В Донецькому аеропорту за нами стежили через снайперські приціли.
Про це в інтерв'ю журналу "Країна" розповів голова гуманітарної місії "Чорний тюльпан" Ярослав Жилкін.
"Взимку 2016- го нас пустили в аеропорт перший і останній раз. Злітна смуга виконувала роль нейтралки між воюючими сторонами. Вся територія в завалах. "Коридор" руху нам забезпечували місцеві сапери. При цьому кожен крок був під контролем: перш, ніж почати рух, я дзвонив "своїм" і питав дозволу. "Так, ми вас бачимо", - чув у відповідь. - "Ідіть". Ставало моторошно. Як ми і припускали, без спецтехніки там робити було нічого. Але, перш, ніж починати якісь роботи, треба провести демілітаризацію зони".
З 2014 року команда Жилкіна шукає на Донбасі тіла загиблих. Паралельно займається пошуковими роботами і перепохованням останків воїнів Першої і Другої світових війн.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мати після смерті сина дізналася, що той воював за бойовиків
"Бабусин молодший брат Вадим зник влітку 1941-го. Вона плакала й казала: "Знайти хоча б місце, де він загинув". Я пообіцяв допомогти. Вийшов на пошуковців. Після першої експедиції захворів цим на все життя".
Повне інтерв'ю з Ярославом Жилкіним читайте в журналі "Країна" від 24 січня.




















Коментарі