понеділок, 26 лютого 2018 18:02

Антимонопольний комітет України підіграє операторам лотерей з російським корінням

Антимонопольний комітет України підіграє операторам лотерей з російським корінням
АМКУ вимагає частину коштів держбюджету, отриманих від лотерей, направляти на соціальні потреби. Фото: Укрінформ

На минулому тижні Антимонопольний комітет України (АМКУ) оприлюднив свої зауваження до проекту ліцензійних умов для операторів лотерей. Ці умови були розроблені Мінфіном у травні минулого року. Згідно з регламентом роботи уряду, свої зауваження і побажання до підзаконного акту повинні були подати профільні міністерства і відомства. Це зробили всі органи влади, крім АМКУ, який взяв довгу паузу, після якої на світ з'явився значних розмірів звіт про ринок лотерей в Україні. З цього документа стало зрозуміло, що АМКУ вимагає не тільки змінити ліцензійні умови, а й переписати сам закон про лотереї. Але, прикриваючись благими намірами, Комітет фактично позбавляє країну значних надходжень до держбюджету.

На чиєму боці АМКУ

Більшу частину свого звіту АМКУ присвятив опису чинного законодавства і дослідженню лотерейного ринку. Ні перше, ні друге для уряду, парламенту і операторів лотерей не є чимось новим. Фактично співробітники Комітету своїми словами виклали вже відомі факти. Але ця робота (якщо її можна так назвати) була пророблена не просто так, а щоб шляхом погано приховуваних маніпуляцій наштовхнути на певні висновки. Втім, деякі натяки чиновників так і залишилися загадкою.

Наприклад, у звіті багато місця зайняв опис всіх існуючих моделей лотерейного бізнесу в різних країнах світу. З цього опису ми дізнаємося (точніше - це стало новиною, скоріше, для самого Комітету), що існує конкурентний ринок лотерей, монопольний і олігопольний. Який з них Комітет вважає оптимальним для України, залишилося незрозумілим. Втім, те, що робить АМКУ зараз, каже, скоріше, не про бажання захищати принципи конкурентної боротьби, а скоріше про підігравання Антимонопольного комітету одній стороні на шкоду іншій. І на шкоду всій країні в цілому.

В даний час видача нових ліцензій через відсутність умов вже 4 роки як припинена. Оператори лотерей працюють за старими ліцензіями, яких всього було видано чотири. Одна ліцензія належить державному "Ощадбанку", але він не проводить лотереї. Друга знаходиться у компанії "Українська національна лотерея" (УНЛ). Дві інших належать приватним компаніями МСЛ і "Патріот", яким, згідно з указом президента від 28 квітня 2017 року, заборонена будь-яка економічна діяльність, оскільки бенефіціари цих компаній з Росії. Цей президентський указ встановлює ряд санкцій проти компаній, якими в кінцевому підсумку володіють громадяни країни-агресора. Крім іншого, їм заборонено видавати ліцензії. У той же час, поки немає нових ліцензійних умов, старі ліцензії вважаються чинними. У разі, якщо нові умови будуть затверджені, дві російські компанії не зможуть отримати нові ліцензії.

В АМКУ добре обізнані про такий стан справ. І в його функції входить дотримання чинних законів, які вже передбачили і санкції, і зобов'язання затвердити нові умови видачі ліцензій. Тим не менш, протягом багатьох місяців Комітет не давав ні своїх зауважень до нових умов, ні погоджувався з тим, що запропонував Мінфін. І лише 22 лютого з появою звіту Комітету, стало зрозуміло, що в його плани входить одне з двох: або тотальний переділ лотерейного ринку, або затягування затвердження ліцензійних умов. У будь-якому випадку, це підігрування компаніям, які потрапили під санкції, і, зрозуміло, на руку тіньовому ринку азартних ігор, який маскується під вивісками лотерей.

АМКУ видав кілька рекомендацій, без урахування яких він не поставить свій підпис під новими ліцензійними умовами. А якщо бути більш точним, він взагалі не має наміру цього робити, оскільки хотів би не виконувати діючий закон про лотереї, а переписати його. Саме тому цей випадок цілком можна назвати безпрецедентним і таким, який вимагає особливої ​​уваги з боку антикорупційних органів.

Список вимог

Одна з вимог Комітету полягає в тому, щоб виключити з закону зобов'язання володіння 10-річним досвідом роботи в лотерейному бізнесі в Україні для охочого отримати ліцензію. АМКУ вважає це дискримінацією і фактором, який робить неможливим вихід на ринок нових гравців, тому пропонує залишити цей термін лише для ключового персоналу оператора лотерей. Але в той же час фахівці Комітету вважають, що лотереї негативно впливають на деякі категорії населення, так як викликають залежність (хоч це і не зовсім так). І в підсумку незрозуміло, чи хоче Комітет обмежити лотереї, чи розширити коло операторів і, як наслідок, поширення цієї гри.

Так чи інакше, до компетенції Комітету не відноситься обов'язок переписувати закони - тільки виконувати. Але при цьому відомо, що уряд ще в 2016 році підготував проект закону (№4663), згідно з яким в Україні має бути всього не більше двох операторів лотерей, а досвід претендентів ліцензії повинен бути не менше трьох років, причому до конкурсу запрошуються також іноземні компанії.

АМКУ вимагає частину коштів держбюджету, отриманих від лотерей, направляти на соціальні потреби. Скільки, на які потреби, кому - на ці питання Комітет відповіді не дає. Та й не повинен, оскільки і це теж виходить за межі його компетенції. При цьому Мінфін вже розробив порядок і систему розподілу коштів, отриманих від операторів лотерей у вигляді плати за ліцензії. Все це передбачено законом про лотереї. Але процес видачі нових ліцензій, як відомо, гальмується зусиллями Антимонопольного комітету.

Комітет наполягає, що лотерейне обладнання повинно бути сертифіковане. Але в своєму ж звіті АМКУ необачно зазначив, що для сертифікації потрібні відповідні державні стандарти. Цих стандартів не існує, а їх розробка займе досить багато часу. Крім того, в Україні немає спеціалізованих лабораторій, який мають досвід сертифікації подібної техніки.

АМКУ вважає, що необхідно обмежити рекламу лотерей. Це безперечно. Але при цьому в звіті Комітету немає жодного факту недобросовісної реклами. А, головне, і це теж - не робота охоронців антимонопольного законодавства. До того ж у звіті не було сказано про те, як саме її слід обмежити, якщо не брати до уваги спекулятивне посилання на які страждають від реклами незахищені верстви населення. Усі ці питання регулюються законодавством про рекламу і внутрішньогалузевими етичними кодексами.

У світлі європейської інтеграції України Комітет вважає, що оператори лотерей зобов'язані дотримуватися вимог стандартів ЄС у цій сфері. Але для того, щоб відповідати стандартам Європи, Україна повинна вирішити, який лотерейний ринок вона хоче мати: конкурентний, як зараз; монопольний, як в більшості країн Європи; олігопольний, при якому на ринку існує 3-4 гравця. Очевидно, що і це теж не робота АМКУ, оскільки державна політика вже давно визначена законами України.

Але проблема ще й у тому, що питання стандартизації та сертифікації не належать до ліцензійних умов, які уряд не може затвердити через Антимонопольного комітету. А вимога АМКУ відповідати стандартам Європейської лотерейної асоціації та Світовій асоціації лотереї у експертів викликали легке здивування, оскільки українські оператори вже є членами цих асоціацій. І це членство має на увазі добровільне дотримання прийнятих у світі стандартів.

З деякими висновками АМК, явно перестарався, так як про них вже давно подбали фахівці з Міністерства фінансів. Наприклад, з приводу рекомендації АМК встановити критерії відмінності лотерей від азартних ігор експерти відзначають, що ліцензійні умови містять ряд відмінних критеріїв, а також превентивні процедури контролю міністерства, щоб не допустити спірних лотерей. Така ж ситуація з вимогою встановити правила проведення лотереї в мережі Інтернет, тому що ліцензійні умови містять цілий розділ з цього питання.

Хто на кого працює

Список вимог АМКУ і різного ґатунку натяків величезний, ми відзначили лише їх незначну частину. АМКУ навіть примудрився дати завдання Кабінету міністрів розробити стратегію і зміни до законів. Це саме той випадок, коли для того, щоб нічого не робити, слід забалакати проблему.

Через таке грубе втручання АМКУ в уже відрегульовану сферу ринок виявився паралізованим. Нагадаємо, що в проекті держбюджету на 2018 рік Мінфін спочатку запланував 2 млрд гривень від плати за лотерейні ліцензії. Оскільки один з чотирьох гравців не використовує своє право на проведення лотерей, два гравця - під санкціями, то залишається лише один. Вартість ліцензії, пропонованої Мінфіном, повинна становити 172 млн гривень на рік. Отже, для отримання 2 млрд гривень необхідно як мінімум десять гравців, але ніяк не один і не два.

У підсумку в остаточну версію держбюджету була вписана цифра 352 млн гривень, а й цих грошей бюджет все ще не отримав, оскільки АМКУ намагається перешкодити затвердженню ліцензійних умов. І при цьому, як було сказано вище, вже вимагає розподілити ці гроші на якісь соціальні потреби.

28 квітня 2018 року минає термін, на який були введені санкції проти російських компаній в Україні. Якщо санкції не будуть продовжені і все ще не будуть затверджені нові ліцензійні умови, то два оператора лотереї з російським корінням зможуть відновити свою роботу, не сплачуючи до держбюджету ні копійки. Втім, вони прекрасно себе почувають і під санкціями, оскільки працюють і не платять податків прямо зараз. АМКУ лише забезпечує їм сприятливий режим.

Зараз ви читаєте новину «Антимонопольний комітет України підіграє операторам лотерей з російським корінням». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 8642
Голосування На яку допомогу від Європи та світу Україні варто розраховувати після війни?
  • Польща обіцяє "план Маршалла" - велику програму фінансової підтримки
  • Списання всіх боргів за зовнішніми кредитами
  • Всі кошти від конфіскації майна та ресурсів РФ у світі
  • Допомоги не буде. Обмежаться підтримкою біженців
  • Мені байдуже
Переглянути