Послідовники з'явилися у 104-річного Андрія Ворона - мудрого старця з книги Мирослава Дочинця "Многії літа. Благії літа. Заповіді 104-річного Андрія Ворона - як жити довго в щасті і радості". 122-сторінкова книжка вже другий рік тримається в топах продажів українських книгарень.
"Візьми за звичай бодай декілька хвилин всякої пори постояти босоніж на землі. Давай тілу землю, поки вона сама не покликала його," - радить Андрій Ворон. - "Солі цурайся. Є три найбільші білі шкоди для чоловіка: сіль, цукор і білий хліб. Ще й четверта є - горілка, якщо вона візьме гору над ним. А мед уживай радо. Натщесерце з водою. І побачиш, що голова твоя буде світлою, а тіло легким."
"Із майонезом так: або ти його, або він тебе. Хочеш - їж, але потім не кажи, що тобі не казали" - радить поліський мудрець Первак Любисток. Поради Первака Амвросійовича публікує на сторінці у Facebook перекладач Олександр Стукало. Про себе Любисток зазначає: "Старець милістю божою. Народився 23 листопада 1905 р. Мислю про Природу і Світ."
"В Інтернет заходь повагом, увічливо, не як до хліва, - і прийматимуть тоді тебе не як худібку." - радить Первак Амвросійович щодо спілкування у соцмережах. - "Живи життям, а не клацанням. Від "мишки" дерев'яніють суглоби, а від клавіатури - тренуються самі пальці, й цокіт той нічого доброго в голову не несе й мозок не тренує."
Поради переважно житейські. Наприклад, "Коли тобі сниться, що літаєш, - значить ростеш. Роби так, щоб твої польоти уві сні не означали, що росте твоє черево чи твій безум. Збільшуй натомість розум. Читай".
"Кажуть "чужа жінка як ягідка". Правда то, але відкіль тобі знати, яка? Ану ж, візьми, - а там ягідка вовча."
"Не сперечайся з дурнем. Краще піди й купи мильних бульбашок. Надми їх і побач, як зникає пустопорожня пиха."
- То хто такий Первак Любисток?
- Первак Любисток - це узагальнений образ, - каже Олександр Стукало. - Не те, щоб його зовсім не було або його вигадали, ні. Це людина, складена зі слів, що їх можна почути в електричках, на зупинках, на лавках, при зустрічі. Або не почути - вже як пощастить. Я ці слова чую. І мудрість така - буденна й приземлена, часом поетична, часом банальна. Ніхто не застрахований від банальностей, навіть старці.
- Що думаєте про популярність книжки "Многії літа. Благії літа" Дочинця?
- Думаю, що людям не вистачає простої мудрості в книжках. Зараз українські книжки звернуті здебільшого в бік якоїсь такої модерно-постмодерної тенденції, що виключає просту мудрість. А Дочинець став бестселером. Його купують і читають - тому й кажу, що українцям бракує саме чогось такого. Короткі житейські максими. Як жити. З ким спати. Що пити. Куди йти. На банальні питання бракує зрозумілих відповідей. Щоб прокинувся зранку, розгорнув, прочитав і пішов на роботу.
- Чому "діду" вірять і слухаються? Люди ж не люблять повчань.
- Люди не люблять повчань, люди люблять поради. Дід Дочинця за його легендою - карпатський мудрець Андрій Ворон. Це дуже підкупливий типаж - по-перше, старший чоловік, по-друге, живе в Карпатах. Для багатьох це - якась така чарівна територія. Чому б не прочитати, що він радить? Тут все залежить від тону і від мови, і межа тонка. Якщо почитати старі замовляння, чи рецепти, там нічого екзотичного нема, але їм чомусь хочеться вірити.
- Первак Любисток радить щось стосовно виборів?
- Вибори - це суєта. Він написав одну мудрість про те, як знімати уряд: "Знімай уряд обережно, як знімаєш струп із рани, бо коли рана ще не до кінця загоїлася, болітиме й кровоточитиме, і робити нічого не зможеш, коли рана на важливім місці, де кров близько підступає. Коли ж уряд твій - ніби струп там, де все вже давно загоїлось, рви без жалю, хай не теліпається." А про те, кого вибирати й що з цим робити, радити не буде. Бо це вже не просте й не житейське.
- А що, на думку мудреця, головна проблема України?
- Відсутність гармонії. Як у байці про лебедя, рака й щуку. Тут є два ходи - або ти граєш ритмічну музику й під неї танцюють, або неритмічну, й тоді важко танцювати. Народ хоче простих три чверті й вальсу, а заможні - сім восьмих і джазу. У кожного своя музика. Той, хто завжди все звертає на "пороблено" - не вірить у себе. Вроки - справа чужих рук. Якщо кажеш, що тобі пороблено, - значить, передаєш усі наслідки й проблеми в чужі руки, знімаєш із себе відповідальність за власну дурість.
3 
4880
Коментарі
2