15 травня на центральному стадіоні Деснянського району Києва стартував щорічний спортивний фестиваль Ігри воїнів Warrior Games. У світі військового спорту – найбільші змагання для військовослужбовців, які під час бойових дій дістали поранення. Їх організувало Міністерство оборони США 2013 олку.

"Гей, козаче, щось ти надто широкоплечий! Посунься, бо не бачу, як ядро кидають", - айдарівець Сергій із позивним "Сивий" кричить чоловіку, який закрив йому вид на зону для кидання ядра. "Сивий" із командою приїхав із Рівного. Спостерігає за тим, як його побратими кидають ядро й час від часу ганяє людей, які заважають йому на це дивитися.

"Ядро для чоловіків важить шість кілограмів, а для жінок - чотири. Це складна техніка. Якщо його неправильно кинути, то воно далеко не полетить, ще й вилетіти можна", - пояснює "Сивий".

В іншій частині Деснянського стадіону стронгмени з Національної поліції, Міністерства з надзвичайних ситуацій, Держприкордонслужби, Нацгвардії та ЗСУ змагаються між собою. Чоловіки перекидають на швидкість 300-кілограмові шини, підіймають величезні металеві споруди й важкі штанги.

 

Бігова доріжка перекрита волонтерами - обмежують прохід, щоб бігунам не заважали.

"Руками махай сильніше!", - кричить сивий чоловік молодому ветерану. Той дослухається до поради й біжить швидше.

 

Три дні наші воїни змагатимуться в 11 адаптивних видах спорту: стрільбі з лука, гольфу, кульовій стрільбі, легкій атлетиці, велоспорті, плаванні, веслуванні на тренажерах, баскетболі на візках, регбі на візках, паверліфтингу, волейболі сидячи. За результатами змагань сформують команду з 40 учасників-переможців. Вони поїдуть до Орландо, США, щоб змагатися з ветеранами зі США, Великобританії, Канади, Австралії, Нідерландів, Грузії, Данії.

На деснянському стадіоні людно й шумно: на фестиваль з'їхалися ветерани зі всієї України. Киян одразу видно, бо прийшли з дружинами й дітьми.

Через пандемію коронавірусу подивитися змагання пускають лише тих, хто попередньо зареєструвався. Однак люди, які живуть поруч, спостерігають за змаганнями з вікон.

 

Перед початком захисники України розминалися, а діти намагалися повторювати за татами. Навіть відтискання й підтягування.

Спортивне свято урочисто відкрили президент України Володимир Зеленський своїм відеозверненням, міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна та мер столиці Віталій Кличко.

Оголошують хвилину мовчання. Ветерани та їхня підтримка, судді й волонтери підводяться для вшанування пам'яті тих, хто загинув за українську свободу.

 

На горішніх рядах трибуни літня жінка плаче.

"Лучше бы их не было, этих ветеранов. Лучше бы они все были здоровы, а погибшие - живы", - каже крізь сльози вона.

Кличко подякував оборонцям України за їхні подвиги й пішов у зону, де кидали ядра. Там охоче жартував і фотографувався разом із силачем Василем Вірастюком.

"Будете ядро?", - питають у столичного голови. Кличко взяв шестикілограмове металеве ядро, поперекидав його в руках.

У цей час із колонок почала грати пісня Hero рок-гурту Skillet. Музиканти присвятили її рятувальникам, військовим і поліцейським.

"Усе, звільняємо сектор кидання ядра", - весело, але з командирською інтонацією кричить Вірастюк.

Фото: Софія Староконь

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Залізний купол" не вбереже Україну від російських "Градів" - експерт

А на біговій доріжці розминаються бігуни.

"Приберіть дітей із траси", - кричить і сміється ветеран Олександр. Щойно лунає команда "Марш!" він починає бігти.

"Тьома, ти будеш бігти? Ти ж дрищ, ти не зможеш", - ветеран кепкує зі свого друга-учасника. Той сміється.

"Україно, уперед!",- кричать чоловікам хлопчаки.

 

Ярослава Мазур служила в добровольчому батальйоні Айдар. Сьогодні братиме участь у стрільбі з луку й плаванні.

"Мене зареєстрував мій друг. Я йому пообіцяла, - сміється вона. Її надихає, що спорт об'єднав українських воїнів. - Зараз до АТОвців влада не дружня, люди не дружні", - додає.

 

Максим Васько й Володимир Рубан щойно разом пробігли 100-метрівку. Під час змагань познайомилися.

"Це навіть не змагання для мене. Беру участь у різних категоріях. Хочеться спробувати себе скрізь, але часу бракує", - каже усміхнений Максим Васько.

- Так, хто звідки приїхав. Я тільки-но з передової вчора повернувся.

Будуть бігти ще 400 м та 1,5 км.

Ближче до вручення нагород почався травневий теплий дощ. Люди поховалися під дахами й навісами, а поле захопили хлопчаки. Поки дорослі спілкувалися поміж собою, вони весело грали у футбол.

×