За ініціативи депутата польського Сейму від правлячої партії "Право і справедливість" Малгожати Госевської підготували і опублікували наприкінці 2015 року польською та англійською мовами рапорт "Російські військові злочини у Східній Україні в 2014 році". Версію доповіді з іменами і прізвищами жертв передадуть до Міжнародного кримінального суду в Гаазі, заявила Госевська.
На 155-сторінках - понад 60 історій чоловіків і жінок про полон у проросійських сепаратистів на Донбасі. Розповіли про пережите в катівнях ДНР і ЛНР польським фахівцям з документування воєнних злочинів.
- Я допомагав у написанні рапорту, – розповідає Gazeta.ua директор Польсько-української фундації співпраці Ян Пєкло, 63 роки. – Над ним працювали польські офіцери поліції, які мали досвід такої роботи в інших країнах, та українські волонтери. Знаходили жертв тортур, записували їх свідчення.
Коли рапорт подадуть на розгляд Міжнародного трибуналу в Гаазі?
- Для подачі рапорту щодо Донбасу нам потрібно ще кілька тижнів (інтерв'ю відбулося 5 лютого, - ред.). Понад місяць готуємося. Слід підготувати щонайкраще опублікований у грудні документ. Там мають бути усі дані, які допоможуть слідчим трибуналу проводити суд. Зараз Гаага розпочала розгляд справи про російські військові злочини в Грузії під час війни 2008 року. Це спричинило гнівну реакцію РФ. Москва розриває співпрацю з трибуналом.
Як довго може тривати розгляд справи у Гаазі?
- Суд може тривати роками. За приклад слід брати винних у злочинах югославських війн. Спочатку нікому в Європі й не снилося, що західні політики, які ще кілька років тому тиснули руки Слободана Мілошевича (президент Югославії 1991-1997 років, - ред.), Радована Караджича (колишній президент регіону Республіка Сербська в країні Боснія і Герциговина, - ред.), Радко Младича (начальник штабу Війська Республіки Сербської у 1992-1995 роках, - ред.) побачить їх на лаві підсудних у Гаазі. Але це сталося. Швидкість процесу залежатиме від тривалості перевірки даних трибуналом. Злочинців також можуть засудити заочно.
Наразі виключаю можливість співпраці усіляких Гіркіних (Ігор Гіркін - російський диверсант і терорист, полковник ГРУ Збройних сил РФ, відомий під псевдонімом Ігор Стрєлков, - ред.) із трибуналом. Російська сторона теж заявила, що розриває співпрацю з Гаагою. Водночас сепаратисти на Донбасі заявляють, що готують рапорт до Гааги про нібито злочини українців. Але це може бути лише елемент російської пропаганди.
Знаємо про одиничні злочини українських військових. Але це окремі випадки, і за ці злочини судять. Проте дії росіян і сепаратистів системні. Росіяни діють дуже жорстоко, аби лише залякати і досягти політичної мети. Ці жахіття стосуються не лише солдат, а й волонтерів, добровольців, цивільного населення, у тому числі жінок, які потрапили у полон. У кількох випадках ми фіксували, що злочинцями були російські спецназівці. Були й звичайні бандити, яких звільнили з тюрем, дали зброю і повну свободу дій. Схоже було під час війни на Балканах. Про ці речі складно говорити. Але, аби запустити процедуру у Гаазі, жертви будуть змушені говорити про це ще і ще.
Для рапорту про російські злочини в Україні матеріали збирають інакше, ніж у колишній Югославії. Тоді факти збирали по закінченню війни. В Україні – коли війна триває.
Які можуть бути наслідки для безпосередніх виконавців і Росії?
- За прикладом трибуналу щодо керівників колишньої Югославії. Більшість тих, хто віддавали накази, тобто грубу рибу, нова сербська влада відправила в Гаагу. Мілошевич в результаті помер за таємничих обставин – чи то самогубство, чи вбивство. Караджича досі судять. Надіюся, виконавці злочинів в Україні після зміни влади у Кремлі, теж будуть на лаві підсудних. Нова влада Росії заради відновлення нормальних відносин із Заходом буде змушена видати трибуналу тих, хто віддавав злочинні накази. Процес очищення має пройти кожна країна після таких злочинів. Тож Росія муситиме видати Гіркіна, який сміявся, що це неможливо. Якщо таких як він не уб'ють самі росіяни, мають шанси постати перед трибуналом.
Однак співпраця Росії можлива лише після зміни влади у Кремлі. Важко уявляти, що Путін одного дня прокинеться й попросить пробачення у чеченців, грузинів, кримських татар, українців за злочини свого режиму… І сам вирішить постати перед трибуналом у Гаазі.
Чи можна розраховувати, що розгляд справи у Гаазі змінить ставлення західних лідерів до російського керівництва?
- Очевидно, що так. Протягом двох років після анексії Криму та нападу на Донбас, відношення весь час змінювалося. Захід продовжує утримувати санкції. Це непросто в бюрократичній процедур, в якій 28 країн Євросоюзу приймають рішення. Деякі з цих країн симпатизують РФ і висловлюються за відмову від санкцій. Але, коли існують такі аргументи як докази військових злочинів, говорити про відмову від санкцій важче.
Мас-медіа провідних західних країн все більше уваги приділяють брутальності росіян, агресивній поведінці Путіна на міжнародній арені. Це ще не зовсім те, чого хотіли б українці чи поляки. Проте образ путінської Росії змінюється. Про це свідчать останні фільми на ВВС та інших каналах, в яких Путіна прямо називають хабарником і злочинцем.
Читайте також: Фільм ВВС: Путін - найбагатша людина Європи
Початок розгляду справи в Гаазі стане ще одним каменем до гори каміння злочинів путінського режиму. Частина Заходу, яка ще має ілюзії, що з Путіним можна домовитися, починає розуміти, що теперішня Росія - безжалісна й агресивна. Вона підриває засади світового порядку, порушила всі норми міжнародного права, перекроює кордони в Європі. Інформація про цей рапорт і його жахливі деталі потрапляє в західні медіа, до експертів і дипломатів. Депутат Госевська має презентувати його в Європарламенті. Світ повинен знати, що Росія робить в Україні.
Чи приходять давати свідчення нові жертви?
- Публікація рапорту в українських медіа запустила процес. Усе більше людей зголошуються розповісти про страхіття тортур і репресій під російською окупацією. Це вимагає нової перевірки даних. Процес не завершений. Практика роботи в Гаазі дозволяє додавати нові факти для трибуналу. Існує проблема з показаннями щодо згвалтувань. Це дуже болюча тема для жінок. Вони не хочуть про це розповідати. Те саме стосується каструвань українських солдатів.
Чи відбувається співпраця з українською владою? Чому цей рапорт робить не вона?
- Знаю, що схожий рапорт готує українська неурядова організація. Київ знає про наш, але не долучається. У нього, схоже, є нагальніші проблеми – утримання коаліції, відставки в уряді, проблеми в економіці. Власне, такими речами мають займатися підготовлені організації. Але було б добре, якби українська влада та СБУ співпрацювали з нами.
Чи надається медична або психологічна допомога жертвам?
- Системної допомоги немає. Українська влада централізовано не допомагає травмованим людям, не має відповідного проекту. Цим займаються волонтери. Добре було б, якби Україна виділяла гроші та фахівців. Ці жертви потребують системної медичної і психологічної опіки. Вони потерпіли за незалежність України.
Ви підтримуєте контакт із українською стороною та тими, хто допомагав вам знаходити і записувати жертв?
- Регулярно спілкуємося, іноді їздимо в зону АТО, зустрічаємося з жертвами. Коли будемо робити презентацію рапорту в Раді Європи і Європарламенті, запросимо двох-трьох жертв, аби вони самі розповіли про пережите.
Фрагменти з рапорту "Російські військові злочини у Східній Україні в 2014 році"
"На третій день близько 5 ранку прийшов до нас якийсь чоловік у формі. Представився "слідчим служби безпеки". Судячи з голосу – дуже молодий. Він забивав мені під нігті голки і виривав нігті", - розповідь в'язня Будинку телебачення в Донецьку, де батальйон "Оплот" тримав цивільних за проукраїнську діяльність.
"Наказав мені підійти до гратів і 5 разів копнув мене в груди так, що я відбилася до стіни і не могла дихати… Коли викручувалася, били прикладами автоматів", - свідчення жінки, захопленої бойовиками батальйону "Восток" за "проукраїнські симпатії і шпигунство".
У будівлі університету в Донецьку батальйон "Спарта" тримав полонених "кіборгів". Свідчення в'язнів:
"Двом в'язням дали пістолети. Сказали, якщо вб'ють одного зі своїх, то їх випустять".
"Зайшов піп із Московського патріархату і запитав, навіщо ми сюди прийшли. Потім бив в'язнів дерев'яним хрестом так, що зламав його".
"Мене забирали кілька разів на день до кімнати допитів, де наказували дивитися на тортури над іншими. Били двоє росіян. К. відтяли три пальці на руці… З. не мав лівого ока і мав відтяті всі пальці лівої долоні... Комендант на ім'я "Соловей" особисто відтяв мені частину лівого мізинця. Садили мене на стіл і били молотками по колінах", - свідчення в'язня, якого тримали у будинку прокуратури в Горлівці.
Читайте також: "Кіборг" Рахман розказав, як його по-звірячому катували в полоні
"Приїхали офіцери ГРУ (Головного розвідувального управління Збройних сил Російської Федерації. - ред.)… Відразу перебили мені коліна, аби не міг нічого їм зробити. Під час допитів різали мене ножами по ногах, тож був весь скривавлений, і не міг ходити. Весь час били мене, підвішували за наручники з викрученими назад руками, сипали сіль на рани. Також закладали кульок на голову. Тоді я втрачав свідомість", - свідчення в'язня будинку адміністрації в Горлівці, де бойовики так званого НКВС ДНР тримали цивільних, зокрема, політичних в'язнів.
"Коли мене привели до підвалу, побачив там трупи трьох чоловіків. Один сидів під стіною, один лежав на животі, інший – на спині. Мали перерізані горла і були голими. Кров спливала до каналізаційного отвору", - свідчення в'язня будинку міліції в Горлівці. Тут батальйон "Восток" тримав цивільних, підозрюваних в проукраїнських симпатіях, а також кримінальних злочинців.
Нагадаємо, станом на 9 лютого проросійські бойовики утримують 136 полонених та заручників, за словами уповноваженої президента України з врегулювання конфлікту на Донбасі, члена підгрупи з обміну полоненими у Мінську Ірини Геращенко.
На 1 грудня 2015 року з полону звільнили 2957 осіб, повідомляла Служба безпеки України.
4 
1
Коментарі
1