Українська анімація стала більш сором'язливою

5

До 5 вересня у Києві проходить Міжнародний фестиваль актуальної анімації та медіамистецтва LINOLEUM. Показують 250 анімаційних фільмів.

Для конкурсної програми відібрали 79 стрічок з 2891 заявок з 75 країн світу.

 

"Найбільше французьких та німецьких фільмів, – каже співкураторка програм Жанна Озірна. - Розділили конкурс на умовні тематичні п'ять блоків. Вперше у нас є блок "Мистецькі справи". В рік пандемії, коли всі сиділи по домівках, аніматори осмислювали себе як митців, як в такому життєвому ритмі продовжувати існувати, творити. Склалася оригінальна добірка, яка показує цю тему з різних сторін - смішно, іронічно, трагічне. А ось блок "Невидимі" вийшов дуже ніжний, на грані з трагічним. Серед робіт - "Автобусний маршрут 35А". Нагадує про напевно всім знайомі ситуації, коли ввечері їдеш в напівпорожньому автобусі. Хтось заходить. Відчуваєш загрозу і не знаєш, куди вийти з цього замкненого простору. Всі на своїй хвилі, ніхто не збирається допомогти. Або японська анімація "Кусати кістки мертвих", як маленька дівчина роздумує про похорони свого батька. При цьому намальована дуже легко і по-літньому.

Є цікава поза конкурсна програма Ladies First, в якій аніматорки зробили стрічки про жінок. Минулоріч було багато фільмів, в яких авторки рефлексували про відносини з власним тілом. Цього року набагато більше анімації, як жінки дають раду зі своїми спогадами, стосунками з матір'ю, батьком, соціуму. І менше, як жінки почувають себе фізіологічно. Зате цього багато в еротичній підбірці".

Окрім міжнародного конкурсу, є конкурс українських стрічок та комерції.

 

"Український конкурс – один з найпотужніших за всю історію. Не думала, що отримаємо такі круті роботи, - каже співкураторка програм Анастасія Верлінська.- Не беремо дитячі фільми. Дивимося, наскільки відповідає дорослій аудиторії. А комерційну анімацію переглянути на великому екрані можна тільки на нашому фестивалі. Це зроблені на замовлення роботи, технічно дуже якісні. Є окрема програма "Нові обличчя". Знайомить з авторами, які не брали участь у нашому конкурсі. Вони розкажуть, чому прийшли до анімації, як навчалися. Більшість - самоучки. Маємо і повні метри. "Вбий це і виїдь з цього міста" польський аніматор Маріуш Вільчинський робив близько 14 років. Один з найкращих повних метрів останніх років. Розповідає про його життя у місті Лодзь, спогади з дитинства. Буде зрозумілий людям за тридцять".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Прийшов на похорон. Сторічну бабу вбрали у розкішний одяг. Родина плакала за нею, а я за сорочкою" - колекціонер

Вперше LINOLEUM презентує ретроспективу української еротичної анімації.

 

"Не була впевнена, що вдасться зібрати стільки еротики та тілесності для повноцінного сеансу, - каже кураторка програми Юлія Кузнєцова. – Програма руйнує стереотипи про цнотливість вітчизняну анімацію. "9 1/2 хвилин" Сергія Кушнєрова зроблений в 1993 році на приватній студії "Борисфен". Автор відомий широкому загалу як режисер мультфільму "Безтолковий Вомбат" за мотивами казки австралійської письменниці Рут Парк. Задуманий як пародія на фільм "9 1/2 тижнів". Вийшов глибоким філософським висловлюванням про різні етапи пристрасті, розвитку стосунків. Це його остання робота в Україні. Після цього Кушнарєв переїхав в США, де успішно працював на студіях Дісней і Дрімворкс. Цей фільм досі лишається найбільш серйозним і відвертим в історії української анімації. Важливий і призабутий фільм початку 1990-х "Історія кохання", знятий на студії Укранімафільм. Йдеться про хробачка, який після перегляду фільму для дорослих, шукає близькості. Автори, Сергій Міндлін та Сергій Гізіла, не мали жодних перепон і заборон, щоб його створити. Однак картин не показували на телебаченні та не брали у прокат. У ньому є вставки з ігрового кіно, "9 з 1/2 тижнів" та звучить пісня Леонарда Коена. Тоді мали на її використання всі офіційні права. Ця анімація лишається досі невидимою і незнаною для широкого загалу. Цікаво, що такі фільми на Ютуб чомусь потрапляють в Ютуб. Кідз, секцію для дітей. Йдуть без реклами та немає можливості додати коментар. Важливий для ретроспективи фільм, який не показували 20 років, – стрічка LSD 1994 року. Розшифровується як Love's Secret Domain (таємні володіння любові). Унікальна для українського кіно, бо це дуже похмура еротична філософська фантазія з посиланням на роботи Гігера, творця "Чужого" і на жанр тілесного горору. В програмі є мультфільми з кожного десятиліття. Чим пізніше, тим українська анімація ставала більш сором'язливою. Такого прориву, як на початку 1990-х, не було, мало хто намагався показати щось відверте. Або розкрити тему сексуальності з серйозних позицій. З 2000-х маємо анімацію Юлії Проскуріної, яка працює в Польщі. Розкриває аспекти жіночої сексуальності. Та неофіційний кліп на пісню Her Name's On My Cock японського гурту The Gerogerigegege Микити Лиськова, де є оголені тіла та статеві акти.

 

Маємо два блоки експериментальної анімації. Болгарка Венета Андрова зняла "AIVA". Про художницю-андроїдку, яку запрограмували чоловіки, щоб внести різноманіття у світ мистецтва. Відверта робота, перегукується з еротичними програмами. Американець Мітч Макґлоклін при створенні роботи "Вічно" використав технологію LiDAR. Це "очі" для безпілотних автомобілів. За її допомоги штучний інтелект формує зображення навколишнього простору. Мітч зняв моменти реального життя. Технологія належить компанії з Кремнієвої долини. Американець приїде на фестиваль".

 

В рамках LINOLEUM покажуть програму "30 років анімації". Можна безплатно переглянути онлайн на Мегого до 5 вересня. Увійшло 10 кращих анімаційних робіт, на думку команди фестивалю, за роки незалежності України. Від "Крокодила" Михайла Титова 1991 року, знятого за повістю Достоєвського, до "Кохання" Микити Лиськова 2019 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Мені в Києві завжди не вистачає масштабу" - засновник Bouquet Kyiv Stage Євгеній Уткін

×