У прокат виходить картина українського кінорежисера Сергія Лозниці "Лагідна". Головна прем'єра фільму за участю режисера відбудеться в четвер, 12 жовтня в столичному кінотеатрі "Оскар" (ТРЦ Gulliver) о 20:10.
Світова прем'єра картини відбулася у травні на Каннському міжнародному кінофестивалі. Сергій Лозниця – єдиний український режисер, чиї картини тричі змагалися в основному конкурсі Канн. "Лагідна" – його третій ігровий повнометражний фільм. Це копродукція Франції, Росії, Німеччини, Нідерландів, Литви та України. Українську сторону в копродукції стрічки представляє кінокомпанія Solar Media Entertainment, продюсер Сергій Лавренюк. Українським прокатом займається кінокомпанія Kinove.
Дія фільму "Лагідна" відбувається у російському тюремному містечку. Мова стрічки – російська і в оригіналі вона називається "Кроткая" – за однойменним оповіданням Достоєвського. Головну роль зіграла російська акторка Василина Маковцева. Одного дня її героїня без жодних пояснень отримує назад власну посилку з тюрми. Вирушає дізнатися, що трапилося з її ув'язненим чоловіком. "У нас тюрьма градообразующее предприятие. Она здесь вместо церкви", – каже їй таксист із георгіївською стрічкою за лобовим склом.
Свого роду в'язницею у картині стає і сама Росія. Картина дуже критично та іронічно передає сучасну російську дійсність, де не дотримуються прав людини, культивують ностальгію за радянським минулим, і трактують громадян як біоматеріал. Зрідка у фільмі говорять про війну – наприклад, літня жінка їде отримувати гроші чи тіло сина. Де загинув, не знає. У черзі біля в'язниці чути плітки про амністію – що можна вийти раніше, пішовши на фронт: "Пацан сидит – а потом бац – и герой России!". Тільки тіла загиблих героїв утилізують.
Знімали картину у Латвії. У картині залучені близько ста акторів. Зокрема, роль правозахисниці у картині виконала російська акторка Лія Ахеджакова. А хазяйку блат-хати зіграла Марина Клещова – акторка Театру.док з Москви, яка до того грала у тюремному театрі.
"Сильний фільм, дуже потужне, виразне, переконливе висловлювання, – вважає кінокритик Олександр Гусєв. – На жаль, дуже правдиве. Про вічний кругообіг диктатури, невігластва. Що багато чого в Росії зосталося незмінним зі сталінських часів. Він плакатно говорить про те саме, що показує у більш поетичній формі дебютна картина Лозниці "Щастя моє". Неймовірна мова. Блатна фєня, і Достоєвський і гоголівські персонажі".
Сергій Лозниця народився 1964-го у білоруських Барановичах, але дитинство й юність провів у Києві. У кінематографі дебютував 1996-го і відтоді зняв 16 документальних фільмів і здобув численні міжнародні нагороди та відзнаки найпрестижніших фестивалів. На прем'єрних показах його документальної стрічки "Майдан" українські глядачі декілька разів протягом фільму вставали співати гімн разом із героями на екрані. Зараз працює над ігровою картиною про Донбас.
1 
4880
Коментарі