1838 — французький король Луї Філіпп підписав закон, що фактично без змін діяв до червня 1990 року, — "Про божевільних" (із 1937-го "Про душевнохворих"). Цей акт із 40 статей уперше у світовій історії регламентував права й інтереси людей із психічними розладами. Найсуттєвіший момент закону: нікого не можна позбавити свободи під приводом розумового розладу без професійного психіатричного висновку та без санкції поліцейських чи юридичних органів. Насильне ув"язнення допускалося лише для хворих, чия поведінка загрожує громадському порядку й безпеці інших. Усім департаментам королівства велено організувати стандартні психлікарні за державний кошт.
1923 — ВУЦВК — фактичний парламент Української СРР — ухвалив постанову "Про порядок вивозу та переказу за кордон валютних цінностей". Особам, які виїздили за кордон, вільно вивозити чужоземну валюту, перекази, векселі й чеки, виписані в чужоземній валюті, коштовні метали в зливках й у виробах і дорогоцінні камені на загальну суму до 200 руб. золотом на одну особу. Окрім того, на кожного члена родини, що виїжджали за паспортом голови родини, на суму до 100 руб. золотом за офіційним курсом.
1973 — президія Верховної Ради УРСР видала указ "Про внесення зміни до статті 59 Закону Української РСР про охорону здоров"я". Суть поправки: хворі на хронічний алкоголізм чи наркоманію особи, які ухиляються від лікування і порушують трудову дисципліну, громадянський порядок і правила соціалістичного співжиття, слід направляти на примусове лікування.
3 
1
Коментарі