- Ми б'ємо світові рекорди по швидкості проходження митниці, - погарячкував Фоззі, співак і письменник, коли літературні збірні України, Польщі й Німеччини проходили польський кордон.

У травні з колегами проводили літературно-футбольний фестиваль, присвячений Євро-2012. Перші матчі й виступи були в Берліні й Кракові, завершення турніру - у Львові. Усі три делегації їдуть в одному автобусі - для максимального культурного зближення й обміну.

На митниці поляки пропускають за 15 хвилин. Українські прикордонники гальмують і без жодних двозначностей вимагають хабар: "Хочете їхати далі - збирайте по 10 євро з людини". Причому гроші "збивають" з українців і поляків, німців чомусь не чіпають.

Нас теж кришує МЗС, так що нам пофіг

Зрозумівши, що вже "увімкнули Україну", поляки починають збирати гроші. Ми ж принципово не платимо, хочемо "розрулити" ситуацію. Пояснюємо якомусь капітану, що в автобусі їдуть 50 письменників і журналістів із трьох країн, культурні обличчя держав. Показуємо листи підтримки від Федерації футболу й Міністерства закордонних справ.

- Нас теж кришує МЗС, так що нам пофіг, - митники посміхаються й кажуть, що сума хабара для європейців невелика. Причин нашого обурення щиро не розуміють.

Нам соромно за цих митників і за самих себе, що нічого не можемо зробити. Німці з поляками жартують, розпитують про Євро. Мовляв, як же звичайні туристи заїжджатимуть до нас, якщо офіційної делегації літераторів не пропускають.

Фоззі доводиться телефонувати знайомому, знайомий якого має знайомого на митниці. Після 3 годин переговорів підходить полковник і відпускає автобус.

Ми проїжджаємо митницю, поляки відкривають самогон і п'ють з горла. Ми від сорому опускаємо крісла й до Львова мовчимо.

×