10 липня на фестивалі Atlas Weekend виступив британський рок-гурт The Subways. До його складу входять Біллі Ланн (гітара, вокал), Шарлотта Купер (бас-гітара, вокал) і Джош Морган (ударні). На даний момент група випустила 3 студійні альбоми. Вони автори інді-хіта Rock'n'Roll Queen, який став саунд-треком для фільму "Рокенрольщик". Учасники розповіли, як познайомились з Гаєм Річі, чому злитися — це добре і чому не дивляться Євробачення.
-Чи хвилюють вас позиції ваших пісень та альбомів? Які музиканти вас надихають?
- Зовсім ні. Ми надихаємося тими місцями, де ми граємо вживу. Тими людьми, які нас там слухають. Ніякі рейтинги не можуть замінити радість від класного виступу. Позиції в чартах ніщо в порівнянні з такими емоціями. Надихали, надихають і будуть надихати AC/DC, Nirvana, Oasis, ABBA, Madonna і ще багато, багато інших.
-Якби у вас була можливість записати дует з тими, хто колись жив, або з тим хто живе зараз, хто б це був?
- Джош Морган записав би спільний трек з Джиммі Хендріксом, Біллі Ланн з Куртом Кобейном, а Шарлотта Купер з Кайлі Міноуг. До речі, ви скоро дізнаєтесь, що ми попрощалися з Шарлоттою, бо вона хоче заспівати з Кайлі Міноуг. (сміються)
- Чи слідкуєте ви за Євробаченням?
- Ми знаємо, що Україна цього року перемогла. Тож щиро вітаємо вас, ви молодці! Та останні декілька років ми не дивилися Євробачення. Ці пісні настільки заразні, що залазять в голову, а потім можна зіграти щось подібне і нарватись на судовий позов.
- У вашому колективі 2 джентльмени і одна леді. Як ви вирішуєте творчі суперечки, все вирішують чоловіки, чи ви поступаєтесь дамі?
- Біллі у нас шляхетний диктатор. Причому наголос треба ставити на слові шляхетний. (сміються). Насправді всі процеси у нас відбуваються дуже природньо. Коли ми записували пісню "Taking All the Blame" Шарлота ніби заздалегідь знала, що ми співатимемо разом.
-Ви дивитеся футбол? Як вам гра вашої збірної на чемпіонаті Євро-2016?
-Іронія в тому, що ми настільки любимо футбол, наскільки наша збірна погано грає. Ми багато часу проводимо в турах і не встигаємо дивитися матчі, але перед виступами завжди перевіряємо рахунки.
- Як ви боретесь з творчими кризами?
- Біллі дуже лякають творчі кризи, з тих пір, як він навчився грати на гітарі, він завжди писав пісні. Буває таке, що тижнями нічого не приходить в голову. А буває що налетить 6 пісень, які навіть не встигаєш записувати. Буває, що поки йдеш по вулиці і п'єш велику чашку кави приходять слова, які до спорожніння чашки вже перетворюються в пісню. Ще буває, що по 6 тижнів сидиш перед телевізором в трусах, з гітарою і нічого не приходить. Процес дуже важкий і неоднозначний, але результат це завжди велика нагорода.
- Звідки берете натхнення?
- У цьому плані у нас відповідальний Джош. Він, як барабанщик, черпає натхнення з ірраціональних емоцій. Найбільше допомагає гнів. Коли він знаходиться в стані афекту новий біт на барабані забезпечений. Його дівчина активно допомагає в цьому, змушувати злитися - це її.
- Ваша пісня прозвучала в фільмі "Рокенрольщик". Розкажіть як це сталося?
- Одного разу ми перебрали з алкоголем. Лежимо зранку, відсипаємось.Наш менеджер стукає в двері і каже, щоб ми просинались швидше, Гай Річі на телефоні і хоче з нами поговорити. Ми подумали, що він жартує, тому перевернулись і спали далі. Менеджер стягує нас з ліжка, а ми в одних трусах. Гай Річі каже, що я роблю фільм, а ваша пісня "Rock'n'Roll queen" мені підходить, ще я хочу, щоб ви знялися в фільмі. Так і вийшло.
-Чи є у вас друзі серед інших британських виконавців?
-Ні, бо ми дуже нудні. Підтримуємо відносини лише з тими групами, з якими їздимо в турне.
- Які у вас захоплення окрім музики?
- Спорт. Але ним захоплюється виключно Шарлотта. Вона бігає, плаває, катається на велосипеді. Ми з Джошем пасивні спортсмени. Дивимося по телевізору Тур де франс, футбольні матчі. Це не продуктивно, але дуже весело. А Шарлота активна. Буває таке, що ми ще навіть не прокинулись, а вона вже 4 км на велосипеді накатала. Після цього йде бігати, потім плавати. А ми в цей час ще лежимо в трусах. У нас всі історії про труси.
- Ви дуже часто співаєте мовою країни, в якій виступаєте. Звідки взялась ця традиція?
-Ми знаємо, що багато груп намагаються відгородитись від аудиторії. Вони використовують великі сцени, багато світлових систем, створюють якусь таємничість. Ми хочемо від такого відійти, більше об'єднатися зі своїми фанатами. Ми хочемо не створювати бар'єри, а долати їх. Так ми намагаємося поринути в культуру країни, де маємо виступ. Наприклад, Шарлотта говорить на французькій і німецькій мові. Ми з Джошем теж намагаємося підключитись до цього. А ще це дуже-дуже весело, бо говоримо ми на інших мовах паскудно.
Коментарі