Жителі окупованої Макіївки розповіли, як їм доводиться виживати в гуртожитку без стабільного водопостачання, опалення та із забитою каналізацією.
Мешканці розповідають, що за останній час у гуртожитку замінили лише скло. Про це інформують "Донецькі новини".
За словами мешканки гуртожитку, в частині будівлі води може не бути зовсім, в гуртожитку немає навіть душа і протікає дах.
"Раніше була котельня, але її розбомбили. Опалюємо самі, обігрівачами. Церква, яка нам допомагає, поставила двері залізні, щоб не лазили сюди бомжі і всякий набрід. Допомогли, коли прорвало каналізацію в підвалі, допомогли поміняти труби. Вода йде вранці і увечері, ну, а взимку, якщо замерзне, то, звичайно, її немає. Гарячої води немає, і газу - немає, у нас електрика. Готуємо на грубці. Зараз навіть в туалет страшно ходити. По коридору ходять, а хто ходить - невідомо. Гуртожиток не охороняється. Раніше хоч якось чергові сиділи цілодобово. А зараз... Каналізація тече, щитові всі горілі", - говорить жінка, яка працює санітаркою у міській лікарні. У неї двоє дітей.
За словами мешканки гуртожитку, отримати інше житло вона не може довгі роки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Аж сльози навернулися" - терористи думають, що Путін їх визнав
Вона зауважила, що після обстрілу, "місцева влада" засклила в гуртожитку вікна і навіть пообіцяла зробити каналізацію.
"Це ж гуртожиток не придатний для життя. Знімати щось? Зарплата 4 тис. руб. (1780 грн за курсом "центрального республіканського банку" ДНР). Як на неї прожити з сім'єю?", - скаржиться жінка.
Інша мешканка розповіла, що переїхала зі Слов'янська після навчання в інтернаті для дітей з вадами зору. Зараз жінка працює у пологовому будинку.
"У мене дівчинка, в грудні їй буде 5 років. Зарплата 2,5-3 тис. руб. (1110-1330 грн), Отримую, як мати-одиначка ще 1 тис. руб (444 грн). Так і живу. Зверталася в ЖЕК - нікому нічого не треба. У нас забиті туалети, ми через вікно виливаємо помиї, бо немає куди лити, вода замерзне скоро, холодно", - розповідає жінка.
Жителі окупованого російськими найманцями Донецька скаржаться на умови життя у псевдореспубліці. Треба будувати паркан і не пускати нас "за поребрик" - житель Донецька.
Коментарі