Воєнна комедія про добровольців на Донбасі "Наші котики" вийшла у прокат 30 січня.
Дія фільму відбувається 2014 року неподалік села Чорнухине на Луганщині. Актор, інженер, футбольний тренер і продавець квітів ідуть добровольцями на фронт. Троє не мають бойового досвіду, нічого не знають про наміри командування, майже не орієнтуються на місцевості. Їх відправляють на найглухішу позицію на передовій. Але саме там ворог готує наступ, за сюжетом.
Стрічка ґрунтується на відео та розповідях бійців добробатів і Збройних сил.
"Фільм покликаний наблизити події на Донбасі, зокрема, й до жителів України, які живуть так, ніби війни не існує, - каже режисер Володимир Тихий. - Ми хотіли спочатку зробити телесеріал. Почали працювати над проєктом під назвою "Бліндаж" 2015-го. Зняли три пілотні серії по 2–6 хвилин, які є на YouTube. Але не змогли реалізувати серіал, бо не знайшлося виробничого порозуміння з нашими телевізійними каналами. Матеріалу було накопичено дуже багато. Образи героїв просто просилися на екран. Наші ідея була: художній аналіз подій 2014 року в не зовсім звичній формі, далекій від традицій опису війни в пострадянському кіно. Треба було втілювати.
Ця війна продовжує бути гібридною. Існує лише для певної частини суспільства. Величезна кількість людей намагається не асоціювати себе з цим, відгородитися від інформації. Це проблема і біда. Наша стрічка провокує. Дає можливість навіть тим, хто намагається боронити себе від шоку і стресу, які зазвичай асоціюються з бойовими діями на Донбасі, досить комфортно зайти в цю тему і звільнитися від нього".
Бюджет стрічки – 42 млн грн.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У прокат вийшов український історичний бойовик
Повна назва фільму – "Наші котики, або Як ми полюбили лопати в умовах обмеженої антитерористичної операції з елементами тимчасового воєнного стану". Творці стрічки характеризують її як "неполіткоректну патріотичну комедію".
"Для розвитку українського суспільства нинішні драматичні події потребують художнього осмислення. А сміх найкраще допомагає подолати соціальні травми і стереотипи, - каже Володимир Тихий. - Хтось говорить про гумор і уявляє "95-й квартал", який використовує радянські стереотипи про українців. Я ж уявляю козаків, які сміються смерті в обличчя".
Коментарі