Знайшли могилу автора пісні "Гей, соколи"

6

У селі Махнівка Козятинського району Вінниччини знайшли могилу поета і композитора Тимка Падури.

Активно творив на початку 1830-х. Знаменитий передусім польсько-українською піснею "Гей, соколи". Її часто помилково називають народною. Перекладав поезію Адама Міцкевича. Твором усього життя вважав віршовану "Історію України", яку не встиг дописати.

На честь Падури у Махнівці провели Міжнародний фестиваль "Гей, соколи", створили Культурно Туристичний Центр.

 

По сільському стадіоні у вбранні ХІX ст. ходить Микола Гуменюк. На ньому циліндр, хутряна накидка поверх фраку. Бармен із Вінниці зображує молодого Тимоша Падуру.

 

"Журналістка Люба Завальнюк грає Францішку, дружину поета, хоча з ним не жила", - розповідає Микола Гуменюк. - Була його нареченою, а потім вийшла за заможного поляка. Повінчалась з Тимошем, коли овдовіла, але родиною вони все одно не стали".

 

Гостей фестивалю в тюрбані та шовковому халаті також вітає Олександр Добровольський.

" Грає Еміра Золота Борода", - продовжує Гуменюк. - "Хоча справжнє ім'я товариша Падури було Вацлав Жевуський. У Махнівці, як і Францішка, ніколи не був. Жив в містечку Саврань на Одещині. За сучасними мірками Жевуський був мажором. Мандрував Близьким Сходом. Після повернення носив турецький одяг, але відкрив при своєму маєтку школу кобзарів, лірників, турбаністів. Разом із Падурою мріяли звільнити Україну й Польщу. Були учасниками антиросійського повстання 1830-31-го".

"За життя Тимка Падуру не приймали ні поляки, ні українці", - розповідає краєзнавець Микола Купчик. - "Конкретної професії чи справи у житті не мав. Видав збірку своїх пісень за чужі гроші. Поки їх віз, роздарував. Частина замокла під дощем. Був популярний серед дам. Замішаний в любовних інтригах, за що потрапив до в'язниці. Звідки його викупили друзі, врятували від заслання. Народився в Іллінці на Вінничині. Останні роки провів у Махнівці".

 

Микола Купчик 3 роки шукав місце поховання поета.

"На надгробній плиті Тимка Падури палили листя, складали цвинтарське сміття. Пів метра землі зняли, поки добрались до могили", - продовжує Купчик.- "Поет виступав проти російського гноблення України й Польщі. За СРСР таких постатей намагалися стерти з народної пам'яті. Я написав книгу "Стежками Тимка Падури". До неї увійшло 15 пісень. Їх вперше за 150 років заспівали на фестивалі "Гей, соколи". Оригінали текстів разом з нотами відшукали в обласній науковій бібліотеці. Там зберігся примірник із змоклого тиражу. Свої пісні Тимко Падура писав українською й польською. Думаю "Гей, соколи" списав з романсу "Їхав козак за Дунай" Семена Климевського. І навіть залишив заповіт на зразок Тараса Шевченка. Хоча Кобзар критикував Падуру й не вважав його серйозним істориком, поетом чи піснярем. "Помру, поховайте та може хтось в майбутньому прийде та мене згадає. Я лину до тебе, Україна-мати",- заповів Падура".

На фестиваль "Гей, соколи" представники польської діаспори Волині привезли

зброю зразка XVI-XVII ст.

 

Також були організовані виставки "Українське козацтво XVII ст.", "Польське військо та побут польський", "Старовинні українські народні музичні інструменти", "Сільський побут ХІХ ст.", "Галявина хлібороба ХІХ ст.", "Скарби української народної творчості". Виступали самодіяльні та професійні фольклорні колективи, етно-рок гурти "Гуляйгород GG", "Медовий полин", "Широкий лан", "Чумацький шлях".

На відкриття Центру Тимка Падури та проведення фестивалю витратили 1,4 млн. грн.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Катерина Кухар - ворожка, а Поплавський - міністр: чим вразить українська комедія "Великі Вуйки"

×