Як живе прифронтове Рубіжне, чим займаються та як змінилися місцеві жителі за 5 років війни.
Місто розташоване за 40 км від зони обстрілу, поряд із Лисичанськом і Сєвєродонецьком. Населення - 57 тис. осіб.
"Їду до Сєвєродонецька до брата. Будемо на вихідних полювати на диких звірів. Розповідав, що лосі бігають іноді просто вулицею. Брат купив зброю ще 2014-го, коли тільки почали стріляти. Боявся, щоб не вбили. Іноді приходили військові до будинку, кидали в кущі зброю та просили поїсти. А інші вривались і забирали останній кусок хліба", - каже Олег Коцупера з Хмельницького.
Виходжу в Рубіжному. На вулиці туман, майже нічого не видно. Таксисти кричать на всю вулицю "До Сєвєра, до міста".
Навколо ліси і поле. Перед очима бачу відремонтований залізничний вокзал.
"Та його відремонтували лише цьогоріч. Раніше стояв обстріляний. Страшно було дивитися. Живу тут все життя, то надивилася. Другу світову пережив цей вокзал, а обстріли ворога не зміг. Подивись, на паркані ще сліди від куль залишились", - показує рукою 78-річна пенсіонерка Тетяна Водолазька. У руках тримає два пакети з продуктами.
"Їздила в Кремінну (сусіднє місто) на базар. Купила додому хліба, бо там дешевше. Картоплю не купляю. Тримаю біля хати город. Але врожай цьогоріч нікудишній. Чи то це нас так наказує Бог за цю війну, але картопля, як горох. Роботи для молоді нема. Шахти майже всі позакривались", - каже.
До війни більшість населення працювали у шахтах, які місцеві називають териконами. Тепер перейшли на хімічний завод, бо шахти закрили через нерентабельність.
Отримують мінімальну зарплату - 4200 грн. Хто влаштувався краще - має 6 тис. грн на місяць.
Рубіжне ділиться на два райони. Перший - центр міста, другий - приватний сектор (Південне). У другому ще збереглися окопи з 2014-го. Заводи покинуті. На парканах можна знайти сліди від куль.
"Он, глянь два окопи стоять. Вже мохом позаростали. Хоч є де дітям у хованки гратись", - посміхається 27-річний Артем Сергєєв. Працівник місцевого інтернет-провайдера.
Більшість людей живуть у приватних будинках, які не ремонтувались після Другої світової. Хто має більше грошей, будують цегляні будинки, проводять газ і воду. Взимку палять дровами. На вулицях приємно пахне тирсою.
"Нам тут головне, щоб був дах над головою та що поїсти. Якщо є гроші, витрачаємо їх на подорожі. З друзями їздимо туди, де ще не були. Хочу поїхати в Бельгію. Востаннє їздив до Кракова до подруги , - каже Олександр Ардель. - Кожен житель займається спортом і вивчає іноземні мови. Не проходить і тижня без футболу. Їздимо до Харкова, вболіваємо за улюблений клуб. Пенсіонери взагалі створили собі окрему організацію. Двічі на тиждень займаються спортом. Ходять до басейну, вивчають юриспруденцію та комп'ютерні технології".
Проїзд у автобусі коштує 4 грн. Пенсійні посвідчення для безкоштовного проїзду тут не діють. Платять усі.
"Транспорт їздить раз на годину. Раніше їздили безкоштовно. А потім перестали. Зранку люди не сідають у переповнений автобус і чекають на наступний. Не встигали на роботу, - каже 72-річна Ганна Петрівна. - Через цю війну взагалі не можна нормально жити. Двох синів поховала. Навіть нема кому дрова порубати. Хата стоїть без газу та води. Взимку в криниці часто замерзає".
На таксі майже ніхто не їздить. Кажуть, дорого. За 6 км заплатила 120 грн.
У центрі міста багато супермаркетів. Один із них під назвою "Карпати". Асортимент великий. Можна знайти все, чого забажаєш. Але продукти дорогі. Хліб по 19 гривень. Молоко - 50, яйця - 20 грн.
Біля нього магазин із хутром. Зачинений. Більшість магазинів із одягом теж не працюють. Місцеві їздять скуплятися до сусіднього Сєвєродонецька. Поруч із ним єдина в місті 14-поверхівка з чорними старими балконами.
В обідню перерву в кав'ярнях малолюдно. Офіціантка почула, що говорю українською й одразу перейшла на державну. Обід із двох страв коштував 180 грн.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З 10 кг полуниці отримуємо 900 г чипсів – переселенець розповів про особливості бізнесу на корисних солодощах
На Луганщині майже 80 тис. жителів трьох міст залишились без води.
18 жовтня у місті Лисичанськ через заборгованість за спожиту електроенергію відключено від електропостачання 3 насосні станції "Лисичанськводоканалу". Внаслідок чого без централізованого водопостачання залишились центральна, південна частини Лисичанська, міста Привілля та Новодружеськ.
1 
25817