Культура та мистецтво є не просто важливими для функціонування держави і суспільства, часто вони вирішують долі окремих політичних лідерів. Так вважає відомий галерист Юрій Комельков.
Таку думку він висловив у новому номері журналу "Країна".
"Розумні політики знають, що найшвидша дорога нагору – через мистецтво. Стаєш одразу своїм для багатьох. У будь-якій розвиненій країні міністр культури – це третя людина в уряді. У нас – остання. Мистецтво швидко змінює людей. Якщо в тебе з'явилася робота найкращого художника України, то хочеться поліпшити щось навколо... У нас міністри – це баяністи, куми чи незрозуміло хто. Не пригадую жодного професійного менеджера на цій посаді. Культура нашим політикам просто не потрібна. Україна – це трансформер, який хтозна-куди рухається", - розповів він.
За словами Комелькова, в Україні досі відчувається брак виваженої та єдиної лінії політики щодо популяризації української культури в світі, в той час як саме мистецькі здобутку є чи не найкращою базою для творення іміджу країни. Він навів красномовний приклад - свій перший проект в якості галериста:
"Першим проектом була виставка "200 імен" – декоративне мистецтво України кінця ХХ століття. Довго сумнівався, чи братися, бо на ринку цим мало хто цікавився. Вважали, що кераміка – це горщики на Андріївському, скло – вазочки, текстиль – у найкращому разі вишиванки. Відвідав кілька київських майстерень і був вражений якістю робіт. Деякі майстри мали нагороди з Південної Кореї, Японії. Готували проект два роки. Мусили відібрати, зробити фотографії й видати каталог. В Українському домі зайняли весь можливий простір, бо треба було розмістити дві тисячі творів 200 художників. На виставці побувала делегація ЮНЕСКО і запросила представити проект у своїй штаб-квартирі в Парижі. 2004 року повезли туди 600 творів. На відкритті були делегації з усіх країн світу. І кожен бачив у цих роботах елементи творчості своїх регіонів – азійського, африканського. ЮНЕСКО визнала нашу виставку найкращим арт-проектом за 30 років. Коли Євген Марчук був секретарем Ради національної безпеки та оборони, якось поїхав у Вашингтон, де його приймала Кондоліза Райс (держсекретар США. – Gazeta.ua). Він не полінувався взяти з собою на подарунок книжку "200 імен", а та важить 5 кілограмів. Каже, Кондоліза Райс 30 хвилин розглядала каталог. У цей час їй подзвонив президент США, і вона відповіла, що дуже зайнята. Марчуку сказала: за роки незалежності – це перший проект, що позитивно показує імідж України".
Повне інтерв'ю читайте у журналі "Країна" № 41 (194) за 24 жовтня 2013 року.
2 
4880
Коментарі
1