Найприйнятнішим шляхом створення Єдиної православної помісної церкви в Україні є її формування на базі Київського патріархату. Для цього паства та священники обох юрисдикцій обох патріархатів - Московського та Київського - мають звернутись до Константинополя по визнання канонічного статусу КП.
Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповіла релігійна журналістка Лана Самохвалова.
Як вам бути парафіянкою Московського патріархату і водночас виступати за його демонтаж?
- Українська православна церква хвора, наcичена шпигунами, але вона церква. Зрозуміло, що в Московському патріархаті в усі часи були промосковські настрої, але була й україноментальна паства та клір. Я знаходила своє коло людей. У моїй парафії відвертої пропаганди не було. Аж поки не почався Майдан. Моїм першим потрясінням були проповіді протоієрея Андрія Ткачова, де він проклинав паству своєї церкви (називав майданівців біснуватими, насилав хвороби, після революції виїхав у Московську область. - ред.). Я від жодного ієрарха не дочекалася чіткої позиції на боці україноцентричних прихожан. Вони жили в режимі обережного вичікування. Далі – війна, і почали надходити відомості про державні зради священиків Московського патріархату. Я нарахувала десь 15 зрадників у рясах. Дехто емігрував з України, на декого СБУ порушила справи. Зрозуміла: як частинка пастви маю реагувати. Почала писати листи в митрополію з вимогою почати церковні розслідування. До цього підганяли друзі – віруючі УПЦ МП з богословською освітою, які в потрібний час робили на Грушевського "коктейлі Молотова". Ми хотіли бачити публічний осуд і заборону служити. Звернення до церковних начальників лишилися без відповідей.
Читайте також: Порошенко обговорив з Варфоломієм єдину Помісну церкву
У спільноті прихильників майбутньої Української помісної православної церкви ми бачили два шляхи. Перший - створити ще одну юрисдикцію Константинопольської патріархії, куди перейде клір і паства УПЦ МП. Другий - паства та священство обох юрисдикцій - МП та КП - просить Константинополь визнати Київський патріархат (досі невизнаний світовим православ'ям. - ред.), на базі якого формується єдина церква. Другий варіант здався нам прийнятнішим.
Московський патріархат налаштовує паству проти цього, бо з визнанням Київського вони втрачають чи не єдину "конкурентну перевагу". В Російській православній церкві є цілі відділи для контролю цього процесу. Казали, з російського посольства майже щотижня ходить чоловік у Києво-Печерську Лавру з рознарядками.
І як протидіють об'єднанню?
- Як на початку незалежності з'являлися греко-католицькі церкви на Галичині? Через Верховну Раду провели закон про почергове служіння в храмах. Край за кілька місяців став греко-католицьким. Значить, і був таким. Так хочуть зробити й із православ'ям - аби в селі спершу служив московський священик, а потім київський. Що кажуть достойники з Лаври? "Нізащо! Київський патріархат оскверняє престол!" Митрополія Московського патріархату не сідає за переговори. Дзвонить у Москву. Та створює тут Інститут Уповноваженого з питань захисту прав віруючих і через лист митрополії офіційно забороняє почергове служіння та переговори з КП.
Попередній предстоятель (Володимир Сабодан помер 2014 року, - ред.) теж був залежний від Москви, але навколо нього сформувалося коло проукраїнських священиків. Це нівелювало маячню про "сквєрний КП". Про слово "раскольніки" забували, церква йшла на зближення. А тепер митрополія продукує тези: Київський патріархат - "раскольніки", Московський - переслідувані, війна на Донбасі - громадянська. Солодка парочка - теперішній предстоятель церкви блаженніший Онуфрій і керуючий її справами митрополит Антоній - веде церкву на айсберг. За способом мислення нагадують політбюро.
У різних областях люди цілими парафіями перепідпорядковуються Київському патріархату.
- Предстоятель Київського патріархату Філарет казав про 70 таких парафій за півтора роки. По 50 у рік, то всі перейшли б за 200 років. Якщо ж Київський патріархат визнають, процес прискориться. Але гляньте, які шоу робить Москва з кожного переходу! Привозять тітушок на парафію, яка хоче перейти до КП, і створюють картинку "гнаної церкви". Кажуть про порушення прав священика навіть там, де змінити юрисдикцію хочуть 98% селян.
Неканонічність Києва - головне, чим московський патріархат тримає людей при собі?
- Різним залякують. Переконують людей, що "в западничестве спасения нет". Священник каже: "Купите книжечку про старца". Того старця ніхто в очі не бачив, але в книжці він повчає, що єдність з Росією - це умова збереження людства. Є й відомі, як Зосим - духівник Януковича. Цікаво, як він окормляв (духовно піклувався, - ред.) Віктора Федоровича, в якого було щонайменше дві жінки та безкінечні золоті батони.
В одному великому соборі на Житомирщині людям після літургії дають цілувати хреста зі словами "В Европе нет спасения". Зомбування настільки далеко зайшло, що потрібна робота спецслужб.
Почати слід із єпископів, на яких є купа компромату. Ієрархів, які потопають у розкошах і блуді. Їхній страх перед Європою - це страх касти втратити свої мерседеси. Із ними варто говорити так: "Владико, ми все про вас знаємо. Порушивши чернечі обіти, ви стали сліпим поводирем. Ось вам шматок бізнесу та залиште українську церкву".
Читайте також: Владика Павло побудував Лаврську незалежну "республіку"
Частина священства не дуже хоче в КП, бо патріарх Філарет має славу автократичного керівника. Священики бояться, що об'єднання спричинить перерозподіл, скорочення. Це нормальна людська реакція.
Глобально ж для Москви наявність Московської патріархії - це збереження впливу. Для них справа не в грошах. На пастві вони багато не зароблять. Я не вірю, що українські архиєреї платять Москві. Потрібним людям вона сама проплачує. Знаю єпископів УПЦ МП, які працювали на автокефалію, а через два роки "как семь бабок нашептало" стали за "русский мир". Чому? Гадаю, їм заплатили.
Як з цим боротись?
- Має бути активна робота Київського патріархату в регіонах на створення потужного руху на чолі зі священиками. Якби я була його ієрархом, обов'язково знала б імена всіх священиків УПЦ МП автокефального напрямку в регіонах. Скажімо, на свята посилала б їм Євангелія в шкіряних обкладинках українською мовою з благословенням патріарха Філарета, з охотою зустрітися. Багато наших священиків шукають україномовні переклади, бо готуються служити українською.
Як може допомогти держава?
- Жодна автокефалія не здобувалася без держави. Потрібні всі важелі: дипломатія, інформаційна кампанія, просвітництво, представницькі видатки. На об'єднану церкву потрібні кошти. Для початку має бути прозорий фонд із авторитетною спостережною радою. Та й акції вимагають витрат. Наприклад, у червні ми планували поїхати в Грецію на Всеправославний собор з пікетом і плакатами "РПЦ – кат України". На двох-трьох людей гроші є, а решту хто повезе? Коли ми створили акаунт "За єдину помісну церкву", то митрополія з її РПЦ-шними мільйонерами Вадимом Новинським (російський олігарх, український народний депутат. - ред.), Віктором Вишневецьким (мільйонер із Донбасу, засновник Спілки православних журналістів. - ред.) одразу створили брошурки та сайти на противагу. Пишуть, що в Україні є помісна церква — Московський патріархат.
Читайте також: Держава не втручатиметься у створення Української помісної церкви - Порошенко
А в нас це поодинокі ініціативи. Зараз вийшла брошурка "Як легально перейти в Київський патріархат". Знаєте, хто дав гроші на її видання? Воїни АТО, які мають бізнес. Як продовження потрібні білборди типу "Єдина церква - це єдина держава". Треба також, щоб власники каналів дали час просвітницьким роликам на правах соціальної реклами.
З чого б мала почати держава?
- Створити неурядову установу. Поставити чіткі завдання, цілі та строки. В кожному регіоні такий осередок має згромаджувати прихильників. Дайте людям маленькі ста́вочки, щоб вони поширювали просвітницьку літературу про єдність.
Я б хотіла, щоб єднання і творення української церкви відбулося без потрясінь. Щоб прийшло нове керівництво церкви, і це рішення прийняли єпископи. Аби вони сказали: "Мы заблуждались. Все православные Украны - наши братья!". Це буде краще, ніж коли патріоти гнатимуть цю публіку в Росію, що дуже не виключено.
До якого сценарію ми ближчі?
- Повільне від'єднання від Москви. Займе десять-двадцять років.
Наскільки московський патріархат зараз загрожений?
- Ієрархи почуваються, як у безпечній оазі. Ніби під захистом російського спецназу. Впевнені, що коли хтось на Лавру протягне руку, то сам Путін захистить.
Можливо, добре знають ситуацію.
- УПЦ МП виявилася набагато слабшою, ніж очікувала Москва. Остання може несподівано запропонувати Україні "відчіпну" автокефалію. Відпустити, але залишивши собі всі монастирі. Цього допустити не можна. Якщо Російська православна церква володітиме тут лаврами, то їм і ФСБ не треба. Ті залишаться лабораторіями "русскости". Так, у київському Іонівському монастирі зараз намісник і половина братії - "русский мир".
2008 року Петро Порошенко дарував цьому монастирю автобуси "Богдан". Яка зараз його позиція у релігійному питанні?
- Його там вже два роки не бачили. Свічник мені каже: "У него времени нет сейчас в церковь ходить". А я думаю, він пережив перелом. Петро Олексійович демонструє прихильність помісній церкві. Вірю, що його інтенції щирі. В останній синод митрополії МП він у зверненні заклика́в робити єдину помісну церкву. Щоправда, я чула, що його посланцеві в Лаврі навіть не відкрили двері.
У передмісті Львова 2013 року Московський патріархат майже отримав територію покинутої військової частини. Після Євромайдану про це мова не йде. Такі зміни - повсюдні?
- В Києві землю для УПЦ МП перестали давати. "Свобода" строго слідкує, і не тільки. Юрко Сиротюк (колишній прес-секретар ВО "Свобода", - ред.) мені зізнавався, що вони блокують виділення землі у Київраді.
А наявна зараз нерухомість уже залишиться?
- На спірних парафіях, де піп явно московський, і громада хоче перейти в КП, треба забирати. На підставі, що вони скомпрометували себе антиукраїнськими справами. Використовували церкви для розпалювання міжрелігійної ворожнечі.
Що думаєте про громади греко-католиків, які постали за останні роки в Запорізькій області, Миколаївській?
- Історично це землі православні, але греко-католики виграю́ть конкуренцію. Чого варті ще з початку 90-их прийоми дітей зі сходу на Різдво. Україна наполовину католицька. Західна частина врятувала нас від знищення. Без неї ми були б Білоруссю. Всі три Майдани стояли на плечах греко-католиків. Однак ця церква не стане рідною на східних теренах. Парафії будуть, а в великі єпархії - не вірю. Тут ще будуть розборки щодо меж і розвитку, але зараз мусимо вирішити поточні проблеми.
У громадськості нині завдання номер один - демонтаж Московської патріархії, бо це явні вороги українського. Друге - об'єднання православних в одну церкву. Третє - її реформа. Менше приписів – більше любові. Піст без фанатизму. Лавки, зрештою, в храмах поставити. Освіти більше. Нині тільки де-не-де служать українською мовою. Щоб причаститися, треба такий хронометраж молитов вичитати... Деколи така вже аскеза у православних, але й гординя при цьому. Є у нас потужний інтелектуальний потенціал, але поки що, порівняно з греко-католиками, досі з бородами ходимо. А в майбутньому Україна ще покаже світу унікальний зразок співіснування церков.
3 
1
Коментарі
3