17 жовтня титани альтернативної музики P.O.D та Drowning Pool вперше завітали до України та грали у столичному клубі "Бінго" до першої ночі. Їхні прихильники на один вечір забули про роботу та навчання та потрапили у теплу атмосферу пісень, на яких вони виросли.
"Я чекав цього дня 15 років, - каже 30-річний Ака з Тбілісі, з туристичним наплічником стоїть біля входу в "Бінго". - Друзі подарували мені квиток на цей концерт до дня народження. Ви навіть не уявляєте, який я щасливий бути тут".
Я чекав цього дня 15 років
Якщо під час виступу Point, які були на розігріві, у залі ще було трошки вільного місця, то коли на сцені зявилися Drowning Pool - "Бінго" був вже забитий під зав'язку. Drowning Pool - американський альренатив-метал гурт, створений у 1996 році. Має 5 студійних альбомів, один з яких вийшов навесні цього року. Одну з їх найпопулярніших пісень "Bodies" співав весь зал, стрибаючи і штовхаючись. Але навіть штовханина була дуже дружньою, можливо, через нестачу місця.
"Слем просто чудовий, - каже 22-річний Артем, важко дихаючи. - Він був одночасно і жорсткий, як і має бути на рок-концерті, і м'який, ніби у великому колі друзів".
Музиканти з Drowning Pool залишили свої автографи на барабані, та викинули його у натовп. На сцену вийшли P.O.D., які у своїй музиці пропагують християнськи принципи. P.O.D. розшифровується як Payable On Death - "Виплата у випадку смерті", що є метафорою Ісуса Христа, який відкупив людські гріхи своєю смертю. Гурт багато спілкувався з залом, який із задоволенням йому відповідав.
Хто розуміє англійську, перекладіть охоронцям, щоб ловили людей
"Хей, хтось із залу, хто розуміє англійську! - звернувся до слухачів Пол Сандовал, вокаліст. - Перекладіть охоронцям, щоб ловили людей, яких виносить під сцену. Я би дуже не хотів, щоб вони забилися".
Чимало молодих офісних працівників прийшли на конуерт, щоб на один вечір забути про рутину та відірватися під музику, яку слухали ще в дитинстві. Старезні сиві байкери, які на декілька годин залишили свої чоппери біля входу, розмістилися у віп-ложі.
"Я працюю у шоу-бізнесі, і кожного дня на роботі я маю бути у рубашечці з краваткою, такий собі гламурний п..дарок. Ви уявляєте собі, яке для мене щастя опинитися тут, де всі свої?" - каже Антон, років 25, на виході із залу.
"Дійсно, у мене враження, ніби я знаю кожного там, на майданчику, таке буває рідко", - додає його друг.
Гуртам вдалося створити дуже цікавий мікс: з одного боку жорсткий металевий грув, без якого подію не можна було б назвати "найграндіознішим альтернативним концертом року", а з іншого - затишна й дружня атмосфера, де "всі свої".
Коментарі