Фото: Фото: Андрій ЯНОВИЧ

Кореспондент журналу "Країна" заради експерименту провів день на сміттєзвалищі під Тернополем.

"Один друг на мусорке 5 тысяч долларов нашел. Последний зуб даю, что правда! Сам бабки пересчитывал. Парень какой-то, наверно, заначку от жены в старой автомобильной камере прятал, а потом выбросил. Друг за находку поляну хорошую выставил. Два месяца на свалку не ходил, пока все не пропил, – розповідає 61-річний Борис Григорович із села Ігровиця під Тернополем. – А я два сервиза серебряных нашел. Отдал за 4 литра водки и закусь", - йдеться в репортажі журналіста.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На ужгородському сміттєзвалищі люди знаходять гроші та цінні речі

Борис Григорович і півсотні його односельців заробляють збиранням скла, пластику, паперу й металу на сміттєвому полігоні біля села. Туди вивозять непотріб із обласного центру. Маршруткою з Тернополя можна доїхати до Ігровиці за 5 грн. 350 хат стоять обабіч траси, що прямує до Почаєва.

"Отсидел 25 лет. Два раза за убийство – всё случайно, в драках. Потом уже тут приписали кражу. На свалку хожу пять лет. За день гривен 50 беру легко. А те, кто вкалуют на полную – так 100 рублей имеют. Жена умерла год назад. Ее три раза на свалке мусором засыпало, откапывали. Я уже свое отжил. Жду смерти. Грыжа вылезла, а на операцию надо две пенсии. Почему другую жену не ищу? Я своей Наташе не изменял за жизни, тем более и после смерти не изменю", - переказав кореспондент розповідь Бориса Григоровича.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коней виселили на сміттєзвалище

Прочитати репортаж про те, як працюють на сміттєзвалищі, можна у журналі  "Країна" № 46 (99) за 2 грудня 2011 року.

×