8 грудня 1813 року у Відні відбулася прем'єра симфонії № 7 ля мажор Людвіга ван Бетховена. Прем'єра симфонії відбулася на благодійному концерті для поранених солдатів. Твір було відразу дуже добре прийнято публікою. Після концерт був повторений в зв'язку з його величезним успіхом.

Людвіг Ван Бетховен (1770-1827) - німецький композитор, диригент і піаніст, один з найбільш шанованих і виконуваних композиторів у світі. Бетховен писав у всіх існуючих в його час жанрах, включаючи оперу, балет, музику до драматичних спектаклів, хорові твори. Найзначнішим в його спадщині вважаються інструментальні твори: фортепіанні, скрипкові і віолончельні сонати, концерти для фортепіано, для скрипки, квартети, увертюри, симфонії. У 1800-х роках Бетховен втрачає слух. Через глухоту він відділяється від світу, позбавляється звукового сприйняття, стає похмурий, замкнутий. Саме в ці роки композитор одне за іншим створює свої найвідоміші твори.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прем'єру єдиної опери Бетховена показали перед порожнім залом

У 1812 році Бетховен випустив у світ дві симфонії - останні твори в цьому жанрі, що відносяться до "зрілому" періоду. Тема радісного прославлення життя, веселощів, гумору знайшла в кожній з них яскраво індивідуальне заломлення. В обох панує стихія танцю, трактована в кожній абсолютно по-різному. В Сьомій і Восьмій симфонії бетховенський симфонізм розкривається з нових сторін, завдяки посиленню народно-національних рис. Час створення Сьомої симфонії відзначено активною роботою Бетховена в жанрі народної пісні - обробка шотландських, ірландських. Інтерес до образів народно-національного мистецтва, до поетизації побутового танцю яскраво проявився в Сьомої симфонії. Компзитор Вагнер назвав цей твір "апофеозом танцю". Дійсно, поезія танцю, тобто колективно організованого ритмічного руху втілена в кожній її частині.

×