Українці отримують перші платіжки за тепло за новими тарифами.

Газ подорожчав у 3,3 разу: в опалювальний сезон, з 1 жовтня по 30 квітня, тисяча кубів коштуватиме 3,6 тис. грн., якщо використовувати до 200 кубів на місяць. Якщо більше 200 - 7 тис.188 грн за тисячу кубометрів.

Керівник європейської ініціативи "Угода Мерів-Схід" Святослав Павлюк розповів в інтерв'ю Gazeta.ua, як зекономити на комунальних послугах і, чому низькі тарифи шкодять.

 

Чи можна було піднімати тарифи поступово?

Ще на початку 2014 року уряд оприлюднював графіки підвищення цін на енергоресурси до рівня ринково обгрунтованих. Попереджали, що до 2017 року ми виходимо на ринкові тарифи, тому це не є аж такою несподіванкою.

Україна обіцяла кредиторам підняти тарифи ще з 2008 року. МВФ і Євросоюз, які нам давали і дають гроші, вимагали, аби уряд скоротив витрати, щоб населення почало за себе платити. Інакше нам ні з чого буде кредити повернути.

Раніше рахунок складався з двох частин: дві третини платила держава, а третину - населення. Тепер держава скоротила дотації, які давала виробникам енергії.

Держава не спроможна й далі дотувати енергетику в тих обсягах і не повинна цього робити. Застосовувати тарифи як інструмент соціальної допомоги не можна. Це інструмент економіки. Інструментом соціальної політики є субсидії.

Чому тарифи потрібно й далі піднімати?

Торік держава і бізнес субсидували енергетику на близько 160 мільярдів гривень. Це третина національного бюджету. Жодна країна світу такого марнотратства не допускає.

Нацбанк надрукував 113 мільярдів гривень тільки на підтримку "Нафтогазу". На день "дешевий газ" нам коштував 460 мільйонів. При цьому війна на Донбасі, за словами прем'єра Яценюка, обходилась у 85 мільйонів на день.

Не може фірма, яка купує газ за кордоном по 340 доларів, продавати його населенню по 60 і бути прибутковою. Коли компанія купує ресурс дорого, а продає дешево, різницю компенсує держава.

У січні цього року 90% валютних інтервенцій Нацбанку пішло на купівлю газу за кордоном. Це і є відповідь на питання, чому долар такий дорогий, і чому газ, куплений за дорогий долар, тягне вгору ціну у гривні.

Головна проблема — високе енергоспоживання будинків. В 2,5-3 рази більше, ніж в будинках того ж типу у країнах ЄС. Тому завдання номер один — скорочення потреби в енергії без скорочення комфорту.

 

Це можна зробити через програми енергоефективності: ставити індивідуальні теплові пункти, модернізувати внутрішні мережі, утеплити стіни й вікна. Ці заходи мають певний період окупності, але якщо тариф штучно занижений, то мотивації до енергозбереження немає.

Також має бути тотальний облік.

Але постачальники так і не встановили в багатоповерхівках теплолічильники, лічильники на газ. Облік їм не вигідний?

Тариф складається з затрат, витрат і втрат в мережі. Втрати по теплу в мережах сягають 25-40%, а втрати по воді — до 70%. Є вихідний облік, але немає на вході в будинок і ви не знаєте, скільки до вас дійшло з того, що вийшло з котельні. Це дозволяє постачальнику маніпулювати.

Треба прийняти закон про комерційний облік. На сьогодні закон "Про облік газу" зобов'язує всіх споживачів, які мають газову колонку і плиту, встановити за гроші постачальника лічильник до 1 січня 2016 року, а тих, хто має тільки плиту — до 1 січня 2018 року.

Те ж саме має бути з обліком води і тепла. Але в законі не вказано чіткі рамки, коли їх мають встановити.

Наразі є два законопроекти — Агентства з енергоефективності і Реанімаційного пакету реформ, але жоден не зареєстрований.

Що було зроблено для підвищення енергоефективності за останній рік?

Для заміщення традиційних ресурсів відновлюваними джерелами енергії (тверде паливо, сонячна енергія тощо) прийнято закон, який урівняв права постачальників біоенергії, біопалива з газом. Тобто тепер котельні системи такого типу встановлюються за спрощеною процедурою.

Що ж стосується енергоефективності, найбільшим досягненням є прийняття закону про основи правовласності у багатоквартирному будинку і закон про ESCo (закон про енергосервісні компанії — ред.).

Перший встановлює відповідальність власників квартир, які є співвласниками будинку, за обслуговування спільних систем і частин будинку. Він пояснює, що ремонт і утеплення будинку — завдання мешканців. Вони мають самі створити ОСББ, провести аудит, зробити технічний проект, взяти кредит і почати економити.

Останній ще не працює, бо немає багатьох підзаконних актів.

Зараз у багатоповерхівках частково зовні утеплюють квартири. Чи ефективно це?

Утеплення роблять з трьох причин: щоб було тепліше, щоб зменшити рахунки і, щоб було гарно.

Якщо у вашій квартирі недостатньо тепло — це значить, що ви платите за тепло, яке вам не постачається, щось не так з системою теплопостачання, або ваш постачальник дурить.

Якщо лічильника немає, а в на їх не мають 70% будинків, рахунки утеплення не скоротить.

І по-третє, фрагментне утеплення виглядає страшно — робиться різного кольору і товщини, тощо.

Окрему квартиру утеплювати не можна. Це робиться не так якісно, як на великому об'єкті. Великі профільні компанії постачають якісніші матеріали. Якщо робити фрагментне утеплення, ризикуєте — може потрапляти вода, з'явиться грибок, пінопласт може тріскатись і ламатись.

Слід утеплювати житло за державними будівельними нормами. Зокрема, діє настанова з термомодернізації (з 1 жовтня 2015 року втупив у дію національний стандарт ДСТУ "Настанова з виконання термомодернізації житлових будинків" - ред.), яка регламентує, як це робити. Але вона, на жаль, є платною. Більшість взагалі не знає про неї і робить утеплення, як хоче.

З одного боку, уряд через Агентство з енергоефективності держава частково компенсує кредити на утеплення, а з іншого — такі документи лишаються закритими.

Держава також могла б розробити проекти, як найкраще утеплити той чи інший тип будинку. Натомість кожне ОСББ змушене самостійно замовляти проектно-кошторисну документацію.

На скільки перспективним є перехід на електроопалення, чи ця тенденція не помре слідом за газифікацією?

Газифікація населених пунктів за державні кошти взагалі не мала економічного сенсу. Це мало робитись за гроші приватних облгазів, які де-факто продають газ населенню і на цьому заробляють, отримавши в користування газопроводи.

Водночас жодна країна ЄС не заохочує до встановлення електроопалення як такого. Його застосовують разом з тепловим насосом, який бере енергію з середовища і закачує в будинок.

Електроопалення має сенс, якщо у вашому регіоні є, наприклад, багато вітряної чи сонячної електрогенерації і надлишку не можна переслати в загальну мережу.

Загалом же у країні брак електрогенерації. Ми купуємо електроенергію з Росії, тому я б не заохочував до електричного опалення.

Тарифи на електрику будуть рости. В недалекій перспективі буде не нижчим, ніж для промисловості.

Чи витіснять твердопаливні котли газові і електричне опалення?

Твердопаливні котли — це не є енергоефективність. Це заміна одного виду палива на інше. Однак вони підвищують енергетичну безпеку: якщо газу не буде, все одно буде тепло. Зараз таке опалення дешевше, але дорожчатиме зі збільшенням попиту.

В Україні відносно невисока залісненість — 16% проти понад 50% у Австрії, але можна використовувати відходи сільського господарства.

Частка відновлювальних джерел буде рости і це правильний процес.

Чи встигли люди підготуватися до зими, які регіони лідирують?

Протягом останніх 10 років промисловість, бюджетна сфера скоротили споживання газу на 40-50%. Не скорочувало тільки населення.

Проте торік зменшило на 12%. Висока ціна газу робить проекти енергоефективності окупними.

 

Найбільше взяла кредитів за держпрограмою енергоефективності Західна Україна. При цьому Львівська область - у 4 рази більше, ніж сусідні. Там ввели доплату з місцевого бюджету на компенсацію кредитної ставки. Луцька міськрада компенсовує 15% з 25%-ї ставки.

Черкаси торік взяли кредит у ЄБРР і встановили індивідуальні теплові пункти, які регулюють опалення у теплі і холодні дні. Отримали чисту економію у міжсезоння 18-40%. Період окупності — три роки.

З іншого боку є негативний досвід. Вінниця модернізувала котельню за гроші ЄБРР, а населення почало утеплюватися, менше споживати і, відповідно, менше платити. Тепер у комунального підприємства проблеми з виконанням зобов'язань перед банком.

У "Нафтогазі" планують обговорити з МВФ зниження тарифів, якщо ціна імпортного газу впаде нижче 209 дол.

Політика держави має полягати не в тому, як зробити газ дешевшим, а в тому, як зробити доступнішими програми з енергоефективності. Якщо імпортний газ подешевшає, різницю варто було б направити саме на термомодернізацію, на доступність кредитів, а не на зниження тарифів, інакше при наступному скачку ціни люди знов опиняться під ударом.

×