Днями в Національному центрі "Український дім" презентували виставку проєкту "Голоси". Протягом місяця на фасаді будівлі Українського дому буде розміщено 9 плакатів українських митців. Виконані у форматі полотен широкоформатного друку. Ці роботи є відповіддю художників на повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року. Показують міць українців, піднімають бойовий дух.
"Сподіваємось, вони надихатимуть та підтримуватимуть киян, які весь цей час були у столиці або тільки-но повернулися додому", - написали на сторінці проєкту.
У межах першої виставки представили роботи митців, які працюють у різних напрямках та стилях: Даші Подольцевої, Антона Логова, Данила Галика, Олега Грищенка, Нікіти Тітова, Жені Полосіної, Олександра Грехова, Катерини Степаніщевої, Олексія Сая та Івана Сая.
Експозицію з великими плакатами планують змінювати щомісяця.
Однією з робіт, представлених на виставці, став малюнок київського митця Антона Логова "Ангел, що переступає через вибух". Входить до серії малюнків-рефлексій на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Антон Логов створив більш як 60 робіт цієї тематики. Щодня ділиться новими зображеннями в мережі. Частина з його ілюстрацій, присвячених російсько-українській війні, беруть участь у закордонних та українських виставках. Так, зараз роботи Логова показують на виставках у Берліні, Барселоні, Валенсії, Вільнюсі, Львові, Києві та інших містах Європи.
Gazeta.ua поговорили з митцем про символізм роботи, яку представили на фасаді Українського дому, про те, які малюнки з воєнної серії найбільш емоційні для самого художника, а також про ряд робіт із зображенням президента країни-агресорки Росії – Путіна.
"Ангел, який переступає через вибух"
- Задумав серію, щоби максимально розповсюджувати через соцмережі. Створюю малюнок і одразу викладаю його в інтернет. Кожна робота – це меседж. Дуже емоційна реакція на те, що відбувається в Україні. Головною ідеєю було – створити роботу і цю енергію, послання, документацію злочинів війни – говорити про них з глядачами на різних континентах.
Робота "Ангел, який переступає через вибух" уособлює всіх нас, українців, які через повномасштабний напад країни-агресорки Росії опинились у війні. Українці, які проходять всі жахи війни, драматизм – все ж хочуть зберегти позитивне відчуття світу. Водночас це і образ України. Наша держава зараз як ангел – переступає через цей вибух війни, рухається вперед. Проходить крізь різні перепони, загартовується, але залишається світлою. Для мене Україна – завжди дуже позитивна.
Наша держава зараз як ангел - просто переступає через цей вибух війни, рухається вперед. Проходить крізь різні перепони, загартовується, але залишається світлою
Робота аплікативна, майже як коллаж. Застосував таку техніку для того, щоб підкреслити максимальну виразність. Фон вирізав із кольорового паперу, потім наклеїв паперову білу фігуру ангела. Доповнив графікою – лінії втілені акрилом і кульковою ручкою. Оригінал роботи формату А4 - як альбомний аркуш. Всі роботи, які я зараз створюю, мають такий розмір. Для проєкту "Голоси" малюнок із ангелом роздрукували у форматі плакату. Придумали майже інтерактивну виставку – бачив подібні речі в Європі. Експозицію можна споглядати не всередині виставкових центрів, а на вулиці. Цікавий формат, потрібний, щоби не лише глядач, який приходить в галерею, бачив твори мистецтва. Тут у вигляді великих банерів, плакатів представлений погляд на війну, суспільство у війні - з точки зору художників.
"Ангел, який руками зупиняє бомбу над Україною"
- Зараз у моїй серії про війну близько 60 робіт. Почав створювати ці малюнки на другий тиждень вторгнення. Перші майже 10 днів нічого не писав, займався побутовими справами, забезпеченням захисту своєї родини. Намагався зрозуміти, що відбувається. Тоді вирішили виїхати з Києва в більш безпечне на той час українське місто. Коли проїхав багато кілометрів по Україні – побачив те, що навколо війни: відчайдушний настрій людей, настрій часу, настрій країни в цілому. Щойно дістались до місця тимчасового прихистку – зрозумів, що починаю створювати серію. Знав, що вона буде велика, саме в такому "дорожньому" форматі – на папері А4. Почалась із робіт з ангелами. Першим був янгол, який голіруч ловить бомбу. Створив на початку березня. Це була реакція в цілому на те, що відбувалось в України, навкруги мене, вчувалось в повітрі.
Коли проїхав багато кілометрів по Україні – побачив те, що навколо війни. Відчайдушний настрій людей, настрій часу, настрій країни в цілому
Емоційними вийшли роботи, пов'язані з атаками на Київ. Коли почались вибухи біля моєї майстерні, в районі, де я живу – було важливо це висловити. Створив зображення зруйнованого будинку, спотвореного вибухами. Коли росіяни поцілили в торговельний центр "Ретровіль" на Виноградарі - прийшов образ з картини "Герніка" Пабло Пікассо. (у 1937-му Пабло Пікассо створив картину "Герніка" як реакцію на бомбардування німецькими військами баскійського міста Герніка, яке сталося в квітні того ж року. На картині - промовисті образи людей та тварин, кістки, вогонь, убивча зброя. - Gazeta.ua). Так створив малюнок "Ракетний удар в Києві" – трансформацію всесвітньо відомого твору.
"Робота з трагедією Бучі"
- Є більш конкретні роботи, які прив'язані до злочинів, котрі вчинили росіяни у Бучі, Маріуполі, Харкові. Вони для мене особливо емоційні, викликають сильну реакцію. Робота про жертв Бучі була створена в перший день, коли в інтернеті почали з'являтись кадри, відео першого проїзду. Тоді ще не було масової інформації про Бучу. Побачив просто кілька фото, одне відео - на них тіла людей, які лежали на дорозі, розстріляні. Сів і під впливом емоцій, враження одразу намалював роботу "Загиблі українці лежать на вулицях розбомбленої Бучі". Увечері виклав її у соцмережі.
Робота про жертв Бучі була створена в перший день, коли в інтернеті почали з'являтись кадри, відео першого проїзду
На наступний день були вже масові фотографії з жертвами у Бучі. Так співпало, що моя робота загалом, яка була заздалегідь створена, співзвучна з реакціями в цілому у світі. Її багато використовують для плакатів в акціях на підтримку України, для афіш виставок. Зараз малюнок з Бучею увійде в книгу з українськими творами війни, яку видають у Польщі. Робота досі викликає в мене самого дуже емоційну реакцію.
Так само болюче сприймаю свої малюнки, присвячені жахливим подіям у Маріуполі – на емоціях намалював сцену з винесенням вагітної жінки з розбомбленого пологового – повна назва: "Вагітна жінка, яку винесли з обстріляного пологового будинка в Маріуполі і яка згодом померла від травм не народивши".
Особливо емоційні для мене також роботи, створені після новин, фото про масові поховання в Маріуполі. До сих пір не можу спокійно дивитись на свій малюнок "Кладовище на дитячому майданчику в розбитому ракетами блокадному Маріуполі". Зобразив, як мешканців міста ховали у братських могилах і просто на подвір'ї будинків, ставили хрести.
"Українська дівчинка з лялькою в Маріуполі"
- Дуже багато дивлюсь фотографій з Маріуполя, підписаний на кілька каналів – постійно виникають фото, інформація, відео. Хотів присвятити малюнок темі дітей на війні, підняти тему окупованого Маріуполя. Створив ніби узагальнюючий образ з різних фото. Бачимо, що дівчинка в розбитому будинку – там вилетіли вікна, всередині нема нічого позитивного. Знизу пробігає лише драматичний чорний собака, а згори світить чорне сонце. Це теж метафора, цілковито прив'язана до Маріуполя. Там зараз розгортаються драматичні події.
Коли думав про те, що незабаром буде більше документальних свідчень – осягнемо масштаби трагедії – в уяві виник драматичний образ дитини
Не знаємо, що достеменно відбувається, в якому вигляді перебуває місто, оскільки воно захоплене. Коли думав про те, що незабаром буде більше документальних свідчень – осягнемо масштаби трагедії – в уяві виник драматичний образ дитини. Можливо, вона залишилась без батьків, можливо, батьки відійшли кудись – і дівчинка залишилась сама. Тут можна трактувати по-різному. Головний меседж, що зараз з боку Росії чиниться геноцид дітей. Наші діти на війні переживають дуже драматичні події, які відбиваються на психіці. Зараз вони незахищені, дискримінуються, їх принижують. І це емоційний образ, який мав промалювати, передати напругу, біль від усвідомлення.
"Голос Маріуполя"
- На малюнку "Голос Маріуполя" зобразив музичну платівку. Дуже люблю слухати різну музику, але зараз вмикаю її рідко. Щось на слух потрапляє – можливо, народні, наші пісні війни. Задумав таку роботу, щоби нагадати, що голос Маріуполя – голос надії й порятунку - став настільки постійним, як радіо. Постійно слухаємо ці новини. Зобразив його через метафору платівки. Став сигналом SOS – що маємо вже записувати платівки і їх продавати, щоби люди постійно згадували про захоплене місто, про його порятунок.
"Росіянка прийшла в супермаркет за свіжим м'ясом"
- У серії частина робіт є меседжем до громадян Росії. Вони живуть звичайним життям, ходять на роботу, відпочивають, розмовляють про щось, дивляться телебачення, можливо, кіно. Просто ведуть якесь звичайне життя. Я для себе не можу уявити, як можна вести звичайне життя, коли в Україні відбуваються жахи на рівні Другої світової війни, або навіть гірші, геноцид. Як можна жити і планувати, можливо, відпустку, похід в зоопарк, в кіно з дітьми. Це така ж ситуація, коли важко уявити звичайне життя громадян в Німеччині за фашизму. Під впливом таких роздумів створив кілька емоційних робіт. Серед них – "Росіянка приїхала в Крим покупатися у морі крові".
Росіянка прийшла за м'ясом у супермаркет в Росії - складає у візок частини людських тіл
Так, росіяни заплющують очі на те, що Крим – це Україна, а війна, яку Росія веде проти України - настільки кривава. Ще один емоційний образ, скерований до росіян і до світової спільноти - "Росіянка прийшла в супермаркет за свіжим м'ясом". Вона прийшла у супермаркет на закупи – складає у візок частини людських тіл. Робота була створення на емоції. Я її побачив буквально. Ця історія ніби й охайно виглядає – на малюнку інтелігентна жінка, яка дуже інтелігентно спонсорує війну. Головний меседж роботи: тим, що громадяни Росії ходять на роботу, платять податки, купують продукти – вони фактично спонсорують криваву війну в Україні.
"Крик путіна"
- Зараз відчувається інтерес зі сторони європейців, іноземців. Будемо думати, що це не показова цікавість – люди дійсно переживають за своє майбутнє. Мені постійно пишуть – знайомі й близькі, які перебувають за кордоном, а також багато незнайомих людей, які просто є в мене в друзях у соцмережах. Висловлюють своє співчуття, підтримують. Те, що у світі співпереживають нам, дружньо ставляться до України – надихає на подальшу творчість.
Те, що у світі співпереживають нам, дружньо ставляться до України – надихає на подальшу творчість
Вже більше місяця малюю в Києві. Починаю потрошку доповнювати воєнну серію абстрактним живописом. Буде інший формат – не пряма емоція, перша інформація, а образ більш виважений, осмислений.
На картини воєнної серії є зворотній відгук – люди пишуть, пропонують робити виставки, акції. Запит є з різних континентів – з Америки, з Британії, Європи. Роботи зараз представлені в галереях, в містах просто на банерах. Мої малюнки подорожують в форматі принта, на місці їх друкують. Оригінали зараз для мене дуже важливі. Хочу ці роботи зберегти, видати в форматі книги. Також не продаю оригінали – в такому випадку пропоную зробити ще один варіант.
2 
4880
Коментарі