22 серпня у київському клубі Docker pub своє 20-річчя концертом відзначить гурт "Борщ". Заснували гурт колишні учасники і натхненники "Воплів Відоплясова" басист Олександр Піпа та гітарист Юрій Здоренко.
"Поява "Борщу" - це була бомба абсолютна, - згадує музичний критик Олександр Ковальчук. - Найкраще що було в українському хард-році, що й досі ніхто не перевершив. Їх альбоми Padlo та Рarazita Kusok веселі, безбашені, викликають лише усмішку. Ідеальна класика".
"У той час мої дурнуваті творчі ідеї та пропозиції вже не пасували групі ВВ, — розповідає Олександр Піпа. — Довелося шукати нових шляхів музичної самореалізації.
На початку 2000-х придбав свій перший комп'ютер, вивчав різні програми для створення музики. В результаті з'явилося багато треків-напівфабрикатів, деякі з них вийшли у вигляді електронного мініальбому, в жанрі така-собі весела дурня. Здоренко підбивав робити щось разом у тому ж дусі. Я тоді слухав класиків індастірал-металу Ministry та The Jesus Lizard. Юрку подобалась більш комерційна важка музика Rammstein, The Offspring. В нас завжди були трохи різні смаки й водночас повне музичне взаєморозуміння. На єдності та боротьбі протилежностей наш творчий тандем завжди й базувався. Перший синґл Borshch ми записали під електронні ударні. Вже потім випадково зустріли на вулиці барабанщика Вітольда Корженко та вирішили зробити повноцінну групу".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Славко Вакарчук зрозумів, чого хоче публіка, й клепає це конвеєром. Згадуємо українську музику 2000-х
Однією з фішок гурту "Борщ" є кавери на класиків року.
"В юності дуже любив Queen 1970-х та безуспішно намагався підсадити на них Юру Здоренка, - продовжує Піпа. - Врешті-решт він на них сам підсів, але вже наприкінці 1980-х. Скінчилося це тим, що в "Борщі" ми записали кавер на їх Mustapha з альбому Jazz , а на концертах іноді ще паплюжили Death on Two Legs, I Want to Break Free та In the Lap of the Gods.
На нашій звичній репетиційні базі в Академмістечку ми якось познайомилися гуртом DVS з англійського Лідса. Майже відразу вирішили записати двомовний кавер на Slade. Теж завжди любили цю групу. Колись я летів із ними одним літаком на Таврійські ігри, вдалося поспілкуватися, щоправда, недовго, бо я на радощах сильно напився.
Натхнення на пісні про наслідки вживання міцних напоїв де шукаєте?
— Це за совка художнє пияцтво було однією з форм культурного протесту. Сходити, наприклад, із пляшкою горілки в нагрудній кишені до мавзолею Леніна, тощо. Як і всіх нормальних людей, мене теж забирали у витверезник, причому навіть в Польщі. Коли відчув, що бухло на мене вже якось не так діє, почав вживати менше. Хоча, у винно-горілчаний відділ гастроному ще довго навідувався — купляв горілку замість миючого засобу, щоб прибирати за котом.
Жодної конкретно документально-автобіографічної пісні про пияцтво в нас нема. Низка пісень із алкогольною тематикою на чолі з "П'яною свинею" — це таке собі інерційне втілення старих звичок у поєднанні з ностальгічними карикатурами з журналу "Перець".
Можна чекати від "Борщу" нового матеріалу?
— Ми маємо сім п'ятниць на тижні, тому обіцянок краще з нас не витягати. Єдине, що на виступі в "Докері" можу анонсувати пару класичних речей, таких як "Кароліна Бугаз", наприклад, в геть новому аранжуванні. Якщо раптом постукаються нові пісні — запишемо, а найочевиднішим кроком від нас буде випуск концертного альбому, бо більшість старих пісень зараз звучать у нашому виконанні радикально краще.
Вітатиме "Борщ" з ювілеєм на розігріві проєкт Volver Stone.
Це onemanband Дмитра Бєлова, житомирського музиканта, учасника гурту Night On Fire.
Дмитро виступає як автор-виконавець та людина-оркестр грає у таких жанрах як, панк-блюз, гараж, блюз-рок, рок-н-рол, фолк. Особливістю проєкту є гра на кількох інструментах водночас, використання незвичних.





















Коментарі