"Перші новорічні ялинки були їстівні. Їх продавали в кондитерських магазинах"

Представили книгу Лади Лузіної "Чарівні традиції українок".

"У день зимового сонцестояння відбувається боротьба добра зі злом, - каже київська письменниця Лада Лузіна, 45 років. - Якщо дивитись вгору, можна почути дзвін зброї".

21 грудня в київському "Центрі української культури і мистецтва" відбулась презентація книги Лади Лузіної "Чарівні традиції українок". Вийшла у видавництві "Фоліо". Розповідає про жіночі ритуали і свята в українській традиційній культурі. Ілюстраторка — київська художниця Катерина Дудник.

"День зимового сонцестояння 21 грудня — пра-пра-бабуся зимових свят, - продовжує письменниця, - Катлицьке і Православне Різдво, Старий і Новий рік почалися саме з астрологічного Нового року. Коли день найкоротший у році, а ніч найдовша. В результаті боротьби, день перемагає. Найчарівнішим вважався момент переходу. Саме тому гадають на перехресті, воротах, підвіконні. В сучасному світі ця традиція зберігалась у вірі в чарівні 12 ударів годинника в новорічну ніч".

 

В українській народній творчості День сонцестояння зобразили в легенді про Святого Спиридона. В парубка закохалась відьма. Але він не відповідає їй взаємністю. Чаклунка вирішує помститися. Кличе на допомогу головну київську відьму. Протягом трьох днів і ночей намагаються впіймати хлопця. Не можуть побачити, бо Спиридон обіймає хрест на кладовищі. Письменник Микола Гоголь взяв цю історію за основу повісті "Вечори на хуторі біля Диканьки".

"У зимовий шабаш відьми крадуть з неба зорі і місяць, - говорить Лада Лузіна, - Можуть творити темні справи тільки коли на вулиці темно. Українська відьма мала зірвати зірку ногами. Чаклунки зображувались догори дригом. День став більшим, бо Спиридон переміг нечисту силу.

Люди не знають про свята українських жінок. Обмежуємось Пасхою, Різдвом, святом Івана Купала. Не пам'ятаємо чарівництво, яке отримали у спадок. Але обряди говорять про нас багато. У передмові до книги пишу, "якщо забудемо про традиції пращурів, не зможемо відповісти на питання, хто ми є".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вийшла книжка про загиблих героїв АТО

Жіночі ритуали розповідають про важливу роль жінки в суспільстві. На деякі навіть не пускали чоловіків. На інших кепкували над чоловіком. Наприклад, свято Колодія напередодні Масляної. Це останній цикл зимових свят. Далі починається поворот на літо. Тиждень старше українське жіноцтво в шинку робило ляльку з колоди - Колодія. В перший день він народжувався, в другий хрестили, потім були похрестини. Коли лялька "помирала" робили імпровізований похорон. Весь тиждень жінки пиячили за рахунок чоловіків. У кінці йшли в село і прив'язували колоду до ніг парубків, які не встигли одружитись за рік. Традиції покарання молоді за те, що вони не вистигли одружитись в потрібний час існували у Франції, Болгарії та інших країнах. Тільки у нашого народу цю традицію очолювали жінки".

 

Між Різдвом і Хрещенням жінки завжди ворожили. Цей період ділиться на святий і страшний тижні. Починали під Різдво. Закінчували на Василя і Маланку. Вважалось, що на будь-яке питання тобі відповість небо. Значить і ворожіння в ці дні - не зовсім гріх. Після Василя і Маланки йшов страшний тиждень. На питання відповідала нечиста сила. Ворожити можна тільки просвітленим. Недосвідчену людину чорти зіб'ють з праведного шляху.

"Один з головних персонажів Нового року — різдвяний чорт, - продовжує Лада Лузіна, - В Європі має ім'я Крампус. В українських традиціях існує також. Гоголь описав у повісті "Вечори на хуторі біля Диканьки". Вважається, що Бог так сильно зрадів народженню сина, що дозволив нечистій силі гуляти на Землі два тижні від Різдва до Хрещення. В цей час можна зустріти чорта під маскою сусіда. Вночі треба пильно вдивлятись в обличчя людей. Під шапкою можуть ховатись ріжки.

У країнах зі снігом і низькою температурою бог Мороз злий. Зима — період смерті людей та худоби. Час, який треба пережити. Святий Миколай та Санта Клаус стали добрими після появи електрики та теплопостачання. Наприклад, в австрійському Зальцбурзі щороку відбувається парад Крампусів. Учасники чіпляються до перехожих, шумлять ціпками. Першим йде Святий Миколай. Темне минуле ходить за ним у вигляді чортів.

Чорт не завжди був чортом у сучасному розумінні. До похрещння Русі вважалось, що на Різдво ходять духи покійних родичів. У Болгарії це духи родючості, які приносять прибуток. Кожна країна зберегла щось своє, а щось загубила".

На Водохреща 19 січня обов'язково проганяли відьм і чаклунів. Коли київський митрополит опускав у воду хрест, чорти вилазили з води. Їх розстрілювали з пушок. Звичайним громадянам дозволялось стріляти з рушниць. У кого не було, стукали палицями по дзвінким предметам.

"У верхньому і нижньому Києві ставили різні новорічні ялинки, - каже письменниця, - На Подолі ставили німецьку ялинку на Різдво. Називали німецька забава. Перші новорічні дерева продавали в кондитерських магазинах. Прикраси були їстівні — пряники, цукерки, апельсини. Стояла один день. Діти повністю з'їдали усі солодощі. Різдво — це смаколики та запалені свічки на ялинці. В ці дні часто ставались пожежі. У нижньому Києві до 19 століття ставили ялинку 1 вересня. Прикрашали так само, як і німецьку. Вішали яблука, пряники, свічки. З 1850 року традиція поширюється на весь Київ. В кінці ХІХ ст. свічки та солодощі замінили на скляні кульки.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стало відомо, хто отримав премію Шевельова

Перша новорічна іграшка з'явилась у Німеччині. За місцевою легендою, мішуру з бурульок та блискучого інею зробила чарівниця Зима. Іграшки створювали з лакового паперу. Вирізали фігурки людей, зверху приклеювали обличчя. Робили перед Новим роком усією родиною. На аукціонах сьогодні коштують понад 100 євро.

До 1966 року в Радянському союзі ялинкові іграшки робили вручну. Після - починають роботи на фабриках. Прикраси втрачають цінність. У 80-ті роки взагалі складно розібрати, що намагались створити. Іграшки перетворюються на товсте і безформне скло. Але у людей завжди викликають найбільші почуття. Це новорічні прикраси дитинства. Для мене Новий рік — це похід з мамою в гастроном. Там стояла ялинка, під нею Дід Мороз з мішком подарунків. Здавалось, у мішку щось лежить. Дитяче мислення робить закритий простір чарівним. У дорослому віці вже не розумієш, звідки йде відчуття дива. Лише пам'ятаєш, що воно було".

×