Учора в Мистецькому Арсеналі в рамках Ночі бієнале відбулася презентація фотоальбому "Земля: в кадрі Бориса Косарєва". Це збірка фото залаштункових зйомок фільму "Земля", які під однією обкладинкою публікуються вперше.
Фільм "Земля" - найвідоміша картина видатного українського режисера Олександра Довженка, знята 1930 року. У 1958-му на Всесвітній виставці в Брюсселі в результаті опитування серед 117 видатних критиків і кінознавців з 26 країн світу її було названо у числі 12 найкращих фільмів усіх часів і народів.
Видання фотоальбому здійснене Національним центром Олександра Довженка. Презентація здійснена в рамках розширеної Довженкової програми на Ночі бієнале.
Його директор Іван Козленко повідомив: "Фотографії, які ввійшли у цей альбом були створені харківським авангардистом Борисом Косарєвим, який був сценографом і художником кіно. У 1929 році Олександр Довженко запросив його працювати на "Землі" асистентом оператора. І не дивлячись на те, що на знімальному майданчику був штатний фотограф, Касарєв сам фотографував весь процес. Збереглися саме його фотографії. Він прожив довжелезне життя, помер у 93 роки вже за незалежної України. Зберіг величезний архів".
Через камеру Косарєву вдалося показати суть натури Довженка і його творчості, вважає Козленко.
"Він знав такі творчі й політичні нюанси, які є ключем до творчості Довженка і заперечують тій звичці, загальносвітовій і загальнорадянській, яка вписувала Довженка у радянський, а згодом у російський контекст. Через це його творчість переставала бути зрозумілою, оскільки насправді базувалася на українському тлі. Тепер ми розуміємо, що Довженко дав цілу елегію українського світу", - сказав він.
Водночас Іван Козленко сподівається, що видання відкриє світу ім'я і самого Бориса Косарєва, який був одним з видатних діячів свого часу.
"Центр Довженка сподівається видати решту його циклів, - розповів Козленко. - Збереглися фото останнього Сорочинського ярмарку перед колективізацією у 1931-му. У нього справді цікавий спадок, він автор, який був незаслужено забутий, бо не знаходився на провідних ролях. А зараз повертається, стає в один ряд з Богомазовим".
Крім того, надалі у титри іншої Довженкової картини - "Звенигори" - впишуть імена Бориса Косарєва та Василя Кричевського молодшого, який був художником фільму (досі помилково художником стрічки вважали його батька, видатного художника). Їхні імена з політичних мотивів не були згадані у стрічці.
Після презентації відбувся показ відреставрованого Центром фільму Довженка "Сумка дипкур'єра". Це авантюрна стрічка, знята у 1927 році. Була відновлена 2007-го, однак лише зараз відбувся її перший показ.
У залі зібралося кілька сотень охочих, багато людей стоять. Після початку п'ятеро людей одразу пішло, потім залу покинуло ще кілька зі словами: "Нічого не розумію".
"Мене фільм вразив. Я зрозумів, що майже нічого не знаю про українське кіно, - каже Олег Розвадовський, 26 років. - Не думав, що у німому кіно є такий гумор. Особливо той момент, коли нахабний матрос-американець звісив ноги з ліжка прямо на голову іншому. А той, щоб провчити, поставив йому цигарку між пальців й підпалив. А накал у фільмі який! Працює двигун корабля, а тут вже шторм, а кочегар дає жару, стає все швидше і швидше. Аж дух перехоплює! Я навіть не уявляю як тоді таке можна було зняти!"
2 
4880
Коментарі
1