Сьогодні на Байковому кладовищі у Києві поховали письменника та Героя України Юрія Мушкетика. Його серце зупинилося минулого четверга на 91-му році життя.
Із Юрієм Михайловичем прощалися у клубі Кабінету Міністрів України, що на вулиці Інститутській у центрі Києва. Об 11.00 сюди підходять люди із квітами.
Труна стоїть посеред залу. Збоку на стільцях сидять онука та 2 доньки письменника. Поряд з ними товариші та колеги Юрія Михайловича. Серед них - поет Дмитро Павличко.
"Я тільки вчора повернувся з Варшави і дізнався, що це трапилось. Юрій Мушкетик належить до плеяди найвидатніших прозаїків нашої літератури, на чолі якої стоїть Олесь Гончар. Він був замолоду серед послідовників автора "Собору". А потім перебував серед творців Народного Руху. Я пам'ятаю його серед тих, хто писав його програму", - сказав він.
"Він був не лише майстром літератури, а й відомим громадським і політичним діячем такого рангу, як Левко Лук'яненко та В'ячеслав Чорновіл. Юрій Мушкетик залишиться в пам'яті України, як письменник історично правдивого і воістину філософського слова, людина лагідна за характером і думаюча категоріями світового політичного життя", - додав Дмитро Павличко.
Перед труною - великий кошик із трояндами. Поряд стоїть жовто-блакитний вінок від президента Володимира Зеленського.
"В цьому році з Юрієм Михайловичем зустрічався двічі. 14 січня ми з кількома письменниками відвідували наших колег старшого віку. Юрій Михайлович був жвавий, багато всього розказував. Вдруге ми були в нього 21 березня на його 90-річчя. Він вже був трохи слабкий, жалівся на зір. Але пам'ять при цьому в нього залишалась хороша", - поділився голова Спілки письменників Михайло Сидоржевський.
"Останні роки він писав мемуари. Як редактор "Літературної газети" я в нього випрошував їх для друку. Двічі він дав невеликі фрагменти. І вже з них можна сказати, що це дуже цікавий текст. Але за життя він їх не хотів друкувати. Казав, що сподівається, їх опублікують після його смерті", - додав він.
До мікрофона по черзі підходять колеги та друзі письменника. Останньою бере слово старша донька Юрія Мушкетика 63-річна Леся.
"Хоч ми й були готові до цього, та все одно це дуже важко. Тато справді був класиком. Сподіваюсь, його твори пам'ятатимуть і будуть й надалі вивчати у школі", - сказала вона.
На прощання прийшло близько 100 людей. Після церемонії труну заносять до сірого мікроавтобуса і везуть на Байкове кладовище. Люди рушають туди 2 іншими.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Він умів любити" - півтисячі львів'ян провели в останню путь культурного діяча Маркіяна Іващишина
Юрія Мушкетика поховали на ділянці 33. Тут покояться Євген Сверстюк та Мирослав Попович.
"Гайдамаки", "Серце і камінь", "Яса", "Останній гетьман" - належать перу Мушкетика. З 1956-го він працював заступником редактора і головним редактором журналу "Дніпро". До 2001-го очолював Національну спілку письменників України. За його творами знято кінофільм "Біла тінь", фільми "Позиція", "Біль". Його книги перекладені багатьма мовами - литовською, болгарською, німецькою, іспанською.
3 
4880
Коментарі