Ексклюзиви
Неділя, 12 липня 2015 10:10
Денис Мандзюк
Денис Мандзюк
Денис Мандзюк

Гарний вечір

– А ти зі сторони молодого чи молодої? – спитав мене Колюня.

– А фіг його знає, – відповів я.

На тому весіллі я знав тільки чотирьох людей – наречену, старшу дружку і двох ведучих – Олександра й Василя. Тому вінчання відвідав "для галочки", а на фотосесію у парк не поїхав. Зате до ресторану заявився раніше за всіх. Доки Олександр налаштовував мікрофони, випив із Василем по пляшці пива.

– Ну ти там не скучай, – сказав він.

Колюня помітив мене одразу. Після першого тосту запропонував негайно повторити.

– Хороший коньяк. Не треба, щоб простоював, – пояснив.

Коли випили вп'яте, Колюня почав залицятися до дами, яка сиділа з іншого боку. Усіх запросили до танцю. Я вийшов на вулицю. Василь курив і розповідав анекдот старшому дружбі.

– Ти що, образився? – Колюня вибіг на вулицю. В одній руці тримав два бокали з коньяком, в другій – тарілку із закусками. – Розслабся, я своїх на самоті не лишаю.

Він витягнув із кишені цигарку, підпалив і запхав у рот протилежним від фільтра боком.

– Хочеш, покажу паровоз? – і подув густим білим димом в обличчя Василеві.

До другого танцю Колюня встиг розповісти мені про місце народження, навчання у школі та університеті, невдалий досвід роботи й заплутані стосунки з двома колишніми дівчатами.

– Жизнь – це така штука, що ніколи не знаєш, чого чекати завтра, – примовляв, допиваючи черговий бокал коньяку.

Опівночі розділили коровай. Гості почали розходитися. Мій новий друг сказав, що побуде з нареченими. Я пішов із ведучими до кафе випити пива. Коли повернувся додому, Колюня встиг додати мене в друзі у всіх соцмережах.

"Дякую за гарний вечір, – написав. – Я уже в ліжку".

Більше ми ніколи не бачилися.

Зараз ви читаєте новину «Гарний вечір». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода