Легкі гроші

– Ламає родичку, як наркоманку. Грошей хочеться, а їхати в Україну боїться, – каже Максим.

Два місяці тому поховав бабу. Перед смертю вона подарувала онуку 5 тисяч доларів. Таку ж суму наказала передати Юлії, двоюрідній сестрі Максима з російської Самари. На похорон баби вона не приїхала. Вимагає, аби гроші їй переказали на електронний гаманець.

– А я на принцип пішов. Кажу, треба долари – приїжджай в Україну. Хоч на могилу до баби сходиш і подякуєш за подарунок. Юлю викручує. Мовляв, не хочу й чути про вашу бандерівську країну. Запхайте собі ці гроші в одне місце й забудьте. Росіяни честь не продають! Уперта. Вже й забула, що має українське коріння. Зате в Самарі активна стала після 2014-го. Вступила в "Единую Россию". Мітинги проти фашистської України влаштовує. Все на Путіна молиться. А з нами тільки по Skype раз у півроку, і то крізь зуби. Наче послугу яку робить. Зате тепер відіграюся. Гроші її не розтрачу, але віддам тільки тут і з рук у руки.

Максим дзвонить днями, сміється.

– Приїхала Юля. Гроші таки перемогли російський патріотизм, – розповідає. – І вся така люб'язна. Подарунки дітям і дружині моїй привезла, і українською навіть говорити намагається. То я долари й віддав. А як заснула, накрив українським прапором і клацнув на телефон. Аби посміятися. А вона вранці як побачила – істерику влаштувала. Тицяє 500 доларів, щоб фото видалив. Біда буде, як хто із Самари побачить, кричить.

– Узяв? – питаю.

– Звісно. Так легко гроші я ще не заробляв.

×