Ексклюзиви
Середа, 08 грудня 2021 08:00

Амбітних показників немає і безглузда соціальна політика: експерти оцінили бюджет на 2022 рік

Амбітних показників немає і безглузда соціальна політика: експерти оцінили бюджет на 2022 рік
Верховна Рада ухвалила державний бюджет-2022. Фото: pmg.ua

Верховна Рада 2 грудня ухвалила державний бюджет на 2022 рік. "За" проголосували 268 народних депутатів. Фракція "Слуга народу" дала всього 215 голосів, групи "Партія "За майбутнє" - 21, "Довіра" - 19, "Голос" - 1, позафракційні - 10. Економісти називають бюджет доволі реалістичним. Однак говорять про ризики, що стосуються надто оптимістичних планів уряду щодо темпів запозичень.

Після доопрацювання документу до другого читання доходи бюджету збільшили на 4,3%, або 54,7 млрд грн. Видатки зросли на 55,7 млрд - 3,9%. Таким чином доходи держбюджету становитимуть 1,322 трлн грн, видатки – 1,498 трлн грн. Дефіцит утримується на граничному рівні до 3,5% валового внутрішнього продукту. Дофінансування держбюджету передбачене на рівні 188,8 млрд грн.

На початок 2022 року мінімальна заробітна плата залишатиметься 6500 грн на місяць; у жовтні зросте на 3% - до 6700 грн/міс.

Уряд заклав до бюджету річну інфляцію на рівні 6,2%. Прогноз росту ВВП на рівні 3,8% - до 5 368,7 млрд грн. Середній курс гривні закладено на рівні 28,6 грн/дол., наприкінці року - 28,7 грн/дол.

Прожитковий мінімум на 1 січня становитиме 2393 грн. У січні, липні та грудні його підвищать і на кінець наступного року зросте до 2589 грн.

На що витратять найбільше

На безпеку та оборону уряд виділить 286,6 млрд грн або понад 5% ВВП як вимагає закон. На цю сферу піде найбільше коштів. Зокрема, на фінансування Міністерства внутрішніх справ, якому також підпорядковані прикордонники та Нацгвардія, передбачено майже 100 млрд грн, що приблизно дорівнює фінансуванню 2021 року. Армія отримає 133,5 млрд грн.

Традиційно однією з найбільших статей видатків залишається сума на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду. 2022-го вона сягне більш як 200 млрд грн.

Видатки на охорону здоров'я - 194 млрд грн. При цьому уряд планує підвищити зарплати лікарям до 20 тис. грн, іншому медичному персоналу - до 13,5 тис. грн.

Видатки на програму медгарантій становитимуть 157 млрд грн. Вони не дотягують до закріплених законом мінімальних 5% ВВП.

На вакцинацію населення від коронавірусу виділять 2,6 млрд грн, як і цьогоріч.

Звідки брати гроші

Податкові надходження збільшили до другого читання загалом на понад 60 млрд грн.

Наступного року уряд планує отримати майже 160 млрд грн від оподаткування прибутків підприємств. Ця стаття до другого читання бюджету зросла на понад 20 млрд грн.

Крім того, на 24 млрд грн порівняно з першим читанням зросли і рентні платежі за користування надрами, очікується, що вони становитимуть понад 70 млрд грн.

Від податку на додану вартість з товарів, що імпортують в Україну, в бюджет має надійти понад 400 млрд грн. Майже 180 млрд грн – з товарів українського виробництва.

Податок на доходи фізичних осіб має забезпечити майже 150 млрд грн доходів. До другого читання його частину вирішили перерозподіляти через місцеві бюджети на покриття різниці із ринковим рівнем тарифів на тепло.

Акцизні збори дадуть бюджету ще понад 150 млрд грн коштів.

Планові доходи від ліцензування азартних ігор та лотерей порівняно з 2021 роком скоротили вшестеро – з 7,4 млрд грн до 1,2 млрд грн. Коли влітку позаторік у країні легалізували гральний бізнес, законодавці говорили про щорічні надходження у близько 7 млрд грн. Однак вже за рік депутати запропонували суттєво знизити оподаткування та ліцензування азартних ігор.

Доходи від приватизації у бюджеті на наступний рік заплановані вдвічі менші, ніж торік. Планують отримати 4 млрд грн. Цього року при плані від приватизації у 8 млрд грн отримати вдалося близько 2 млрд грн.

Слабкі сторони кошторису. Що кажуть економісти

Виходячи з макропоказників, бюджет-2022 складно назвати оптимістичним, говорить Gazeta.ua перший заступник голови комітету парламенту з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

"Амбітних показників у бюджет уряд не заклав. Якщо вважає зростання економіки на 4% нормальними темпами, то і далі не вражатиме результатами. Те ж стосується і валютного курсу. Є проблеми з реалістичністю бюджету. До другого читання додали 55 млрд доходів – цифри "зі стелі", ніяк не обґрунтовані. Тож може бути проблема з цією "математикою" та її виконанням", - каже нардеп.

Називає традиційні ризики для кошторису держави.

"Вірогідних проблем із бюджетом буде три. Перша – це недонадходження податкових платежів. Надто оптимістичні плани заклали у бюджеті. Друга – можливе недофінансування запозичень. Цього року взяли кредитів лише на 80% від плану. Третя – це макроекономічна нестабільність, якщо Нацбанк не зможе контролювати інфляцію, або уряд заважатиме йому це робити", - каже Железняк.

Найбільшим ризиком для бюджету-2022 назвала об'єм запланованих урядом запозичень керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки Дарина Марчак.

"Ризиковим є намагання уряду максимально профінансувати дефіцит бюджету у наступному році за рахунок боргових запозичень. Планує запозичити 571 млрд гривень. І близько 80% цих коштів - на внутрішньому ринку. Це на 150 млрд грн менше, ніж планували цьогоріч. Але все одно, це амбітна сума. Тому що за 10 місяців 2021-го уряд зміг позичити лише 432 млрд грн, - говорить Марчак.

Зараз середньомісячний обсяг запозичень на внутрішньому ринку України становить близько 28,5 млрд грн, каже експертка. Уряду доведеться якимось чином довести цей показник до 35 млрд грн на місяць.

Недоліки планування

Прожитковий мінімум в Україні залишається приблизно удвічі нижчим за рівень "абсолютної бідності". Водночас, саме він впливає на розмір зарплат бюджетникам, пенсій тощо, каже економіст Борис Кушнірук.

"Один із ключових фундаментальних показників – прожитковий мінімум. Наш усі роки незалежності не має нічого спільного з реальним. А тому вся соціальна політика - безглузда", - говорить. він.

Показники дефіциту ухваленого бюджету економіст називає завищеними.

"Як і бюджети "папєрєдників", цей має фундаментальні недоліки. В першу чергу, через завищений дефіцит, який не профінансують. Скоріше за все, частину видатків не проведуть. Це створює можливість для зловживань", - каже Кушнірук.

Схоже говорить і депутат Железняк: "Дефіцит бюджету менший, порівняно з роком коронакризи. Втім 189 млрд – теж великий. Проблема навіть не в тому, як держава позичатиме ці кошти. А як їх витрачатиме. Беруть гроші під великі відсотки, щоб вкласти у дороги та інші популістичні ідеї влади. Гроші йдуть не на те, що їх примножить. А борги доведеться потім повертати".

Наступного року граничний дефіцит може бути нижчим за 3,5% ВВП, вважає Марчак.

"Надходження бюджету можуть виявитися вищими за планові, а видатки - нижчими. Зазвичай за загальним фондом держбюджету з об'єктивних причин недофінансовується близько 3%. Тому фактичний дефіцит, ймовірно, буде на рівні 2-3% ВВП", - сказала вона.

Дефіцит бюджету у 3,5% назвала стриманим заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко. Однак нагадала про ризик прихованого дефіциту.

"Держава може вдатися до так званих "квазі-фіскальних видатків". Коли через випуск ОВДП, облігацій внутрішніх державних позик, збільшує статутний капітал держкомпаній чи банків або видає гарантії за кредитами. Це зараз уряд може робити необмежено. Дію відповідних запобіжників у Бюджетному кодексі зупинили законом про бюджет", - каже вона.

2012-го, 2014-2016-го такий прихований дефіцит перевищував формальний, каже Репко.

"У 2018-2021 роках ці практики обмежили. Але зараз потроху апетит повертається, особливо на фоні енергетичної кризи, коли державним компаніям може знадобитися фінансова підтримка", - додала вона.

Чи справдяться очікування бізнесу

Оскільки кошторис-2022 розробляли на базі трирічної бюджетної декларації та макропрогнозу, відомих ще влітку, серйозних сюрпризів для бізнесу він не несе, каже Репко.

"На відміну від прийнятого "під ялинку" податкового проєкту 5600, який суттєво змінив правила гри. До останнього компанії не знали, яку версію підтримає Верховна Рада", - нагадує вона.

Дещо зросте мінімальна зарплата, а значить - ЄСВ, єдиний соціальний внесок, та інші податки для бізнесу, каже Ярослав Железняк. Зменшувати податковий тягар для підприємців влада не збирається і суттєвих реформ для бізнесу наступного року очікувати не доводиться, додає він.

Верховна Рада 30 листопада ухвалила так званий "ресурсний" закон. Розгляд надважливого фінансового документа не раз переносили. Проводили тривалі консультації. Вони стосувалися "найболючіших питань для надвеликого бізнесу". Законопроєкт №5600 про збалансованість бюджетних надходжень із поправками до Податкового кодексу пропонував підвищення та зміну ставок низки податків для бізнесу. Експерти кажуть, додаткові видатки підприємства перекладуть на кінцевого споживача.

Зараз ви читаєте новину «Амбітних показників немає і безглузда соціальна політика: експерти оцінили бюджет на 2022 рік». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 87
Голосування Що непотрібного ви придбали 2021-го?
  • одяг
  • взуття
  • авто
  • дитячі іграшки
  • косметику
  • домашню тварину
  • побутову техніку
  • путівку
  • абонемент у спортзал
  • нерухомість
  • гаджет
  • книжку
  • свій варіант у коментарях
Переглянути