Ключовою реформою в Україні міжнародні експерти називають зміни в енергетичному секторі. Забезпечити інвестиції в галузь і понизити залежність від зовнішніх постачань енергоресурсів покликане ринкове ціноутворення. На газовому ринку формування ціни відбувається за допомогою формули "Дюссельдорф+", а на ринку вугілля – "Роттердам+".
Газова трансформація
Від початку співпраці України й МВФ за програмою EFF у квітні 2014 року, однією з ключових умов Фонду було покрокове реформування газового сектора. Особливий акцент МВФ робить на ціноутворенні на ринку газу, а конкретно – на приведенні цін до ринкового рівня. У Меморандумі України і МВФ від 2 березня 2017 року вказано, що Україна продовжить трансформацію газового сектора з тим, щоб тарифи були на рівні імпортного паритету.
"Ми кожні півроку коригуватимемо ціни на газ внутрішнього видобутку, починаючи з 1 квітня 2017 року з тим, щоб залишався паритет між його ціною та ціною імпортованого газу", - зазначають представники уряду України в Меморандумі. На чому ґрунтується ціноутворення в газовому секторі? На міжнародному досвіді, який свідчить про формування ціни на основі зрозумілої та прозорої формули. 7 квітня 2016 року Кабінет міністрів ухвалив постанову №315, якою вирівняв ціни на газ для промисловості та населення. Цим же документом визначена формула ціни газу, в основі якої закладені котирування в європейському хабі NCG (поблизу німецького міста Дюсельдорф) + доставка до українсько-словацького кордону.
Використання формули – необхідний для України крок, оскільки країна перебуває лише на початку шляху формування повноцінного вільного ринку енергоносіїв. Міжнародні експерти підтримують застосування формульного підходу, не дивлячись на регулярні випади у бік такого ціноутворення з боку тих, кому вигідно продовжувати отримувати "смачні бонуси", завдяки ручному управлінню цінами і ринком в цілому.
"Ринки, які працюють без втручання, показують реальні витрати, і це створює впевненість для інвесторів. Лібералізація ринку є частиною формули, що залучає виробників, торговців і інвесторів, – як національних, так і іноземних", - зазначає директор Енергетичного співтовариства (ЕС) Януш Копач.
Формула "Дюссельдорф+", на думку експертів, покликана не лише привести ціни до імпортного паритету, як того вимагає МВФ, але й вивести на прибуткову діяльність НАК "Нафтогаз України", який довгі роки був збитковим і регулярно дотувався з держбюджету, "з'їдаючи" бюджетні мільярди. Що важливе: формула в результаті веде до стимулювання видобутку газу всередині України, а отже, безпосередньо впливає на енергобезпеку країни.
"Україна купувала російський газ дорого, а видобутий в українських надрах газ уряд викупляв за копійки. В результаті "Укргазвидобування" та інші держкомпанії недоінвестовувались, не впроваджували нові технології з видобутку газу. Видобуток за відсутності інвестицій скорочувався, тому доводилося купувати ще більше російського дорогого газу", - зазначила заступник директора ЄБРР в Україні Марина Петров у нещодавньому інтерв'ю виданню "Енергореформа".
Позитивні підсумки реформи на газовому ринку вже досить очевидні. Наприклад, за перше півріччя 2017 року підприємства "Нафтогазу" отримали 23,3 млрд грн чистого прибутку. А підприємство "Укргазвидобування" за січень-вересень 2017 року збільшило об'єм видобутку природного газу на 3,9% або на 552 млн кубометрів у порівнянні з показниками аналогічного періоду 2016 року. Без застосування формули "Дюссельдорф+" не було б жодних шансів досягти таких результатів. Раніше в газовому секторі України низькі ціни на природний газ стимулювали імпорт, а не власний видобуток. Надалі планується створення ринку газу, який і служитиме базою для ціноутворення. Що украй важливе для розвитку галузі та, в тому числі, нарощування власного видобутку.
На жаль, не дивлячись на позитивний вплив формульного ціноутворення на розвиток української газодобувної галузі, над енергетичною реформою нависла політична загроза. У політикумі все голосніше лунають голоси про необхідність відмови від формульного ціноутворення та повернення до неринкової низької ціни на газ, що добувається з українських надр. У гонитві за голосами виборців, популісти готові знову поховати газову галузь. Адже ситуативні "результати" у вигляді зниження тарифів на газ і тепло неминуче спричинять згортання газовидобування, а надалі – зростання імпорту та відновлення ринкової ціни газу в тарифах. Лише тоді за цими цінами доведеться оплачувати вже працю не українських газовиків, а російських…
У даному випадку як ніколи важлива принциповість "лікаря" української економіки – МВФ. Як відомо, у 2017 році до України надійшов лише один із чотирьох запланованих програмою EFF траншів – у квітні Україна отримала 1 млрд дол. До кінця 2017 року передбачалося отримати ще три транші, загальна сума яких – 6,4 млрд доларів. НБУ вже заявив, що до кінця 2017 року Україні не бачити чергового траншу. Ймовірно, затримка у надходженні кредиту МВФ пов'язана з газовим питанням. Найбільший фінансовий партнер України чекає більш чіткої позиції України щодо реформ енергетичного сектору.
Електрореформування
Не лише газовий ринок йде шляхом реформ. На ринку електроенергії також відбувається немало важливих трансформацій. Як і у випадку з ринком газу, на становленні зрозумілого ринку електроенергії наполягають зарубіжні партнери України – і МВФ, і уряд США, і Єврокомісія. Про необхідність реформування сектора неодноразово було сказано, в тому числі, в Меморандумі України й МВФ, а також у Меморандумі про взаєморозуміння щодо співпраці у сфері енергетики між Україною і ЄС, в Угоді про членство України в Енергетичному Співтоваристві. Крім того, в нещодавно ухваленому в США санкційному законі прямо йдеться про те, що будь-яка військово-політична допомога цієї країни Україні залежить від ходу реформ в енергетиці. Важливим кроком у реформуванні ринку став ухвалений парламентом і підписаний Президентом 8 червня 2017 року закон "Про ринок електроенергії". Для впровадження нового ринку в країні вже створений спеціальний Координаційний центр.
Повноцінне впровадження нової моделі ринку електроенергії справа нешвидка і з урахуванням ухвалення супутньої нормативної бази займе не менш 2-х років. Тому на перехідній період Україна за аналогією з газом перейшла на формульне ціноутворення на енергетичне вугілля з прив'язкою до міжнародного індексу. Весною 2016 року НКРЕКУ ухвалила постанову №289, у якій затвердила нову методологію розрахунку оптової ринкової ціни електроенергії (ОРЦ). Згідно з методологією, вугільна складова в тарифі на електроенергію базується на котируваннях індексу API2 найбільшого європейського вугільного хаба ARA (Амстердам, Роттердам, Антверпен). Для розрахунку береться середньозважений за 12 місяців на період розрахунку індекс АPI2 + доставка і перевалка за вирахуванням дисконту на різницю в калорійності між імпортним і українським вугіллям.
Міжнародні експерти енергоринку підтримали використання формули.
"Індекс API2 відображає торгівлю вугіллям у північно-західній Європі, а також в Амстердамі, Роттердамі, Антверпені. Вугілля є одним із найліквідніших мінеральних ресурсів, і даний індекс цін існує майже 20 років. Він широко використовується в Європі - майже три мільярди тонн вугілля на рік індексується API2. Логічно, що Україна використовує даний вугільний індекс при формуванні своїх тарифів на електроенергію", - зазначив старший віце-президент міжнародного агентства Argus Джим Ніколсон.
Формульне ціноутворення – вкрай важлива реформа енергосектору, оскільки формування ринкових цін дозволяє підприємствам – шахтам – отримувати ринкову, не занижену або придуману чиновниками ціну. А, отже, підприємства в Україні можуть інвестувати в устаткування і нарощувати видобуток. Що вкрай важливо для країни, що втратила внаслідок військових дій на Сході доступ до вугільних родовищ. Експерти вже не раз зазначали, що без інвестицій вугільна галузь деградує, що зовсім не сприяє досягненню країною енергонезалежності, до якої Україна прагне.
"Протягом багатьох років у вугільному секторі різниця між реальною собівартістю та ціною продажу покривалася за рахунок держбюджету через дотації. Але галузь з часом деградувала, і ми підійшли до етапу, коли виник дефіцит вугілля. Це пов'язано і з деградацією галузі, крім іншого", - зазначив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Не так давно Україна повністю забезпечувала себе вугіллям. Тепер, за словами міністра енергетики і вугільної промисловості Ігоря Насалика, не менше чверті палива для електростанцій доводиться імпортувати. Експерт Реанімаційного пакету реформ Тетяна Бойко називає ще гнітючіші цифри – дефіцит енергетичного вугілля може скласти 44%.
"Що важливо – так це ринкові ціни. Це дасть можливість торгувати і конкурувати. Це надасть сектору нове дихання і можливість рухатися", - зазначив директор ЄБРР в Україні Шевкі Аджунер.
Ризики перед вугільною формулою аналогічні тим, що й перед газовою – інформаційний натиск політиків, що обіцяють українцям дешеве світло, газ і комунальні послуги. Їхній рецепт простий і логічний до неподобства: енергоресурси українського походження повинні закладатися в тарифи за низькою ціною. Що чекає на українців при такому підході через два-три роки, коли видобуток припинитися через негативну рентабельність, популісти зазвичай не говорять.
3 
8642
Коментарі