Ексклюзиви
Пʼятниця, 04 грудня 2020 12:10

Більшість українців не знають, як платити за газ менше

Більшість українців не знають, як платити за газ менше
Ціна на природний газ як товар навряд чи буде суттєво відрізнятися у найближчі 3-5 років. Фото з Facebook-сторінки Геннадія Рябцева

Із серпня в Україні діє ринок газу. Українці можуть самостійно обирати та змінювати постачальників. На самому ринку зростає конкуренція, яка стримує ріст тарифів, розповів в інтерв'ю Gazeta.ua експерт із енергетичних питань Геннадій Рябцев.

Що змінилося за цей час, скільки постачальників газу з'явилось в Україні?

Якщо казати про те, скільки суб'єктів господарювання отримали права і можливість постачати газ, то на гуртовому ринку їх понад 500. Якщо казати про роздрібний сегмент - близько 300. Але тих, хто реально щось постачає - менше сотні.

Щоб торгувати, потрібно мати газ, який можна реалізовувати. Але для того, щоб мати газ, потрібно знати, де його купувати. Не так багато компаній мають достатньо обігових коштів, щоб закуповувати його у постачальників. Уявіть, що вам потрібно купити мільярд кубометрів газу. Тисяча коштує умовно 200 доларів. Щоб купити мільярд, дописуємо шість нулів. Цю суму має знайти постачальник, якщо хоче торгувати впродовж року. Можна купити менший обсяг, але є ризик не витримати конкуренцію з великими компаніями, які працюють на ринку. Це насамперед газзбути.

Облгази раніше здійснювали розподіл і продаж ресурсу. Після реформи ринку з них виокремили компанії, які лише реалізують газ в роздрібному сегменті. Таких близько 40. Хоча від тих самих газзбутів лунають звинувачення в бік Нафтогазу, що він не дозволяє конкурувати. Нафтогаз повторює те ж саме на адресу газзбутів. Це нормальне явище. Тому що газовий ринок, особливо його роздрібний сегмент, в Україні тільки формується.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Подорожчання електроенергії: чому його не уникнути і скільки платитимемо

Якщо говорити про загальні тенденції дрібного сегменту, що відбулось за цей період?

Перша тенденція - ринок формується. До цього його не існувало. Друга - рівень конкуренції ще не високий, проте зростає. Третя - у споживача з'явилися невеликі права, зокрема вибору. Хоч компаній-постачальників і небагато.

Іде тенденція до перерозподілу часток на цьому ринку. Раніше він був повністю під контролем газзбутів. Тепер конкуренція загострюється, з'являються нові постачальники, відбувається перерозподіл. Нафтогаз активно витісняє газзбути на регіональних ринках. Хоча цей процес не набув повних масштабів, він лише розпочинається, але тенденція вже вимальовується.

Ціна на природний газ як товар навряд чи буде суттєво відрізнятися у найближчі 3-5 років.

Що від цього отримає споживач?

Можна буде купувати газ за нижчою ціною. Але йдеться лише про споживачів, які використовують ресурс для обігріву будинків та підігріву води. Тобто тих, що мають вдома індивідуальні газові котли. Наприклад, Нафтогаз пропонує в грудні тариф 6,33 гривень за кубометр. Тоді як облагази продають газ і по 8, і по 10 гривень. Ті, хто споживає велику кількість газу, може суттєво зекономити, змінивши постачальника.

Але якщо використовуєте газ лише для приготування їжі, то все одно хто постачає газ. У сумарній платіжці за комунальні послуги зайві 10-20 гривень погоди не зроблять.

Газ - це сезонний товар. Під час опалювального сезону він коштує дорожче, влітку ціни нижчі. Тариф на розподіл навпаки буде постійно зростати. В усіх областях по-різному, але тренд буде висхідний. Мережі старіють, за ними потрібно все більше доглядати, зміняти на нові. Це означає, що треба більше вкладати грошей, наймати працівників, платити їм зарплати.

А ціна на природний газ як товар навряд чи буде суттєво відрізнятися у найближчі 3-5 років. Якщо рахувати в доларах, коливатиметься в межах від 10 до 30 центів за кубометр.

Анонсували, що після відкриття ринку газу життя споживачів стане легшим. Чи насправді це так? Здається, населення ще не зовсім зрозуміло свою вигоду, яким чином обирати постачальника.

Обидва твердження правильні. Процедура зміни постачальника була суттєво спрощена. І дійсно пересічний споживач ще не зовсім розуміє, в чому його вигода. Бо люди отримали недостатньо інформації, що відбуватиметься. Їм не розповіли про ринок газу доступними словами. Тобто більшість українців досі не знає, як можна платити за газ менше. Навпаки - відволікалась увага споживача, розповідались нісенітниці, що запровадження ринку призведе до зниження цін. Таке навряд чи найближчим часом відбудеться. Тому що зниження цін можливе за появи конкурентного ринку. Але до появи конкуренції, близької до досконалої, в роздрібному сегменті ще дуже довгий шлях.

Дізнатися ЕІС-код - не проблема.

Є також думка, що створення ринку газу навпаки призведе до підвищення цін, тому що ми орієнтуємося на європейський ринок. Наскільки це виправдано?

Нас прив'язали до так званого паритету імпорту, бо в Україні немає цінового індикатора, який би став точкою відліку. В європейських країнах такі індикатори є. У кожній свої.

Якби в Україні працювала газова біржа, на якій реалізовувалася б половина ресурсу, що споживається, тоді її котирування стали б точкою відліку цін для всіх споживачів. А у нас ціни прив'язані до котирувань, які формуються на нідерландському газовому хабі TTF. Вони є спотовими, тобто утворюються зараз, в конкретний момент. Ці котирування не охоплюють двосторонніх договорів, середньо або довготермінових контрактів.

Коли йдеться про річні або багаторічні контракти, як наприклад Нафтогазу з Газпромом, там зазвичай ціна визначається за незмінною впродовж певного періоду формулою. Якщо усереднювати ціну з урахуванням цих контрактів, вона виявиться нижчою, ніж спотова, що формується в конкретний момент на електронному сервері в Нідерландах.

Але ми прив'язалися до цих хабів. Там торгують не лише виробники газу - тобто ті, хто його видобуває. І купують не лише споживачі. У хабах працюють спекулянти, які перепродують газ. При цьому вони не мають сховищ, нікуди цей газ не перекачують. Купують абстрактні електронні кубометри. Ці спекулянти зацікавлені в тому, щоб на газових хабах ціна постійно змінювалася і в якомога більшому діапазоні.

Прив'язуючи внутрішню ціну до таких хабів, ми імпортуємо разом із газом інфляцію, девальвацію, спекуляцію і всі інші речі, які не мають нічого спільного зі співвідношенням попиту та пропозиції.

Тому в Україні має бути власний індикатор. Ним можуть бути котирування газової біржі. З'явився законопроєкт № 4400. До нього є велика кількість запитань, але це все ж таки спроба вирішити проблему - створити в Україні внутрішній ринок. Тоді можна буде казати про економічну обґрунтованість і доступність цін на газ як інфраструктурний товар. Тобто такий, від вартості якого залежать ціни на майже всі товари та послуги в Україні.

Якщо ми говоримо, що індикатор часто змінюється, яким чином можуть постачальники пропонувати річні тарифи? До чого вони прив'язуються?

Усереднюють ціни за попередній рік чи місяць, залежно від тарифу. При цьому закладають у нього власні ризики. Тобто пропонують трохи більше, ніж усереднену ціну, щоб себе застрахувати від зменшення чи зростання вартості газу.

З 1 січня можуть вимкнути газ, якщо споживач офіційно письмово відмовився від встановлення лічильника. До людини прийшли і вона підписала відповідний документ.

Зараз населенню пропонують місячний і річний тариф на газ. Постачальники стверджують, що останній дозволяє найбільше економити. Чим ризикує користувач, коли оформляє річний тариф?

Ризикує переплатити. Якщо взяти усереднену ціну за рік, вона буде десь на рівні 6,50 гривень за кубометр. Але влітку вартість впаде умовно до 4 гривень. Але ви все одно по річному тарифу будете платити 6,50. З іншого боку, влітку споживається не так багато газу. Для тих, хто використовує великий обсяг взимку, річний тариф може виявитися більш вигідним. Тому що в опалювальний сезон ціна може сягнути 8 чи 9 гривень за кубометр.

На початку листопада був скандал, що частина газзбутів в платіжках не вказували ЕІС-коди. Вони необхідні, щоб змінити постачальника. Чи насправді легко змінити постачальника газу в Україні?

Дізнатися ЕІС-код - не проблема. Можна зробити запит у відповідний газзбут. Його зобов'язані повідомити. Якщо не повідомляють, тоді пишіть скаргу в НКРЕП. Газзбут заплатить штраф за ненадання відповідної інформації.

Наступного року мають зрости тарифи на доставку. Одні облгази підвищують вартість на гривню, інші на кілька копійок. Чому така різниця?

Тариф на доставку залежить від кількості клієнтів, протяжності мереж, затрат на кубометр транспортованого газу на 100 кілометрів, ефективності роботи мереж. Зношеність має значення. Ще тариф залежить від маржі, яку закладає кожна компанія.

Перехід на енергетичні одиниці дозволить порівнювати ефективність використання природного газу та електричної енергії.

Зараз багато пишуть, що з 1 січня 2021 року відключать газ, тим у кого не встановлені лічильники. Люди переживають. Наскільки ситуація критична?

Це неправда. Газ можуть відключити, якщо є борги і при цьому немає плану їхнього погашення. З 1 січня можуть вимкнути газ, якщо споживач офіційно письмово відмовився від встановлення лічильника. До людини прийшли і вона підписала відповідний документ.

Лічильники встановлюють за рахунок суб'єктів господарювання, які здійснюють розподіл природного газу. Тобто за рахунок коштів державного бюджету. А якщо споживач хоче встановити прилад самостійно, йому мають компенсувати вартість лічильника і його встановлення.

Вартість всіх лічильників закладалася в тариф на розподіл. Скоріше за все, поширення інформації про відключення - спроба облгазів підштовхнути споживачів до встановлення пристроїв за свій рахунок.

У законі "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" сказано: якщо суб'єкти господарювання, які здійснюють розподіл газу, не встановлять до 1 січня 2021 року індивідуальні лічильники, то НКРЕП спочатку їм винесе попередженння. Потім буде збирати з них по 300 тисяч гривень штрафу за кожне повідомлення, що в когось немає такого лічильника. Цілком імовірно, що облгази можуть влетіти в добру копієчку. А вони не зможуть встановити лічильники, бо думали, що цю норму закону скасують. Тому зараз намагаються перекласти відповідальність за це на споживача.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як перевірити репутацію постачальника газу

У багатоповерхівках лічильники на будинок встановлювали частіше, ніж індивідуальні. Так дешевше, ніж кожному в квартиру?

Звісно. Але це не зовсім відповідає закону, тому що там йдеться саме про індивідуальні засоби обліку. На таку пропозицію теж можна погодитися, якщо лічильник встановлений в багатоквартирному будинку, де є ОСББ. Тобто це юридична особа. Тоді розподіляють обсяги спожитого газу між мешканцями, пропорційно кількості людей у кожній квартирі. На відміну від теплової енергії чи гарячої води, яка втрачається через недостатню ізоляцію, зношені труби, втрат газу в будинковій мережі немає. Все чітко обліковується. Можуть виникати конфлікти стосовно розподілу суми. Але вони не є визначальними, тому що в будинку не використовується газ для обігріву приміщень чи підігріву води. Лише для приготування їжі. Виходить менше 3 кубів на людину в місяць. Це незначні суми.

У південних регіонах влітку немає потреби в газі чи традиційній електроенергетиці. Можна встановити сонячний конвектор.

Наскільки населення забезпечене лічильниками?

Зараз не мають лічильників близько 3 мільйонів споживачів. Тобто одна четверта від загальної кількості. Три чверті споживачів мають це обладнання.

Які перспективи має газ як паливо? Раніше в Україні закликали до масової газифікації, потім — переходити на електроопалення, альтернативні види палива.

Це буде зрозуміло, як тільки ухвалять рішення про перехід на облік в енергетичних одиницях. Тоді в платіжках здійснять перерахунок на кВт⋅год і можна буде порівняти, чим краще опалювати приміщення - газом або електричною енергією. Все залежить від того, де живе споживач, чи до його помешкання вже підведені газ, електроенергія. Яка в конкретний момент їхня вартість. Кожен може вибирати між цими двома енергоносіями, а може звернутись до чогось іншого.

Є велика кількість сільських районів, де можна опалювати будинки дровами, торфом чи використовувати інші джерела енергії. Вітряки, сонячні панелі, сонячні конвектори, які підігрівають воду. У південних регіонах влітку немає потреби в газі чи традиційній електроенергетиці. Можна встановити сонячний конвектор. Якщо йдеться про степи - Миколаїв, Хортиця, Запоріжжя, там стоять вітряки, які генерують електричну енергію.

Перехід на енергетичні одиниці дозволить порівнювати ефективність використання природного газу та електричної енергії. Але природний газ є найтехнологічнішим, найзручнішим, найкращим із точки зору використання. Споживачу не потрібно створювати запасів чи щось перевозити. Кран відкрутив - отримав більше, закрутив - отримав менше. Не потрібно витирати панелі від пилу, очищати від снігу чи бавитися з вітрогенераційною установкою.

Найкраще, якщо господарство використовує усі види енергоносіїв. Визначає, коли і що вигідніше опалювати газом чи навпаки іншими видами палива. І не заморочується, що треба відмовлятися від чогось.

Тарифи на послуги розподілу природного газу підвищать наступного року. Зокрема тариф "Київоблгазу" зросте з 0,81 грн до 1,55 грн за кубометр, без ПДВ, "Київгазу" - з 0,28 грн до 0,32 грн, "Одесагазу" - з 0,79 грн до 0,89 грн, "Полтавагазу" - з 1,09 грн до 2,07 грн, "Херсонгазу" - з 0,94 грн до 1,8 грн, "Луганськгазу" - з 0,92 грн до 1,13 грн за кубометр.

Зараз ви читаєте новину «Більшість українців не знають, як платити за газ менше». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

4

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 25986
Голосування Чи подорожчають продукти через відміну державного регулювання цін?
  • Так, виробники і магазини скористаються цим
  • Так, але подорожчають тільки найпопулярніші товари
  • Ні, будуть лише сезонні коливання цін
  • Деякі товари подешевшають
  • Державне регулювання - це радянський пережиток. Його треба відмінити
Переглянути