Президент Росії Володимир Путін отримав величезну популярність завдяки тому, що підвищував добробут росіян і присягнувся повернути країні статус великої держави. Але тепер ця формула під загрозою після прогнозу уряду, що постраждала економіка в майбутньому році скотиться в рецесію.
Про це пише ЛІГАБізнесІнформ, посилаючись на The New York Times.
В попередні періоди тривалого зниження цін на нафту стався крах радянської держави і дефолт в Російській Федерації. "Правда, експерти наголошують, що зараз у Росії набагато вищий запас міцності, ніж у 80-ті роки або в 1998 році", - пише газета.
Деякі аналітики вважають, що Путін, можливо, пом'якшить агресивну антизахідну позицію на політичній арені, але інші побоюються, що він вчинить навпаки.
"Потреба Путіна відвернути увагу від економічних проблем може надихнути нові націоналістичні авантюри за кордоном, схожі на анексію Криму", - йдеться в статті.
"Для нього це абсолютно нова реальність. Щоразу, коли Путін хотів підвищення цін на нафту, вони підвищувалися. Йому завжди таланило, а на сей раз не щастить", - сказав про Путіна економіст Сергій Гурієв.
"Проблема в тому, що він не може виконати свої економічні обіцянки, і тому йому доведеться вдовольняти постімперську ностальгію, - сказав Гурієв про Путіна. - Він скаже, що ми більше не багаті, але, принаймні, інші нас бояться".
Видання зауважує: економічна криза і санкції Заходу, схоже, вже спричинили зміщення аспектів у пропаганді. "Вони переходять з теми величі на тему поневірянь, оскільки ми боремося з американським пануванням, - сказав Володимир Мілов, в минулому заступник міністра енергетики, а нині опозиційний політик. - Це зовсім інше визначення нашої місії".
Оскільки обвал цін на нафту збігся з сильною економічної турбулентністю, спровокованою західними санкціями через дестабілізаціїю України, Путін ризикує залишитися без "мотора", який допомагав Росії повернутися на світову арену. За словами фінансових експертів, найбільш болюча проблема Росії не падіння рубля і не зниження цін на нафту. "Все це дрібниці порівняно з фінансовою кризою", - сказав Мілов.
За словами економістів, борг перед західними банками становить ледь не $700 млрд, причому значна частка припадає на держкомпанії, які є стрижнем російської економіки. Але санкції США і ЄС блокують доступ до західного фінансування. Китайські банки не в змозі заповнити цей дефіцит, і борги ризикують виснажити інвалютні резерви Кремля. "Серед компаній з простягнутою рукою - Роснефть, Новатек, банк ВТБ, Руснано і РЖД", - йдеться в статті. Вони просять суми, які сильно перевищують ресурси Фонду національного добробуту ($90 млрд).
У четвер Путін звернеться до Федеральних Зборів. Одні чекають, що він проголосить більш ліберальний економічний курс, інші очікують сильнішої централізації. "Деякі економісти вважають, що суть політики зводиться до перечікування санкцій - мовляв, Кремль розраховує, що через рік їх термін закінчиться, і тоді всі фінансові проблеми пом'якшаться", - йдеться в статті. І все ж криза, напевне, змусить Росію сильно урізати бюджетні витрати.
"Неможливо передбачити, чи стануть економічні проблеми поштовхом до антиурядових демонстрацій, - пише видання. - У Москві були невеликі акції протесту медиків, висткпали проти закриття близько 28 лікарень столиці та звільнення 10 тис людей медперсоналу. Але ефект від економічної кризи тільки починає відчуватися".
4 
8642
Коментарі