародних рейтингах.

До річниці початку Революції гідності журнал "Forbes. Україна" порівняв основні макроекономічні показники та індекси України до і після перемоги Майдану і прийшов до висновку, що демократія - не завжди, або не відразу, синонім процвітання.

"Наш досвід в Східній Європі свідчить, що демократія не завжди приходить з економічним процвітанням. Період змін може зайняти 3-5 років", - сказав Ян Томбінський, посол, голова представництва ЄС в Україні, виступаючи на 5-му Українському інвестфорумі "Еволюція після революції".

За рік з дня початку протестів, що переросли в революцію, курс долара в Україні зріс майже удвічі - з 7,99/8,22 до 15,15/15,82. Таким чином середня заробітна плата знизилася з 408 до 230 доларів США. Інфляція за січень-жовтень 2013 року склала -0,2%, за аналогічний період 2014 - 19%.

Номінальний ВВП за I півріччя 2013 року склав 82088,7 млн дол., а 2014 року - 45432,7 млн дол. (без урахування окупованого Криму). Золотовалютні резерви станом на 1 жовтня 2013 року дорывнювали 21639,86 млн дол., а в той же час 2014 року - 16385,24 млн дол.

При цьому держборг України станом на 30 вересня цього року сягнув 74295 млн дол. (у 2013 році - 69060 млн дол.).

Водночас за рік Україна покращила результати у кількох міжнародних рейтингах. Так Україні вдалося піднятися з 112 на 96 місце в рейтингу сприятливості умов ведення бізнесу Doing Business Report.

Володимир Дубровський, старший економіст Case Україна", зазначає, що від різких змін в перший рік після революції закономірно було очікувати негативного ефекту: "В нашому випадку цей негативний ефект у значній мірі пов'язаний з розривом економічних відносин з Російською Федерацією, інакше і бути не могло".

За його словами, це охолодження почалося не синхронно з Майданом, а раніше - з серпня минулого року, коли Віктор Янукович оголосив про наміри підписати угоду про асоціацію з ЄС. "Негайною реакцією Росії були тоді ще замасковані санкції проти українських підприємств, наприклад, відмова купувати українські вагони. Це було раптовою попереджувальною реакцією, яка вже тоді була суттєвою, досить болючою для економіки", - нагадує Дубровський.

Втрати були частково компенсовані допомогою міжнародних донорів. "Але ситуація в країні може бути стабілізована лише за умови скоординованих зусиль ззовні і всередині самої України", - підкреслює він.

×