Репетиції скасовували через голодну смерть музикантів

5 березня 1942 року в російському Куйбишеві — сучасна Самара — вперше виконали Сьому симфонію Дмитра Шостаковича. Диригував Самуїл Самосуд.

Писати твір композитор почав 1941-го в оточеному німцями Ленінграді. Блокада міста тривала 872 дні й завершилася 27 січня 1944 року. Весь цей час ленінградці потерпали від голоду, артилерійських обстрілів і бомбардувань. Родину композитора евакуювували до Куйбишева. Місто на Волзі називали запасною столицею СРСР. Сюди з Москви перевезли Раду народних комісарів, Верховну Раду, майно та особовий склад іноземних посольств, кіностудію "Мосфільм".

Війна пробудила в Шостаковича бажання створити твір, що допоможе людям знайти віру в перемогу та мирне життя. Симфонія наповнена героїчним змістом, тріумфом справедливості та боротьбою світла з темрявою. Складається з чотирьох частин загальною тривалістю близько 1 години 15 хвилин.

9 серпня 1942 року симфонія прозвучала в блокадному Ленінграді у виконанні Великого симфонічного оркестру Ленінградського радіокомітету. Ноти твору до міста доставили літаком разом із медикаментами.

У дні блокади багато музикантів померли від голоду. Деякі ослаблені не могли навіть пересуватися. Репетиції припинили в грудні, а коли в березні поновили, грати могли лише 15 із потрібних 80 виконавців. Для заповнення чисельності оркестру довелося відкликати музикантів з фронту.

"Усі ми несемо зараз свою бойову вахту. Радянські музиканти, мої дорогі і численні соратники по зброї, мої друзі! Пам'ятайте, що зараз нашому мистецтву загрожує велика небезпека. Будемо ж захищати нашу музику, будемо ж чесно й самовіддано працювати!" - сказав під час виступу по ленінградському радіо Дмитро Шостакович.

У день першого виконання твору всю артилерію міста кинули на накриття вогневих точок нацистів. Музику Шостаковича транслювали по радіо та через вуличні гучномовці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Співають, як сільські бабусі"

×