"На українських артистів глядач має ходити щомісяця"

У Верховній Раді України пройшов перше читання Закон "Про гастрольні заходи в Україні". Відтепер за гастрольне посвідчення артистів змусять платити із кожного виступу. Театри, виконавці академічної та народної музики - 1%, естрадні та циркові колективи - 3%, шоу-програми - 5%. Їх рахують із вартості усіх квитків, незалежно від кількості проданих. До того гастрольний збір платили лише іноземці. За рік у Мінкульті з артистів планують зібрати 90 млн грн. Друге читання Закону "Про гастрольні заходи в Україні" має пройти в парламенті до нового року.

"Мені в податковій вже детально пояснили, що з першого січня як приватний підприємець я не зможу займатися гастрольною діяльністю", - сказав продюсер театральної компанії "Бенюк і Хостікоєв" Мирослав Гринишин.

"Раніше без проблем, сплачуючи щомісяця єдиний податок, міг займатися прокатом власних вистав. Ми - автори наших спектаклів, а нас було прирівняли до тих, хто привозить Елтона Джона і Брітні Спірс. До заходів, де захмарні ціни на квитки. Ми намагаємося грати наші вистави щомісяця. Просимо за вхід від 10 до 400 гривень. А новий закон ускладнює наше існування. Не знаю, хто від цього виграє, якщо держава, то слава богу, ми - точно ні. Один відсоток від аншлагового залу для театрів - це приблизно 500 гривень з однієї вистави. Але ж аншлаги бувають лише на прем'єрах, далі заповнення залу на дві третини вже вважається добрим", - наголосив він.

"Спектаклі в нас ідуть по декілька років. Конкурентів у нас в Україні нема. Незалежні українські театральні компанії не можуть собі дозволити в репертуарі тримати виставу більше року. Богдана Бенюка, Анатолія Хостікоєва та інших наших акторів публіка хоче бачити завжди. Заради справедливості треба було відділити тих, хто привозить культурний продукт, від тих, хто створює. 50 тисяч гривень не співмірна сума, яку ми збираємо з аншлагового спектаклю й мільйони, які мають продюсери зарубіжних зірок. Український продукт не конкурентний, на нього ціни не піднімеш. Бо на гастролера глядач може собі дозволити піти два рази на рік, а на своє має ходити щомісяця. Бачу єдиний вихід: знайди економічну модель, яка дозволить зберігати цінову політику й створювати вистави, як раніше. Змінити форму власності, що не змінить суті, але може змінить відсоткову ставку в податковій", - зауважив Гринишин.

×