Вдячні пацієнти

– Олег – висококласний лікар. А зарплати нормальної не дають, – говорить Іван.

Його товариш 14-й рік працює хірургом в обласному центрі. Зробив сотні вдалих операцій на шлунку, веде десятки пацієнтів. Вважається одним із кращих у лікарні.

– А платять у середньому по 10–12 тисяч гривень на місяць. У наш час це ніщо. У нього родина, двоє дітей, – продовжує Іван. – Каже, що вже не витримує. Якщо покращення не буде, думатиме про виїзд за кордон: "Із моїм фахом і підготовкою ­роботу знайду. Тільки англійську треба підтягнути". У Польщі точно матиме втричі вищу платню. Вже мовчу за Португалію, Іспанію чи Італію. В останній попит на медиків неймовірний. Наших спеціалістів цінують.

За останні п'ять років кілька знайомих лікарів і медсестер виїхали працювати за кордон. Влаштувалися доглядальниками літніх, у приватні клініки. Дехто відмовився від медичної практики – працюють менеджерами у торговельних центрах, на будовах, пилорамах. І мають значно більше, ніж удома, кажуть.

– Я в шоці. Думав, він у батьківській квартирі досі тулиться. Як уперше його хату побачив, мову відібрало, – дзвонить Іван тиждень тому.

Із дружиною побував у гостях в Олега. Мешкає у двоповерховому маєтку за містом. На території, встеленій газоном, великий басейн, альтанка, лазня, гриль.

– Випили по кілька чарок. Я наважився спитати: "Мужик, звідки це все?"

– А він що? – питаю.

– Засміявся. Каже, вдячні пацієнти помогли

×