




27 вересня у польському Білостоці відкрили виставку українських художників Алевтини Кахідзе, Стаса Волязловського і Жанни Кадирової. Вони є лауреатами мистецької премії ім. Казимира Малевича, яку заснував Польський інститут у Києві. Подія відбулася у рамках програми культурної співпраці між Польщею та країнами східного партнерства "Схід культури".
Роботи українців виставили у галереї "Арсенал", яка знаходиться у приміщенні старої електростанції, побудованої 1909-го року. Київська художниця Алевтина Кахідзе показала інсталяцію "Розширена історія Музичів". Через свої речі, намальований план власного будинку у селі Музичі під Києвом розповіла про приватну резиденцію, яку п'ять років тому заснувала для іноземних митців. Їм позичає свою майстерню, аби могли там жити і працювати.
"Не змушую їх щось робити. Але вони працюють. Таку демократію я зустріла у Європі під час дворічного навчання у Голландії. Там абсолютно відсутній тиск, який є в нашій академії. Ніхто не вказує, скільки малюнків ти повинен зробити. Студента треба надихнути", - каже художниця.
Щороку Кахідзе приймає двох художників. Вони приїздять з цілого світу.
"Стосунки з селянами складаються по-різному. Був іноземець, який ні з ким не контактував. У магазині ігнорував продавщицю. Заходив за прилавок і, як у супермаркеті, брав з полиць, що йому треба. Хтось робив малюночки, коли йшов до магазину. Досі їх зберігаємо. Зрозуміли, у крамниці важливо знати, хто ми такі. Це важливе місце у селі. Для музичан це теж виклик – як реагувати на таких гостей, чи бути толерантними. Один німецький резидент, який звик у себе на батьківщині ходити по пабах, пішов у наш генделик. Там наслухався на свою адресу "Гітлер капут".
Стас Волязловський показав інсталяцію "Українське затишшя". В окремій кімнаті поставив диван, стіни прикрасив китайськими картинами та килимами. По телевізору відвідувачі дивляться відео за участі художника.
- Українська культура має, що показати світові. Але, на мою думку, держава має краще дбати про її піар закордоном. Українцям не потрібно відмовлятись від традиційної культури, але й представляти сучасну Україну. Бо у вам є багато сучасних митців, які закордоном відоміші, ніж в Україні, - каже Ярослав Ґодун, директор Польського Інституту у Києві. Спеціально на відкриття виставки приїхав з України. - 2006-го тодішній президент Віктор Ющенко видав указ про створення Українських культурно-інформаційних центрів по світу. У Варшаві він є. Але, наскільки мені відомо, не має призначеного фінансування на свою діяльність. А створювати такі центри необхідно передусім для ведення діалогу з іншою країною.
Раніше роботи художників показували у варшавському Центрі сучасного мистецтва "Замок Уяздовський", галереї "Захента" та Музеї сучасного мистецтва. Наступного року виставку лауреатів премії ім. Малевича обіцяють відкрити в Національному художньому музеї України.
Коментарі
1