Письменниця Світлана Поваляєва переховувала втікача психлікарні

Письменниця Світлана Поваляєва розказала про найяскравіших людей із київського андеграунду 1990-х років.

"Майк мені заміняв старшого брата. У перший рік знайомства здавалося, що ми 10 років проспали на одному ліжку. Люди не вірили, що ми – не коханці. Нам навіть снились

однакові сни. Він був наркоман і знаменитість київського андеграунду. Виступав по "вінту" (метамфетамін, популярний тоді наркотик, – ред.). Майк примудрявся засвітитись усюди. Ходив на кожен кінопоказ фестивалів "Молодість", знаходив якісь божевільні гурти в гаражах. Встигав з'їздити на зліт поетів до Мінська, а звідти – автостопом до Одеси.

Спочатку в його оточенні "вінт" варили на солутані – мікстурі від кашлю. Потім її заборонили, почали з'являтись якісь флюколди та інші фенілоємні засоби. Щоб випарити хоч невеличку дозу з препарату від алергії зестра, треба було кілька пачок цих клятих таблеток. "Ваша "машина" в третьей пачке зестры", – це одна з його улюблених фраз", - розказала Поваляєва.

Декілька разів він тікав з психічної лікарні й переховувався у письменниці.

"Із часом Майк доштрикався до стану коматозника. Його віддали в дурку, закрили в стаціонарі. Він кілька разів тікав і щоразу переховувався в мене. Ходив по дому в піжамі, поцяткованій полуничками, мив посуд, прав. Якось заїхав свекор, привіз консервацію, картоплю. Бачить: чоловіка нема, в хаті двоє дітей, і виходить якийсь патлатий мужик у піжамі, з випраною білизною в руках. Свекор охрінів. Потім Майк потрапив до дурки всерйоз і надовго. Коли вийшов, ми його не впізнали. Погладшав на 15 кілограмів, бездумний, як тварина, через кожне слово "Бог-отец", слина тече… Навіть не уявляю, чим його там накололи. Зомбі. Але він був такий сильний, що за три роки повернувся до свого нормального стану. Тільки вже без наркотиків. Зараз виховує двох дітей", - зауважила письменниця.

Прочитати про київський андеграунд 90-х детальніше можна у журналі "Країна" № 45 (98) за 25 листопада 2011 року.

×