Людмилу Андріївну Кахідзе, відому як Клубніка Андріївна поховали в селі Музичі Київської області.
Про це її дочка, художниця Алевтина Кахідзе, написала в Facebook.
Пенсіонерка померла 16 січня на КПВВ між Майорським і Зайцевим..
" Прошу вас почати бачити пенсіонерів із неподконтрольної України. Вони - наші привиди: їх майже не видно, але вони існують", - написала Алевтина.
За паспортом її звали Людмила, а Клубнікою жінку називав хлопчик в дитячому садку де вона працювала вихователькою. Малюк не міг запам'ятати ім'я і тому називав свою виховательку Клубніка Андріївна.
Історію Людмили знали завдяки малюнкам її дочки-художниці. Алевтина робила скетчі з розповідей мами про "подорожі" за пенсією. Малюнки вона публікувала в группі, яку назвала Клубніка Андріївна - Strawberry Andreevna.
З початку війни на Донбасі, так живуть майже всі пенсіонери окупованих міст.
Щоб отримати свої гроші, громадянину України потрібно відстояти в черзі на КПВВ кілька годин. Цей шлях можна проїхати з перевізником, який довезе до пенсійного фонду, але така поїздка буде коштувати від 450 грн. Потім довгий похід по інстанціях і обов'язково отримати довідку вимушено переселеної особи. Після цього пенсіонерам необхідно їздити на вільну Україну, щоб постійно відмічатися кожні 58 днів.
"Рано-рано виїхав автобусом на Майорське - під'їхав з протилежного боку до КПВВ. Потім довга черга, пропускають по 50 чоловік, а там сідаєш в автобус та їдеш на "нуль" ДНР. Стоїш в черзі на автобус до "нуля", в Україні потім ще один автобус - з "нуля" до контролю. Знову стоїш в черзі, а потім вже сідаєш собі на нормальний автобус до Бахмута", - розповідала жінка про свої поїздки за пенсією журналістці Лесі Ганжі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 90-річна жінка пожертвувала бійцям на Донбасі величезну суму грошей
Якщо не приїхати в пенсійний фонд в призначений термін, то гроші перестають платити.
Так їздила і Клубніка Андріївна, їй доводилося брехати про те, що вона живе на вільної частини України, щоб отримувати пенсію.
"Все на брехні. Ми брешемо і нам брешуть. Це огидно. Щоб своє отримати - збрешу, щоб доїхати - всім заплати, щоб довідку отримати - заплати, перевірка - заплати", - жалілась вона.
У Людмили Андріївни в Україні жила вся її сім'я, але вона не хотіла залишати Жданівку. У померлої жінки в окупованому місті був свій вишневий садок, собака Ірма і базар, де вона торгувала фруктами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Я змальовував їх вогневі точки" - луганчанин розповів про війну на Донбасі
Людмила Андріївна не підтримувала російське вторгнення в її місто. Майже вся Жданівка називала її "бандерівкою", а вона того не цуралася і активно вела проукраїнську агітацію.
"Я їм кажу: ви повинні моєї Алі, Вові та всім молодим, хто працює в Україні бажати процвітання! Вони: чому? А я їм: ви ж за українською пенсією їздите? Вони: "Ми, ж її заробили!", А я їм спокійно: "Заробити то ви її заробили, але ваша пенсія не на рахунку в банку Швейцарському лежить собі, з якого вам щомісяця нараховують, а з тих, хто працює в Україні" розповідала вона.
На днях російський блогер Борис Рожин, опублікував підбірку свіжих фотографій з Чорнухиного.
На них зображена місцева залізнична станція. Виглядає вона так, як ніби бойові дії там закінчилися тільки вчора.
2 
25817