26 червня щорічно відзначають Міжнародний день боротьби зі вживанням наркотиків та їхнім незаконним обігом. Пропонуємо ознайомитися із фільмами про цю залежність.
"Ми, діти станції Зоо", реж. Улі Енель. 1981 р.
Крістіана спробувала наркотики, щоб зрозуміти що відчуває її хлопець. У 12 років вона почала вживати гашиш, потім експериментувати з ЛСД. За місяць до 14-річчя дівчина спробувала героїн. Вона щовихідних ходить до клубу та живе за принципом "чим довше я сиджу на героїні, тим крутіше виглядаю". Дівчина займається комерційним сексом на брудній станції метро. Вже три її друга померли від передозування. "Невже я наступна?" - запитує Крістіана.
Фільм знятий за реальною історією життя німки Кристіани Фельшеринов, чий досвід наркозалежності ліг в основу книги "Я, мої друзі та героїн". 1979-го дівчина була свідком у справі проти чоловіка, що давав неповнолітнім героїн в обмін на секс. Журналісти Кай Герман и Хорст Рік із журналу "Штерн" планували взяти у Крістіани 2-годинне інтерв'ю з цього приводу. У результаті бесіда тривала протягом 2 місяців та вилилося у повноцінну книгу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "До зірок": згадуємо найкращі фільми про космос
"На голці", реж. Дені Бойл. 1996 р.
4 друга з Едінбурга намагаються зав'язати з наркотиками. Окрім спільної залежності, їх не пов'язує нічого, а тому молодики здатні зрадити товариша будь-якого моменту. Такий шанс випадає Марку Рентону.
В опитуванні компанії HMV 2012-го "На голці" був визнаний кращим британським фільмом за останні 60 років. Велика кількість сцен стрічки стала культовими. Наприклад, епізод пірнання головного героя в унітаз за дозою.
"Вхід у порожнечу", реж. Гаспар Ное. 2009 р.
Брат і сестра переїжджають до японської столиці Токіо, вони вимушені працювати на нелегальних роботах. Він — продає наркотики, вона — танцює стриптиз у нічному клубі. Їхнє життя схоже на безкінечне оп'яніння. Хлопця вбивають у кабінці туалету, але його душа залишається із сестрою назавжди.
Велика кількість сцен знята від першої особи, ніби глядач знаходиться всередині фільму. Режисер спробував передати ейфорію наркотичного оп'яніння. Пізніше він показав, до чого може призвести ця залежність.
Як композитор саундтреку фільму "Ми, діти станції Зоо" виступив англійський співак Девід Бові. Він навіть з'являється в картині у ролі самого себе. Сцену концерту знімали на Бродвеї в Нью-Йорці, але, за сюжетом, події відбувалися в німецькій столиці Берліні.
2 
4880
Коментарі