Пошкоджені снарядами ікони, обпалені церковні хрести, підбиту ворожу техніку та знищені предмети української культури показали на виставці "Україна. Розп'яття". Експозицію відкрили у Національному музеї історії України у Другій світовій війні. Тут представили понад 700 артефактів, знайдених командою музею на звільнених від окупантів територіях Київщини та Чернігівщини. Ці експонати показують злочини Росії проти України. Це перша музейна виставка у світі про російсько-українську війну. Унікальна ще й тим, що презентує факти військової агресії у той час поки ще тривають бойові дії.
Gazeta.ua розпитала генерального директора музею, автора ідеї та куратора виставки "Україна. Розп'яття" Юрія Савчука про смисли і концепти інсталяцій.
РЕАЛІЇ СУЧАСНОЇ ВІЙНИ
"Ми музей війни і ця тема - наш профільний напрям. Ще на початку березня розумів, що ми мали би задокументувати події, факти і страшні реалії сучасної війни. Було дуже важливо зібрати ті предмети, які набудуть музейного значення. Першим експонатом став український прапор, що висів біля нашому музею в перші 10 днів повномасштабного вторгнення Росії. Цей прапор вважається головним прапором країни. Довгий час він був найбільшим в Україні, - говорить Юрій Савчук.
На початку березня музей зробив фоторепортаж Києва, щоб зафіксувати новий незвичний образ столиці у перші дні російської агресії.
"Ці фото стали основою виставки "Київ: репортаж одного дня. 8 березня". Пізніше ми їх представили не тільки в Україні, а й за кордоном. Резонанс спонукав нас до роботи над виставкою із відтворенням матеріальних свідчень та об'єктів війни. Останнім поштовхом до її створення стала зустріч із головнокомандувачем Валерієм Залужним. Він забезпечив можливість укомплектування наших фондів у перші дні після визволення Київщини та Чернігівщини. 2 квітня звільнили наші землі, а вже 5 квітня я із музейним фотографом і українськими військовими відправились на пошуки предметів для створення майбутніх експозицій", - додає Савчук.
Працівники музею збирали артефакти в деокупованих Ірпіні, Бучі, Бородяці, Гостомелі, Макарові, Андріївці, Стоянці, Перемозі та інших постраждалих від російських загарбників населених пунктах. Серед цих предметів рештки збитого ЗСУ російського гелікоптера Мі-24, який упав у селі Козаровичі на Київщині. Побутові речі російських солдатів, зразки їхнього харчування, уніформи, зброя. Одним із найцікавіших експонатів стала карта інфраструктурних об'єктів Києва, які планували захопити росіяни у перші дні війни. Мапу музею подарував головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.
Усе побачене - ці знищені українські поселення, тіла загиблих, страждання мирних мешканців збудили емоції й одразу з'явилась концепція і образи виставки "Україна. Розп'яття"
"Усе побачене - ці знищені українські поселення, тіла загиблих, страждання мирних мешканців збудили емоції й одразу з'явилась концепція і образи виставки "Україна. Розп'яття". А коли ми привезли з Макарова ікону "Знаття з Хреста", що зазнала ушкодження осколком міни, який залетів в лик святого Іона Богослова, то й прийшла ідея назви виставки. Усвідомив у цьому глибокий символізм, бо ж знаємо широковідоме вітання воїнів УПА - на Великдень вони казали "Христос Воскрес, Воскресне Україна". Ми відтворили наш задум так, що ці образи і ці предмети християнської віри, повстали перед нами не тільки, як розповідь не про церкву, а про загальнолюдські цінності, щось духовне, святе, що консолідує український народ", - каже Юрій Савчук.
"Україна. Розп'яття" ділиться на два експозиційні комплекси. У першому, що має назва "Орда" представлені тільки предмети російського походження. А другий комплекс містить виключно українські наповнення і називається "Розп'яття" - це розповідь про те, яких страждань зазнала Україна.
РОСІЙСЬКА "ОРДА"
Розділ "Орда" містить два композиційні блоки. Перший розповідає про "русский мир", російську пропаганду, їхнє уявлення про світобудову, цінності, мету їхнього вторгнення. А другий зал присвячений арсеналу, який використовували окупанти проти України.
"У перших двох залах не знайдемо жодної української речі, це тільки російський продукт. У експозицію "Орда" входять речі побуту російських солдатів і їхнього перебування. Там багато експонатів, які свідчили про їхнє уявлення, про їхній світ про їхнє очікування, бачення подій. Зокрема - уніформи, документи, паспорти, їхнє харчування. Росіяни привезли із собою запаси в трилітрових банках їхнього національного блюда - щі. Є три види сухпайків – загальновійськовий, для десантників і для кадировців. Останній підписаний "Индивидуальный рацион питания", а зверху знак фірми "Дружба народов", - каже Савчук.
У другому залі представлений майже весь тип озброєння, який використовує супроти українців.
На полях бою ми знаходили безмежну кількість ракет, снарядів, мін різного виду. Деякі ще були повністю бойові, деякі частково придатні
"По суті це демонстрація їхнього воєнного арсеналу, спрямованого на знищення не тільки нашого мирного життя, культури, економіки, господарства, а й нашого народу загалом. Цих експонатів було вдосталь. На полях бою ми знаходили безмежну кількість ракет, снарядів, мін різного виду. Деякі ще були повністю бойові, деякі частково придатні. Це був широкий асортимент із російського воєнторгу. Зокрема – "Буки", "Гради", "Урагани", різні модифікації ПТУР.
ЧОБІТ ОКУПАНТА
Однією з центральних образів виставки є інсталяції у формі радянської зірки, яку формують чоботи російських солдатів. Чобіт - це усталений асоціативний образ окупанта, який нищить, топче землю, руйнує і переступає кордони та всі моральні норми поведінки.
"Коли я комплектував експонати і перебував на позиціях, в оселях наших людей, на вулицях, то єдиний спільний предмет, який згодом підсвідомо в мене асоціювався з цими поїздками – це були чоботи. Вони валялися скрізь, їх було безліч. Зрозумів, що чобіт – це образ, що може стати канвою і об'єднати всі предмети в українській експозиційній частині та ординській. Чобіт окупанта, який переступає не тільки територіальні, але й моральні, людські кордони", - каже куратор виставки.
Художник виставки Антон Логов запропонував втілити цей образ у формі червоної п'ятикутної зірки. Їхнього домінуючого та головного мілітарного знаку.
Чобіт - це асоціативний образ окупанта, який нищить, топче землю, переступає кордони і всі норми поведінки
"Також ми застосували інший експозиційни прийом - використали для вітрин використали тубуси для "Буків". Їх заповнили російськими уніформами та іншими предметами агресора. Перебуваючи у залі, ви не побачите жодного предмету, тільки промовистий напис "Україна. Розп'яття". Ми свідомо не використовували вертикальний монтаж російських предметів, щоб у такий спосіб показати, що ми не глорифікуємо об'єкти ворога, а з огидою і зневагою до них ставимось. Але як цивілізована нація і заклад культури ми вимушені представляти це у відповідно до музейних стандартів, засвічуючи свою вищість у культурний спосіб", - наголошує Савчук.
ОБПАЛЕНІ ХРЕСТИ ТА ІКОНИ
Другий експозиційний комплекс "Розп'яття" містить виключно українські експонати. Їх розмістили у двох локаціях. Центральним є купол з хрестом і ікони знищеної окупантами церкви у селі Лук'янівка Броварського району Київщини. Ця пам'ятка дерев'яної архітектури кінця ХІХ століття пережила Першу і Другу світові війни, але не встояла перед атакою росіян.
"Вхід до залу, що символізує духовний простір України, відбувається через церковні двері, які були пошкодженні і знищені окупантами. Їх ми привезли із села Перемога, Баришівського району. І в цьому вбачаємо глибокий символізм - ми переступаючи поріг церковного храму, частково зруйнованого, але потрапляємо у духовний простір України. Він частково пошкоджений, але в ньому нам вдалося зберегти свої духовні цінності й залишитись вірними їм. У цьому храмі з'являється віра у відродження України, у нашу перемоги", - розповідає Савчук.
Музейники свідомо цю експозицію створили у залі із світлішими кольорами і теплим світлом, щоби підкреслити сутність України.
Більш як за 300 років нічого не змінилося – вогнем і мечем окупанти знищували наші оселі, знищували наші родини, відбирали життя українців. І такі акти вандалізму, акти геноциду знову сталися зараз
"Саме тут представлена ікона з Макарова "Знаття з Хреста", що надихнула на назву виставки. Також зібрані розп'яття, рештки металевих ікон, які витримали температуру пожежі. Це ікони з різних церков, деякі згоріли повністю. Також тут обпалені металеві ікони і вони мені нагадують маленьку нагрудну іконку, яку знайшли археологи на попелищах Батурина. Більш ніж за 300 років нічого не змінилося – вогнем і мечем окупанти знищували наші оселі, знищували наші родини, безжалісно відбирали життя українців. І такі акти вандалізму, акти геноциду знову себе проявили зараз", - додає куратор виставки.
ЗНИЩЕНА КУЛЬТУРА
У рамках розділу "Розп'яття" представлені знищені предмети української культури. Зокрема, експонати знайдені на згарищі історико-краєзнавчого музею в Іванкові. Відомого ще як музей художниці Марії Приймаченко.
"Ми перенесли до експозиції обгорілі профілі стін музею. Вони є автохронні речі і предмети, взяли рештки даху, що поплавився від пожежі. Щоби підсилити враження - на великі металеві пластини ми спроектували картину Марії Примаченко "Атомна війна, будь проклята вона". Мисткиня написала її ще 1978 року, але саме ця картина надзвичайно вдало посилює задум інсталяції. Та й назва звучить, як пророче застереження, бо атомна війна у кожного з нас на устах зараз", - розповідає Савчук.
Щоби підсилити враження - на великі металеві пластини ми спроектували картину Марії Приймаченко "Атомна війна, будь проклята вона"
Окремо висвітленою у цьому залі є тема Другої світової війни.
"Там ми представили два погруддя героїв Радянського союзу, які були пошкодженні під час російської агресії і передані нам з Іванковського музею. Також тут презентували розбиті меморіальні плити загиблим визволителям Гостомеля під час Другої світової війни", - каже Савчук.
ГОСТОМЕЛЬСЬКЕ УКРИТТЯ
Окремим залом розділу "Розп'яття" представили експозицію "Укриття". Її прагнули максимально наблизити до реального, у якому перебували місцеві жителі Гостомеля під час російської навали на містечко. У цьому укритті протягом 37 днів переховувались українці.
"Слово "укриття" дуже твердо і широко увійшло не тільки в нашу лексику, а й свідомість. За час війни - саме укриття стало тим простором, з яким чи не найбільше стикався кожен мешканець нашої країни. Експозиція оригінальна. Це справжнє укриття, що було поблизу аеропорту Антонова у Гостомелі. У ньому спершу перебувало 200 осіб, тоді 80 вивезли примусово у Білорусь. А побут і життя тих, що залишились, ми відтворили тут. Є речі 6-місячної дівчинки Марійки Ковтун, яка разом з матір'ю перебувала в укритті кілька тижнів. Це зворушлива історія. Вчора нас запитала телевізійна група ВВС, чи це оригінальне укриття, а чи експозиція. Вони не могли відрізнити. Настільки реалістичне відтворення", - каже Савчук.
Експозицію доповнюють два екрани, на яких транслюють розповіді людей, що переховувались у цьому укритті від війни.
"У перший день на виставку до нас прийшли саме ці люди, які мешкали в укритті. Це був незвичний метод, коли люди розповідали свої зворушливі історії не тільки з екрані телевізорів, а й вживу", - додає куратор виставки.
За перші дні виставки її відвідали десятки іноземних і вітчизняних ЗМІ.
"Вчора вийшов великий репортаж на польському телебаченні, а сьогодні ми вже отримали лист-повідомленням від колег із пропозицією прийняти цю виставку і експонувати її за кордоном. Вражені такої швидкою реакцією. Також дещо здивовані, що майже третина наших відвідувачів - це військові. Було таке уявлення, що на виставку про війну не прийдуть ті люди, які її самі пережили. Думаю, що нам, попри настрій знищення і страхіття війни, вдалося експозицією завершити позитивним акцентом і підкреслити промінь віри і надії в нашу перемогу", - підсумовує Юрій Савчук.
Виставка "Україна. Розп'яття" триватиме пів року. Для огляду потрібно попередньо зареєструватись на сайті Музею.
2 
4880
Коментарі